Ухвала суду № 33735624, 25.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Токарєв А.Г.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року справа №235/4032/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

за участю представників сторін:

від заявника - не з'явились

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2013 року за поданням Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області про заміну способу і порядку виконання виконавчого листа № 2а-12925/2011 від 12 квітня 2013 року у справі № 235/4032/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області із поданням про заміну способу і порядку виконання виконавчого листа № 2а-12925/2011 від 12 квітня 2013 року, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про зобов'язання УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 10.01.2011 року по 30.06.2011 року включно, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни, а саме: стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 10 січня 2011 року по 30 червня 2011 року у розмірі 1012 грн. 94 коп.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2013 року у справі № 235/4032/13-а (суддя Токарєв А.Г.) подання Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області задоволено у повному обсязі.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області в задоволені заяви.

Доводи апеляційної скарги мотивує невірним застосуванням норм процесуального права.

Наголошує на тому, що заміна способу виконання виконавчого листа із зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області провести нарахування та виплату стягувану сум допомоги як дитині війни на стягнення сум у конкретній грошовій сумі буде суперечити нормам Кодексу адміністративного судочинства та змінить при цьому сам зміст судового рішення, на виконання якого видано виконавчий лист.

Сторони, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2011 року позовна заява ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату допомоги як дитині війни задоволена. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ та Красноармійському районі Донецької області щодо відмови в нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, за період з 10 січня 2011 року по 30 червня 2011 року включно, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 10 січня 2011 року по 30 червня 2011 року включно, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ та Красноармійському районі Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2011 року залишена без задоволення, постанова Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2011 року залишена без змін.

15 квітня 2013 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області на виконання рішення суду видано виконавчий лист, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 26 жовтня 2013 року.

Листом від 23.04.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області зазначено, що для проведення виплат дітям війни в розмірах, визначених рішеннями суду кошти в державному бюджеті відсутні, але управлінням було проведено нарахування щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому з надходження відповідних коштів зазначені суми зобов'язувались виплатити в повному обсязі.

У довідці Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 23.04.2013 року зазначено, що ОСОБА_2 проведено нарахування до пенсії як дитині війни з 10 січня 2011 року по 30 червня 2011 року у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум у розмірі 1012 грн. 94 коп.

12 липня 2013 року Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області із поданням про заміну способу і порядку виконання виконавчого листа № 2а-12925/2011 від 12 квітня 2013 року, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про зобов'язання УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 10.01.2011 року по 30.06.2011 року включно, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни, а саме: стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 10 січня 2011 року по 30 червня 2011 року у розмірі 1012 грн. 94 коп.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копії документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Тобто, підставою для застосування правил наведеної статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Вирішуючи питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення колегія суддів звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду виключно про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган. З огляду на те, що виконання постанови суду першої інстанції носить зобов'язальний характер, у виконавчому документі не зазначена сума коштів, яка підлягає безспірному списанню з рахунків боржника виконання постанови суду є неможливим.

Виходячи з положень Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 03 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення суми коштів.

Кінцевим результатом виконання судового рішення по цій справі є виплата позивачеві коштів державним органом, що підпадає під компетенцію Державної казначейської служби України.

Колегія суддів вважає, що оскільки у виконавчому документі не зазначена сума коштів, яка підлягає безспірному списанню з рахунків боржника, то з огляду на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання, оскільки відповідачем виконано зобов'язання нарахувати соціальну виплату.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в ухвалі, не спростовуються, підстави для скасування ухвали відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254, ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ та Красноармійському районі Донецької області на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2013 року у справі № 235/4032/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2013 року за поданням Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області про заміну способу і порядку виконання виконавчого листа № 2а-12925/2011 від 12 квітня 2013 року у справі № 235/4032/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Л.В.Губська