Рішення № 33737104, 09.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/12410/13 09.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Посольства Азербайджанської республіки в Україні

третя особа Публічне акціонерне товариство «Київгаз»

про стягнення 15 603,43 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Ткаченко О.О. - предст. за довір.; Васійчук Л.Ф. - предст. за довір.;

від відповідача: не з»явились;

від третьої особи: Велика Л.В. - предст. за довір.

У судовому засіданні 09.09.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Посольства Азербайджанської республіки в Україні про стягнення 15 603,43 грн. заборгованості за послуги з транспортування природного газу на підставі Договору №КП/2008-Т/1474 від 01.10.2008.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2013 порушено провадження у справі №910/12410/13, розгляд справи призначено на 31.07.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2013, на підставі ст.ст. 27, 77 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Київгаз», розгляд справи відкладений на 19.08.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2013, на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення пору та розгляд справи відкладений на 09.09.2013.

В судовому засіданні 09.09.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач-виконавець) та Посольством Азербайджанської Республіки в Україні (далі - відповідач - замовник) було укладено з транспортування природного газу магістральними газопроводами №КП/2008-Т/1474 (надалі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору виконавець протягом 2008 року надає Замовнику послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів, зазначених в п.1.2 цього Договору, які мають відповідати обсягам, визначеним в окремому договорі на постачання природного газу між Замовником та Постачальником (п.1.1 Договору).

Планові обсяги транспортування Виконавцем природного газу для потреб замовника протягом 2008 складають: 61 тис.куб.м., в тому числі по кварталах, тис.куб.м.: І квартал -30, ІІ квартал - 0,5, ІІІ квартал -0,5, ІУ квартал 30. Зміна обсягів подачі природного газу, вказаних в п.1.2. цього Договору, проводиться за узгодженням між Замовником та Виконавцем згідно з «Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України». Затвердженими Наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 року №355 (розділ 2) та умовами цього Договору.

Згідно п.4.1 Договору розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу проводиться платіжним дорученням на рахунок Виконавця згідно реквізитами, вказаними в розділі 10 цього Договору, до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі актів приймання-передачі послуг з транспортування газу. В платіжному дорученні замовник вказує за яким договором та за який період здійснюється оплата. У випадку, коли Замовник у платіжному дорученні не зазначив яким договором чи за який період проводиться оплата, Виконавець має право віднести оплату на погашення заборгованості замовника за минулі роки.

При споживанні Замовником газу Виконавець має право в кінці попереднього звітного кварталу разом з актом приймання-передачі послуг з транспортування газу за попередній квартал надати Замовнику рахунок-фактуру у розмірі до 100% вартості планового квартального обсягу споживання газу. Замовник виконує авансовий платіж згідно отриманим рахунком-фактурою та до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплачує Виконавцю різницю між фактичною вартістю, а також суму існуючої заборгованості на момент оформлення акту приймання-передачі послуг транспортування природного газу (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.8.1 Договору термін дії договору визначений сторонами до 31.12.2008, та був пролонгований сторонами до 31.12.2011.

У разі, якщо жодна зі сторін договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії Договору не заявить про намір розірвати або замінити його, строк дії Договору автоматично продовжується на наступний рік і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (з урахуванням додаткових угод та листів про зміну тарифу).

Заяв про намір розірвати зазначений договір суду не надано, а тому посилання позивача про продовження строку дії (пролонгації) сторонами до 2011 року є обґрунтованими.

20.11.2012 між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач-газотранспортне підприємство) та Посольством Азербайджанської Республіки в Україні (відповідач-Замовник) укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №121100527 (надалі-Договір 2).

Відповідно до умов даного Договору газотранспортне підприємство зобов»язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення-газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов»язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі. У строки та порядку, передбаченому умовами Договору.

Річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 8,000 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях: січень - 1,500 тис. куб. м., лютий 1,500 тис. куб. м., березень 0,500 тис. куб. м., вересень 1,000 тис. куб. м., жовтень 1,000 тис. куб. м., листопад 1,500 тис. куб. м., грудень 1,000 тис. куб. м. (п.1.2 Договору 2).

Підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (п.2.1 Договору 2).

Замовник передає газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства (п.2.2 Договору 2).

При отриманні газу від Замовника на пунктах приймання-передачі в магістральні трубопроводи Газотранспортне підприємство не набуває права власності на отриманий для транспортування газ (п.2.3 Договору 2).

Відповідно п.2.4 договору 2 газотранспортне підприємство приймає газ від Замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ Замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі.

Приймання-передача газу в пунктах приймання-передачі та на ГРС здійснюється сторонами у відповідності до Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п.2.5 Договору 2).

Розрахунки за послуги з транспортування газу магістральним трубопроводом здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Газотранспортне підприємство зобов»язується розміщувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації (п.5.1 договору 2).

Розрахунковий період за Договором становить один місяць з 09-00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування природного газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 Договору, та податок на додану вартість (п.5.3 Договору 2).

Відповідно до п. 5.4 Договору 2 вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі ата наданих послуг.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У платіжних дорученнях Замовник повинен обов»язково вказати номер Договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначений номер Договору, дата його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від Замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах (п.5.5 Договору 2).

Як вбачається з матеріалів справи за період 2009 по квітень 2013 позивачем протранспортовано відповідачу природного газу у 2009 в кількості 18,915 тис.куб.м. на загальну суму 1 795,41 грн., у 2010 році у кількості 16,479 тис. куб.м. на загальну суму 2 075,33 грн., у 2011 році у кількості 18,056 тис. куб.м. на загальну суму 4 172,60 грн., у 2012 році в кількості 12,508 тис. куб.м. на загальну суму 3 525,97 грн., у січні-квітні 2013 у кількості 6,408 тис.куб.м. на загальну суму 1 810,89 грн., загалом на суму 13 380,20 грн.

Позивачем неодноразово направлялись відповідачу акти приймання наданих послуг з транспортування газу магістральними газопроводами та акти звірки взаєморозрахунків, про що свідчать списки рекомендованих листів, надані позивачем до позовних матеріалів.

Відповідно до порядку побудови та функціонування газотранспортної системи, визначеного наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» №79 від 26.03.2001 «Про затвердження порядку доступу до газотранспортної системи», забезпечення природним газом. Зокрема, у м. Києві здійснює Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз», яке транспортує природний газ мережами високого тиску (магістральним газопроводом) по території України до газорозподільних станцій (ГРС) м. Києва загальним потоком, який (газ) після одоризації та зменшення тиску передається у мережі низького тиску до газорозподільних пунктів ПАТ «Київгаз», яке далі транспортує газ безпосередньо кожному із споживачів м. Києва у визначеному обсязі розподільними газопроводами.

Листом від 30.04.2013 за вих..№1148/19-2 ПАТ «Київгаз» підтверджено кількість спожитого відповідачем природного газу за заявлений період. Представник третьої особи підтвердив факт отримання відповідачем природного газу в кількості, зазначеній позивачем в позові.

Враховуючи вищезазначене, транспортування відповідачу газу розподільними мережами (низький тиск) ПАТ «Київгаз» свідчить про надання ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» відповідачу послуг з транспортування газу у тому ж обсязі магістральним газопроводом (високий тиск) до розподільних газопроводів ПАТ «Київгаз».

Заперечення відповідача щодо відсутності договірних відносин між позивачем та відповідачем, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договорів на транспортування природного газу магістральними газопроводами №КП/2008-Т/1474 від 01.08.2008 та №1211000527 від 20.11.2012, підписані та скріплені печатками сторін та копії актів наданих послуг за 2012 рік.

Згідно ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на сі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб»єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов»язки, що і суб»єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародними договорами, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов»язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, врегульований Законом України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 №2709-ІУ (надалі-Закон).

Згідно ст.2 Закону, цей Закон застосовується, зокрема, до питань визначення підсудності судам України справ з іноземними елементами.

Відповідно до ст.76 Закону, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у таких випадках:

- якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст.77 цього Закону;

- якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи-відповідача.

Відповідно норм Віденської конвенції про дипломатичні зносин від 18.05.1961 (ратифікована Указом Президії ВС УССР від 21.03.1964) (надалі-Віденська конвенція 1961 року) переваги, привілеї та імунітети дипломатичних представництв регулюються статтями 22 (щодо захисту дипломатичних приміщень), 23 (щодо звільнення дипломатичних представництв від податків), 24 (щодо недоторканості архіву і документів дипломатичних представництв) і 34 (щодо звільнення від митних зборів) вказаної Конвенції, в яких не йде мова про імунітет від юрисдикції судів країни перебування.

Згідно ст.31 Віденської конвенції 1961 року, ст.43 Конвенції про консульські зносини 1963 року, Указу Президента України від 10.06.1993 №198/93 «Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні», глава дипломатичного (консульського) представництва, дипломатичні (консульські) працівники, члени дипломатичного (консульського) персоналу користуються імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України у цивільних справах.

Положення вищезазначених Конвенцій та Указу Президента визначають імунітет від юрисдикції судів країни перебування саме фізичних осіб - працівників дипломатичних представництв, а не дипломатичних установ.

Враховуючи те, що Посольство Азербайджанської республіки в Україні у спірних правовідносинах виступає як суб»єкт господарювання, судовий імунітет на дані правовідносини не поширюється, а отже останнє може виступати відповідачем у справі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, яка споживаеться в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати за оставлений природний газ за період з 2009-2001 та 2013 рік, у зв»язку із чим у останнього наявна заборгованість в розмірі 13 380,20 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.5. Договору, при несвоєчасній оплаті послуг з транспортування газу у строки, зазначені у пункті 4.1 даного Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожний день прострочення.

Позивачем за невиконання зобов»язань за Договором нараховано пеню за період з 11.04.2009 по 07.10.2009 за перший квартал 2009; з 11.07.2009 по 06.01.2010 за другий квартал 2009; з 11.01.2010 по 09.07.2010 за четвертий квартал 2009; з 11.04.2010 по 07.10.2010 за перший квартал 2010, з 11.07.2010 по 06.01.2011 за другий квартал 2010, з 11.01.2011 по 09.07.2011 за четвертий квартал 2010, з 11.04.2011 по 07.10.2011 за перший квартал 2011 по 06.01.2012 за другий квартал 2011; з 11.01.2012 по 08.07.2012 за квартал 2011.

Враховуючи викладене, пеня заявлена позивачем за вказаний період (за виключенням з 01.07.2012 по 08.07.2012) заявлена позивачем з пропуском строку позовної давності, а тому є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

В частині стягнення пені за період з 01.07.2012 по 08.07.2013, яка становить 4,23 грн., остання підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено пеню за Договором 2 за період з січня по квітень 2013 в розмірі 309,73 грн., яка є обґрунтованою (судом перевірено вірність нарахування) та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства Згідно із Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що містяться у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

З урахуванням зазначеного, позивачем нараховано відповідачу інфляційні в розмірі 497,28 грн. та 3% річних розмірі 734,83 грн., розрахунок яких перевірений судом, та відповідає вимогам закону, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення 13 380,20 грн. - боргу, пені в розмірі 313,96 грн., інфляційних в розмірі 497,28 грн. та 3% річних в розмірі 734,83 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Посольства Азербайджанської республіки в Україні (01901, м. Київ, вул. Глибочицька, 24, податковий номер 587432817) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (03056, м. Київ, вул. Комарова, 44, код 23517243) 13 380,20 грн. (тринадцять тисяч триста вісімдесят гривень 20 коп.) - заборгованості, 313,96 грн. (триста тринадцять гривень 96 коп.) - пені, 497,28 грн. (чотириста дев»яносто сім гривень 28 коп.) - інфляційних, 734,83 грн. (сімсот тридцять чотири гривні 83 коп.) - 3% річних та 1 645,83 грн. (одну тисячу шістсот сорок п»ять гривень 83 коп.) - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 13.09.2013.

Суддя М.Є.Літвінова