Рішення № 33737816, 23.09.2013, Новогродівський міський суд Донецької області

239/568/13-ц

2/239/236/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Пархоменко О.Ф.

при секретарі Комарової Т.Ю.

з участю: представника відповідача Карагодіна Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепроходка" про відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з нещасним випадком на виробництві, третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новогродівка Донецької області,

В С Т А Н О В И В :

05.06.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Донбасвуглепроходка" про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з трудовим каліцтвом на виробництві, вказуючи на те, що більш 20 років він працює у вугільній промисловості, працює прохідником підземним на шахті Красноармійська-Західна, де з ним трапився нещасний випадок на виробництві, він отримав ЗЧМТ із струсом головного мозку, ушиб м»яких тканин, за результатами розслідування якого було складено акт форми Н-1,Н-5 від 16.10.2008 року та висновком МСЕК від 29.01.2009 року, якою було встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності. Внаслідок цього нещасного випадку він знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуваннях, що підтверджено виписками лікарняних установ. Внаслідок цього нещасного випадку він отримав як матеріальну, так і моральну шкоду, але в теперішній час він отримує лише компенсацію матеріальної шкоди. Його стану здоров»я спричинена шкода, яка носить непоправимий характер. Він відчував сильну фізичну біль як при отриманні травми, так і під час лікування, почував себе безпомічним, відчував дискомфорт, не може вести активний образ життя, не може виконувати роботи по господарству, був вимушений відмовитися від своїх звичек та своїх любимих занять, не може допомагати дружині по господарству, вона сама ходить на ринок за продуктами, так як він ходить з тростю. Дуже важко сприймати себе інвалідом. Втрата працездатності має свої наслідки у повсякденному житті, дуже важко поновити стан здоров»я, що дуже його пригнічує та спричиняє моральні страждання. Моральну шкоду він оцінює в 45640грн., з розрахунку: 1141грн. (мінімальна заробітна плата) х40 ( процент втрати працездатності). Просить стягнути з відповідача 45640грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судове засідання позивач надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити та слухати справу без його участі.

Представник відповідача позов не визнав, вказав, що встановлення факту завдання моральної шкоди є обов'язком МСЕК, тоді як в наданому позивачем висновку ця шкода не вказана. Позивачу була нарахована та сплачена одноразова допомога та сплачуються щомісячні виплати відшкодування шкоди. Вважає заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди завищеним. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи- відділення Фонду ССНВППЗ в м.Новогродівка, згідно наданого заперечення, позов не визнає, вважає, що позовні вимоги не підтверджені позивачем. Просить в задоволенні позову відмовити. Згідно наданої заяви просить розглядати справу без участі їх представника.

Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, згідно трудової книжки позивача, що він дійсно з 08.08.2008 року по 30.12.2008 року працював прохідником на ТОВ "Донбасвуглепроходка ( копія трудової книжки в матеріалах справи).

Згідно акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 16.10.2008 року, він стався з ОСОБА_2 06.10.2008 року в 01час.30хвилин, коли стався розрив ланцюга на конвеєрі, внаслідок чого відірвався кусок породи та вдарив в обличчя ОСОБА_2 ( копія акту в матеріалах справи).

Згідно акту №2 від 16.10.2008 року за формою Н-1 про нещасний випадок на підприємстві з позивачем при роботі на ТОВ "Донбасвуглепроходка" 06.10.2008 року стався нещасний випадок і було встановлено діагноз: ЗЧМТ із струсом головного мозку, ушиб м»яких тканин, ссадина носу.

Висновком МСЕК від 29.01.2009 року ОСОБА_2, в зв'язку з трудовим каліцтвом, первинно встановлена стійка втрата професійної працездатності в 40 %, він визнаний інвалідом третьої групи та йому рекомендоване медикаментозне лікування.

Висновком МСЕК від 10.03.2011 року ОСОБА_2, в зв'язку з трудовим каліцтвом, повторно встановлена стійка втрата професійної працездатності в 25% безстроково, та йому рекомендоване медикаментозне лікування

Згідно постанов Фонду ССНВППЗ від 24.02.2009 року ОСОБА_2 були призначені до виплати: одноразова допомога в сумі 34119грн. та щомісячні виплати втраченого заробітку в сумі 291,46грн. з 27.01.2009 року. Моральна шкода, при цьому, відшкодована не була (копії постанов Фонду в матеріалах справи).

Згідно частини 4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов»язана із розміром цього відшкодування.

