Рішення № 33738580, 08.08.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/7436/13-ц

08 серпня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бабій С.О., при секретарі Сліпченко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

16.07.2013 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача страхову виплату за моральну шкоду в сумі 126 170 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля», де працював на посаді «підземний гірничий робітник очисного забою» із повним робочим днем у шахті. За час роботи він отримав професійне захворювання - радикулопатію попереко-крестцову з елементами миелопатії (двостороньо пірамідна недостатність з перевагою з права) із стійким больовим синдромом, статико-динамічним порушенням другої степені. 02.12.2002 року МСЕК було встановлено позивачу 55% втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом третьої групи безстроково. Внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві йому заподіяна моральна шкода, факт спричинення якої полягає в наступному: він втратив професійну працездатність, став інвалідом, тобто перестав бути повноцінною людиною, він постійно відчуває фізичну біль, яка викликана наслідками профзахворювання, стан його здоров'я дуже незадовільний, відчуває депресію, що порушує його нормальні життєві зв'язки.

Таким чином, він вважає, що відповідач має виплатити йому в рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час трудової діяльності, 126 170 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді Дніпропетровської області, позов не визнала повністю, надала суду заперечення на позов, посилаючись на те, що згідно п. 27 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року зупинено на 2006 рік дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34; частини п'ятої статті 47 (в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а 23.02.2007 року було внесено зміни до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких з цього Закону виключено норми по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди. Просила повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105-XIV (з наступними змінами та доповненнями). ОСОБА_1 під час роботи на підприємстві отримав професійне захворювання, актом розслідування професійного захворювання від 05.03.2003 р. встановлено причинно-наслідковий зв'язок виникнення захворювання позивача із виконуваним и позивачем трудовими функціями (а.с. 6-7). Довідкою Павлоградської міжрайонної МСЕК від 02.12.2002 р. (а.с. 9) позивачу встановлено 55% втрати професійної працездатності бестроково.

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності висновком МСЕК.

Відповідно до норм ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров'я на виробництві покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Положеннями ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, передбачало обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

А тому, враховуючи, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням позивачу Павлоградською міжрайонною МСЕК 02.12.2002 р. встановлено втрату професійної працездатності, суд вважає, що позивач має право на отримання з відповідача страхової виплати за моральну шкоду.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач отримав хронічне професійне захворювання, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, враховуючи ступінь втрати ним професійної працездатності, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 5500,00 грн.

Суд не погоджується із розрахунком позивача розміру моральної шкоди.

Дійсно ч.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, передбачала, що моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат. При цьому ст. 1 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» було встановлено з 1 січня 2002 року розмір мінімальної заробітної плати 140 гривень на місяць, а з 1 липня 2002 року - 165 гривень на місяць, тому посилання позивача на встановлення пізніше прийнятими актами законодавства інших розмірів мінімальної заробітної плати, у тому числі згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», є безпідставним.

Доводи відповідача що для вирішення питання щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я, необхідні спеціальні медичні знання, а тому для об'єктивного вирішення спору необхідний висновок медико-соціальною експертної комісії, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи та діючому матеріальному і процесуальному праву. Необхідність спеціального висновку медико-соціальної експертної комісії відносно спричинення особі моральної шкоди, законом не передбачена.

Враховуючи зміст п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, їх інтенсивність і довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, суд визначає розміру моральної шкоди у сумі 5500,00 грн.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-60, 131, 137, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Степового Фронту, 38-а, код 25913612) на користь ОСОБА_1 (який мешкає за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. О. Бабій