Рішення № 33737127, 19.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12899/13 19.09.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» ЛТД»

Про стягнення 45253,24 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Команов В.В. (за дов.)

від відповідача Марченко В.А. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Компанія «ПРОСВІТ» ЛТД» про стягнення за договором №2099 від 13.04.2012 р. 60068,04 грн., з яких: 58585,02 грн. основного боргу, 1483,02 грн. процентів за користування чужими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув коштів, які знаходяться у нього безпідставно. Обґрунтовуючи підстави для нарахування 1483,02 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами позивач послався на статті 8 та 1048 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 09.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/12899/13.

Ухвалою суду від 05.09.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Під час розгляду справи відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України у зв'язку з передачею даного спору на вирішення третейського суду. Зокрема, відповідач послався на п. 9.2 договору № 2099 від 13.04.2012 р..

Судом клопотання відхилено як необґрунтоване, оскільки предмет розгляду у даній справі не пов'язаний з виконанням договору № 2099 від 13.04.2012 р..

Позивачем зменшено розмір позовних вимог до 45253,24 грн., з яких: 43770,22 грн. основного боргу, 1483,02 грн. процентів.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

13.04.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» ЛТД» (постачальником) укладено договір № 2099 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати, а позивач - прийняти продукцію, зазначену у специфікаціях до Договору.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» грошових зобов'язань товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПРОСВІТ» ЛТД» звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення 102198,89 грн..

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2012 р. по справі № 5006/29/124/2012 вирішено стягнути з публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» ЛТД» 98752,99 грн.

21.01.2013 р. на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надійшла постанова Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ від 18.01.2013 р. виконавче провадження № 36062544, якою було запропоновано добровільно виконати рішення у 7-ми денний термін, а саме: перерахувати на депозитний рахунок ВДВС суму 98752,99 грн.

23.01.2013 р. ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у межах запропонованого строку добровільно перерахувало платіжним дорученням № 1633 на депозитний рахунок Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ суму 98752,99 грн..

Однак, раніше, а саме: 04.12.2012 р. платіжними дорученнями №№ 33250, 33557, 33558, 33559 ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму 11454,72 грн., 11.12.2012 р. платіжними дорученнями №№ 34200, 34201, 34202, 34203, 34204, 34211, 34239 - 37130,35 грн., 18.12.2012 р. платіжним дорученням № 34743 - 20000,00 грн., 30.01.2013 р. платіжним дорученням № 2731 - 10000,00 грн.. Усього за період з 11.12.2012 р. по 30.01.2013 р. позивачем було перераховано відповідачу 78585,07 грн..

Листами № 05/1091 від 18.02.2013 р. та № 05/1210 від 22.02.2013 р. позивач повідомив відповідача про помилкове перерахування коштів.

У листі № 29/21-02 від 21.02.2013 р. відповідач підтвердив отримання надлишку грошових коштів у сумі 78585,07 грн., та гарантував повернення безпідставно набутих коштів у сумі 75553,17 грн..

Відповідачем повернуто позивачеві 34814,85 грн.

Станом на день розгляду справи відповідачем не повернуто позивачеві 43770,22 грн. безпідставно отриманих коштів.

За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані покладення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача до відповідача про повернення 43770,22 грн. належним чином доведені, документально підтверджені та відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки відсутні дані про досягнення згоди між позивачем та відповідачем про проценти та їх розміри, підстави для стягнення 1483,02 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами відсутні. При цьому суд не погоджується з доводами позивача про можливість застосування аналогії закону (ст. 8 ЦК України) і врегулювання спірних правовідносин приписами ст. 1048 ЦК України. Зокрема, проценти, нарахування яких передбачено ст. 1048 ЦК України, є винагородою позикодавця за договором позики, в той час як проценти за користування чужими грошовими коштами є відповідальністю за повернення коштів. За таких обставин вимога про сплату процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 43770,22 грн. боргу. У стягненні 1483,02 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОСВІТ» ЛТД» (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 42, код 35572113) на користь публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код 0019129) 43770,22 грн. боргу, 1678,02 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 26.09.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун