Рішення № 33737153, 26.09.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2013 р.Справа № 921/739/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул.. Чернівецька , 54 м. Тернопіль в особі Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" , вул.. Князя Василька 73 В м. Теребовля Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" , вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

Позивача:

Штогрин М.П. - юрисконсульт, представник за довіреністю №01/15 від 03.01.2013 р.

Відповідача:

Бочан І.П. - адвокат , представник за довіреністю №01-27 від 28.03.2013р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін , роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна (фіксація) звукозапис судового процесу , в порядку статті 81-1 ГПК України не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 78954,90 грн., з яких 70541,13 грн. - борг за спожитий природний газ, 6958,33 грн. - пеня, 1455,44 грн. - 3% річних.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити повністю .

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, участь уповноваженого представника в судове засідання забезпечив, надав суду заяву за вх. №15886 від 26 вересня 2013 року , відповдіно до якої позовні вимоги визнав у розмірі 70541 грн. 13 коп.

Крім того , надав суд клопотання за вх. № 15885 від 26.09.2013р. про розстрочку виконання судового рішення у справі №921/739/13-г/3 строком на 36 місяців .

У судовому засіданні - 01.08.2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/739/13-г/3 по суті, про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 01 серпня 2013 року.

Розгляд справи №921/739/13-г/3 відкладався на 29.08.2013р. на 10:00 год. , на підставі статті 77 ГПК України, про що свідчить ухвала суду від 01.08.2013р.

У відповідності до статті 77 ГПК України , у судовому засіданні оголошувались перерви до 12 вересня 2013 року до 12:00 год. , до 19 вересня 2013 року до 12:00 год. та до 26 вересня 2013 року до 11:00 год. , про що зазначено у формулярах (протоколах) судових засідань відповідно від 29.08.2013р. , від 12.09.2013р., від 19.09.2013р.

Строк розгляду справи №921/739/13-г/3, в порядку частини 3 статті 69 ГПК України, було продовжено до 02 жовтня 2013 року, про що винесено відповідну ухвалу від 12 вересня 2013 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

01 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" (як, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (як, Споживач) було укладено типовий договір №14/К-017 на постачання природного газу за регульованим тарифом .

Згідно п.1.1. Договору , Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку , передбачених договором для забезпечення потреб Споживача , а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах , строках , порядку та на умовах , передбачених Договором.

Пунктами 2.1., 2.6., 2.9. Договору , визначено , договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу , що оформляється за даними вузлів обліку , визначених у додатку 1 до Договору. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Пунктами 4.1., 4.4., 4.5., 4.6. Договору, сторони домовились, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією , яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Ціна газу , розрахована відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору, є обов"язковою для сторін з дати набрання нею чинності . Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць -з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Ціна природного газу за одну тис. м. куб. становить 4728 грн. 72 коп., яка визначена та встановлена Постановами національної комісії , що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1395 від 31.10.2012р. ; № 473 від 19.04.2012р. та №164 від 28.12.2011р.

Відповідно до п.5.3. Договору, Споживач зобов"язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах , визначених Договором.

Згідно п.10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012р.

На виконання умов договору позивач в грудні місяці 2012 року здійснив поставку природного газу, а відповідач прийняв в обсязі 33,946 тис. м. куб. , що підтверджується актом приймання - передачі природного газу за грудень 2012 року , підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб .

Однак, відповідач всупереч положень укладеного договору, виконав свої зобов'язання лише частково , внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на день подання позову на суму 70 541 грн. 13 коп. , про що свідчить розрахунок долучений позивачем, яка визнана відповідачем , однак, на момент розгляду справи в суді не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу статті 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Оцінивши докази в їх сукупності , господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 70 541 грн. 13 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до п.6.2. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати , передбачених розділом 4 Договору , із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла в період за який сплачується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 6958 грн. 33 коп. , що на день розгляду справи в суді позивачу не сплачена.

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу вимог статей 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснений позивачем у відповідності до вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

З огляду на викладене , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 6958 грн. 33 коп. , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до статті 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 1455 грн. 44 коп. , які на день розгляду справи у суді позивачу не сплачені .

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у розмірі 1455 грн. 44 коп., документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо заяви відповідача за вх № 15885 від 26.09.2013р. про розстрочку виконання судового рішення у справі №921/739/13-г/3 терміном на 36 місяців, в порядку статті 121 ГПК України, суд зазначає наступне:

У відповідності до статті 121 ГПК України , при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", визначено , що у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке: господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) -тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями статей 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини.

Чинним господарсько-процесуальним законодавством не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України.

Проаналізувавши обставини, покладені в основу доводів боржника про наявність підстав для надання розстрочки виконання судового рішення , господарський суд приходить до висновку , що заява заявника про розстрочку виконання судового рішення , документально не обґрунтована , оскільки боржником не надано доказів, які би підтверджували виняткові обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви щодо розстрочки виконання судового рішення у справі №921/739/13-г/3 терміном на 36 місяців, в порядку статті 121 ГПК України.

Статтею 22 ГПК України, передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно частини 5 статті 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, визначено , що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 78, 81-1, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, статтями 173, 193, 216, 230 , 231, 233 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Постановою Пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" , вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 01268970 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль та зарахувати на розрахунковий рахунок структурного підрозділу Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" , вул. Князя Василька, 73 В м. Теребовля , код ЄДРПОУ 34905563, р/р 26034300003857 у філії Тернопільського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" , МФО 338545 - 70541,13 грн. борг за спожитий природний газ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" , вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 01268970 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 03353503, р/р 26004979 в ТОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 338501 - 6958 грн. 33 коп. пені, 1455 грн. 44 коп. - 3% річних .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" , вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 01268970 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 03333503 - 1720 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

5. У задоволенні заяви щодо розстрочки виконання судового рішення у справі №921/739/13-г/3 , відмовити.

6. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "26" вересня 2013 року, через місцевий господарський суд.

8. Рішення направити сторонам у справі, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Турецький