Рішення № 33737115, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11573/13 12.09.13

За позовомСелекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення До Міністерства аграрної політики та продовольства УкраїниПростягнення 70 000,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бондарюк Е.М. - за дов.

від відповідачів Білопольська Н.А. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України 70 000 грн. боргу за договором № 1 від 29.11.2010р. на розроблення науково-технічної продукції.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав письмові заперечення № 31-4/431 від 29.07.2013р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення є правонаступником Південного біотехнологічного центру в рослинництві УААН.

Між Південним біоцентром та відповідачем було складено договір №1 від 29.11.2010р. на розроблення науково-технічної продукції. Підставою для проведення робіт слугував наказ Міністерством аграрної політики України від 19.11.2010р. №753 Про затвердження плану науково-технічних досліджень та розробок в галузі хмелярства з обсягами фінансування за рахунок коштів державного бюджету на 2010 рік.

Згідно №1з/п цього плану виконавцем проекту «Дослідження регенераційного потенціалу соматичних культур сортів хмелю in vitro з використанням нових синтезованих сполук ауксинові-цитокінінової природи та крохмалів» визначено Південний біоцентр, вартість робіт - 70000 грн. та оголошена мета проекту.

Предметом договору є доручення замовника (відповідача) на виконання Південним біоцентром (виконавцем) робот за темою «Дослідження регенераційного потенціалу соматичних культур сортів хмелю in vitro з використанням нових синтезованих сполук ауксинові-цитокінінової природи та крохмалів» (п.1.1).

Наукові, технічні, економічні й інші вимоги до науково-технічної продукції, що є предметом договору, визначаються Технічним завданням за встановленою формою, яка складає невід'ємну частину договору (п.1.2).

Термін здачі робіт за договором: 31 грудня 2010р. (п.1.3).

Відповідно до п.1.5. договору, приймання та оцінка науково-технічної продукції здійснюється згідно з вимогами Технічного завдання та календарного плану на проведення роботи.

Результати виконаної за договором науково-технічної роботи є власністю держави в особі Міністерства аграрної політики України та виконавця (п.1.6).

Вартість науково-технічної роботи згідно договору складає 70000 грн.

За виготовлену науково-технічну продукцію у 2010 році замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу узгодження ціни 70000 грн. без ПДВ (п.2.1).

Планова калькуляція кошторисної вартості робіт та розрахунки витрат за статтями наведені у додатку 4 до договору (п.2.2).

Відповідно до п. 2.3. договору, оплата проводиться поетапно згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт пропорційно надходженню коштів із Держбюджету.

Джерело фінансування - Державний бюджет України 2010р. Бюджетна програма 28015100 «Державна підтримка розвитку хмелярства».( п.2.4).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що по завершенні робіт виконавець представляє замовнику акт здавання - приймання науково-технічної продукції з додатком до нього.

Відповідно до п.4.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором виконавець і замовник несуть майнову відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно акту приймання-здачі науково-технічної продукції №1 від 14.12.2010. роботи прийняті до оплати.

Проте за твердженням позивача, розрахунки за проведені роботи відповідачем не здійснено, чим було порушено умови договору (п.2.3).

Позивач звернувся 09.01.2013р. до Міністерства аграрної політики та продовольства України з претензією № 04/19, щодо сплати вартості 70 000 грн.

Однак, претензія щодо розрахунків по договору залишена без задоволення, тому позивач вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Спірний договір за своєю природою є договором про виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, до питання відшкодування фактичних витрат виконавця за ним застосовуються відповідні положення глави 62 Цивільного кодексу (ЦК) України.

Згідно зі статтею 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.І ст.894 ЦК виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Згідно ст.898 ЦК замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (технічко-економічні показники) або тематику робіт, передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до наказу № 753 від 19.11.2010р. Міністерства аграрної політики України «Про затвердження плану науково-технічних досліджень та розробок в галузі хмелярства з обсягами фінансування за рахунок коштів державного бюджету на 2010 рік», затверджено план науково-технічних досліджень та розробок у галузі хмелярства з обсягами фінансування за рахунок коштів державного бюджету на 2010 рік.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 про розроблення науково/науково-технічної продукції від 29.11.2010р.

Відповідно до п.1.1. договору, замовник доручає, в виконавець бере на себе виконання роботи за темою «Дослідження регенераційного потенціалу соматичних культур сортів хмелю in vitro з використанням нових синтезованих сполук ауксинові-цитокінінової природи та крохмалів».

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.2.3. договору, оплата проводиться поетапно згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт пропорційно надходженню коштів із Держбюджету.

Відповідно до акту приймання-здачі науково-технічної продукції від 14.12.2010 № 1 роботи прийняті до оплати.

Однак на час розгляду справи розрахунки за проведені роботи відповідачем не здійснено, чим порушені умови договору (п.2.3.).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором від 29.11.2010р. №1 у сумі 70 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засідання, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України (01101, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967) на користь Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) 70 000 (сімдесят тисяч) грн. заборгованості 1721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 20.09.2013р.