Відповідно ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено Закон України«Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині виплати моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

Оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України на час виконання спірних правовідносин, в зв»язку із зміною спеціального закону, не відповідав за завдану моральну шкоду, то у разі отримання працівником травми, пов»язаної з виробництвом, в цей період, таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодувати роботодавець, відповідно по правил ст.237-1 КЗпП України.

Втративши 40% працездатності ( при повторному 25% безстроково) позивач зазнав та зазнає психічні страждання, так як при отримання травми та в період лікування відчував фізичній біль, знаходився на лікуванні тривалий час, вимушений проходити курси лікування, при цьому нести витрати на придбання медичних препаратів. Він був змушений прийняти додаткові зусилля для організації свого життя, в теперішній час не має можливості працювати за обраною раніше професією, не може у повній мірі займатися домашнім господарством та вести колишній спосіб життя. При призначенні щомісячних виплат відшкодування шкоди моральна шкода позивачу не відшкодована.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричиняє порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров»я тощо. Ушкодження здоров»я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов»язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, та як роз'яснено в п.п. 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних,душевних,психічних,тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступені зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ст..57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказом моральних страждань і заподіяння даної шкоди, крім особистих пояснень позивача, підтверджується фактом нещасного випадку на виробництві (акт про нещасний випадок на виробництві), встановленням МСЕК стійкої втрати профпрацездатності в 40 %, та повторно 25% безстроково, даними амбулаторної карти позивача та іншими медичними документами про його стан здоров»я.

На думку суду, наявність факту моральних страждань позивача в зв'язку з трудовим каліцтвом, а отже і наявність моральної шкоди в зв'язку з цим, підтверджується отриманням даного трудового каліцтва, фізичними і моральними стражданнями в зв'язку з ним протягом тривалого часу, постійним відчуттям позивачем дискомфорту, неможливістю ведення колишнього складу життя, а тому суд вважає факт моральної шкоди встановлений і доведений у судовому засіданні.

Відповідно до ст.237-1 КЗпроП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначене випливає з рішення Конститцуійного Суду України від 08.10.2008 року по справі № 20-рп/2008 ( справа про страхові виплати), в пункті 5 якого зазначено, що статею 1167 ЦК України та статею 237-1 КЗпП України застрахованим громадянам, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, надане право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Але заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 45640 грн., суд вважає завищеним, при визначенні розміру моральної шкоди в зв'язку з трудовим каліцтвом на виробництві, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує тяжкість завданих ушкоджень здоров'ю позивача, визнання інвалідом 3 групи, ступень втрати професійної працездатності в розмірі 40 %, та повторно 25% безстроково, тривалість лікування, глибину душевних та фізичних страждань з приводу травмування, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливостей іх реалізації у побуті, вимушеної зміни складу життя, та ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд вважає розумним та справедливим відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., буде еквівалентно його моральним стражданням.

Доводи представника відповідача про те, що факт завдання позивачу моральної шкоди недоведений, оскільки позивачем не надано висновку МСЕК про встановлення факту заподіяння моральної шкоди, суд вважає не обґрунтованими на законі.

Згідно п.1.1 «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров»я, пов»язане з виконанням трудових обов»язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров»я України від 22 листопада 1995 року № 212, на який посилається відповідач, на МСЕК дійсно було покладено обов»язок встановлення факту спричинення моральної шкоди. Такий обов»язок випливав з вимог частини 3 ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким до 20 березня 2007 року було передбачено, що моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.

Згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року по справі №1-9/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення частини 3 статті 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку- лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 237-1 КЗпП України не передбачено надання таких висновків медичних органів, як умови відшкодування моральної шкоди.

Крім того, наказом Міністерства охорони здоров»я України від 05.06.2012 року №420 «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями степеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров»я, пов»язане з виконанням трудових обов»язків», наказ МОЗ України від 22.11.1995 року №212 «Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров»я, пов»язане з виконанням трудових обов»язків» визнано таким, що втратило чинність.

«Порядком та Критеріями встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров»я, пов»язане з виконанням трудових обов»язків, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров»я України від 05.06.2012 року №420, який набрав чинності 28.09.2012 року, на МСЕК не покладено обов»язок встановлення факту спричинення моральної шкоди. Не покладено на МСЕК такий обов»язок і «Положенням про медико-соціальну експертизу», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Керуючись ст.237-1 КЗпроП України, ст. ст. 23, 268, 1168 ЦК України, ст.ст.10, 60, 146, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепроходка" про відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з нещасним випадком на виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепроходка" (код ЄДРПОУ 32749260) на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1)- 10000 ( десять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

В іншій частині позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з нещасним випадком на виробництві -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепроходка" на користь держави 114 грн.70коп. судового збору

. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: