Постанова № 337356, 18.12.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2006 р. 11:30 Справа № АС-41/419-06

вх. № 13801/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.

представників сторін :

позивача - Нестеренко О.О. - дов

відповідача - Данько Л.В. - дов.

по справі за позовом ДП "Державний науковий центр лікарських засобів" м. Харків

до ДПІ у Київському районі м. Харкова

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податковихповідомлень-рішень від 26.05.06р. № 0000312307/0, від 03.07.2006р. № 0000312307/1, від 18.08.2006р., № 0000312307/2 прийнятих ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі висновків акту перевірки № 1270/23/-722/00482329 від 17.05.2006р.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву та судових засіданнях проти позову заперечує, вважає позовні вимоги позивача незаконними та необґрунтованими та просить в позові відмовити, посилаючись на матеріали перевірки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення уповноважених відповідачем та позивачем представників сторін, суд встановив, що старшим державним податковим ревізором - інспектором сектору взаємодії із правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Київському районі м. Харкова Клочаном Р.І. на підставі направлення від 05.05.2006р. № 1055 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів» з питань дотримання вимог податкового законодавства та продажу «Стержнів змащувальних контактних ССК-1 за період з 01.09.2003 року по 01.03.2004 року. Перевірку було проведено згідно наказу ДПІ у Киівському районі м. Харкова № 491 від 04.05.2006 року.

Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 80010,00 грн., у тому числі за січень 2004 року в сумі 30000 грн. та за вересень 2003 року у сумі 50010,00грн., що порушує, на думку відповідача, пп. 7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2., п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Крім того в акті перевірки зазначено, що заниження податку на додану вартість за вересень 2003 року виявлено актом № 26-223/4126 від 04.10.2004 року і начальником ДПІ у Київському районі поданому порушенню винесені податкові повідомлення-рішення № 0003912600/0 та 0004112310/0 про застосування фінансових санкцій до позивача на суму 75015,00 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем укладено угоду купівлі – продажу № ХД 29-1 від 29.09.2003р. з ТОВ „Вітек”, відповідно до якої, позивач отримав від ТОВ „Вітек” згідно податкової накладної № 5 від 29.09.2003р. стержні контактні змащувальні ССК-1 в кількості 3334шт. на суму 300060,00грн., в тому числі 50010,00 грн. ПДВ, та договір комісії № 2, на підставі якого придбані позивачем стержні змащувальні були відвантажені ТОВ „Сіріус” для реалізації товару комісіонером за межі митного кордону України в відповідності з накладною № 33/52 від 30.09.2003р. на суму 253384,00грн. без ПДВ.

В результаті вказаних операцій з придбання та подальшого експорту 3334 шт. стержні контактних змащувальних ССК-1 у Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів" виник податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 50000,00грн., який підприємством був відображений у податковому періоді за вересень 2003 року.

В акті перевірки вказано, що згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів № 8700 по кримінальній справі № 16040101, складеного 20.11.2005 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. Професора М.С.Бокаріуса, встановлено, що у складі стержнів змащувальних контактних, виробництва ТОВ «Антарес», вилучених 25.04.2005 року у вільній економічній зоні «БРАІЛА» (Румунія) та у вільній економічній зоні «ГАЛАЦ» (Румунія) дисульфід молібдена відсутній, у складі стержнів змащувальних контактних, виробництва ТОВ «Антарес», вилучених 25.04.2005 року у вільній економічній зоні «БРАЇЛА» (Румунія) та у вільній економічній зоні «ГАЛАЦ» (Румунія) маються: графіт, резольна (фенол- формальдегідна) смола, уротропін та тальк. По визначеним показникам зразки товару, заявлені як «Стержень змащувальний контактний ССК-1»не відповідають ТУ У 26.8-32449992-001-2003, а саме в частині наявності дисульфіду молібдену і не відповідають інформації експортера ДП «ДНЦЛЗ» зазначеної гр.31 ВМД №70210/4/000348.

Згідно технічних умов ТУ У 26.8.32449992-001-2003 при виготовленні стержня змащувального контактного ССК-1 застосовуються наступні сировина та матеріали:

дисульфід молібдену згідно ТУ -48-19-133, смола фенол формальдегідна, уротропін технічний, графіт штучний.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно висновку нормативно-правової експертизи № 04/64 від 04.07.2005 року по ТУ У 26.8.32449992-001-2003, зробленої по карній справі № 16040101 директором Державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті «Укрзалізстандарт» встановлено, що надані на нормативно-технічну експертизу ТУ У 26.8.32449992-001-2003 ТОВ «Антарес» не відповідають чинним в Україні нормативним документам та виробництво стержнів змащувальних контактних ССК-1 по вищезазначеним ТУ неможливо і рахує неможливим застосування таких стержні на залізничному транспорті. Таким чином, відповідач зазначає, що найменування товару «Стержень змащувальний контактний ССК-1», зазначеного у податковій накладній № 40 від 29.12.2003р. на загальну суму 180000,00 грн., в т.ч. ПДВ -30000грн., отриманої позивачем від МП «Віго» ТОВ та у податковій накладній № 5 від 29.09.2003 року на загальну суму 300060,00грн., в т.ч. ПДВ 50010,00 грн. отриманої позивачем від ТОВ «Вітек» не відповідає дійсності, чим порушено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ.

При проведенні перевірки, як стверджує позивач, посадові особи ДНЦЛЗ не були ознайомлені з довідками та висновками експертів щодо якості товару, що був предметом вказаних угод.

В висновках акту перевірки вказано, що в зв'язку з порушенням п.п.7.2.1 п.7.2; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 ВР від 03.04.1997 р. встановлено заниження податку на додану вартість за січень 2004 року – 30000 грн., вересень 2003 року у сумі 50010,00грн.

В дослідницькій частині акту вказано, що в відповідності з п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. платник податку повинен надати покупцю податкову накладну з переліком зазначених окремими рядками реквізитів із 10 пунктів і відсутність хоча б одного з цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної. Також міститься посилання на п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., відповідно до якого "не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами. платник податку несе відповідальність у вигляді встановлених законодавством фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену належним чином".

Проте, зміст акту про результати позапланової документальної невиізної перевірки Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів" за період з 01.09.2003р. по 01.04.2004р. № 1270/23-722/00482329 від 17.05.2006 року не дає ніяких підстав для визнання документального відображення виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 80010,00грн. необґрунтованим.

Так, в акті вказано які саме у відповідності п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. реквізити повинні бути зазначені окремими рядками в податкових накладних, наданих покупцю, однак в висновках акту не вказано які саме обов’язкові складові відсутні в податковій накладній, тобто які саме графи податкової накладної не були заповнені, або були заповнені невірно. Посилання відповідача на п.п.7.4.5 Закону є безпідставним.

При ознайомленні з податковими накладними, які досліджувались під час перевірки, суд дійшов висновку, що всі вимоги, передбачені до податкових накладних Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. були виконані.

Із змісту акту перевірки випливає також, що ТОВ "Сіріус", що було комісіонером, після здійснення продажу стержнів контактних змащувальних ССК-1 покупцю, нерезиденту України, на підставі договору комісії № 2 від 29.09.2003р., звітувало перед ДНЦЛЗ (комітентом) про здійснення угоди, надавши при цьому відповідні документи.

Як вказано в акті перевірки, у відповідності з валютною митною декларацією № 702100/3/006440 від 31.10.2003р. товар - стержні контактні змащувальні ССК-1 в кількості 3334 шт. було експортовано комісіонером (ТОВ "Сіріус") на адресу COLDVIL MANAGEMENT, США штат Орізона, 4825 FUTURA STREET EUGENE OR 97404. Оплата за відвантажений на експорт товар "Стрижень змащувальний контактний ССК-1 в кількості 3334 шт." надійшла на валютний рахунок комісіонера (ТОВ "Сіріус") згідно рахунку № 5 від 17.10.2003р.

Відповідно до звіту ТОВ "Сіріус" по договору комісії № 2 від 29 вересня 2003р., складеного 31 жовтня 2003року, комісіонер підтвердив повне виконання своїх зобов'язань по наданню комітенту (ДНЦЛЗ) послуг по продажу товару в відповідності з вантажною митною декларацією № 702100/3/006440 від 31.10.2003р.

Отже, умови, передбачені п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., згідно якого "не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді встановлених законодавством фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену належним чином", також були витримані, оскільки згідно тексту акта перевірки податкові накладні та митна декларація не тільки були в наявності, але й були предметом дослідження під час проведення позапланової перевірки. Таким чином, посилання відповідача в Акті перевірки на порушення п.п.7.2.1 п.7.2; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 ВР від 03.04.1997 р. є безпідставними.

Також, безпідставними є посилання на те, що товар (стержень змащувальний контактний ССК-1 в кількості 3334 шт.), що був предметом угод, які були відображені в акті перевірки, нібито не відповідав вимогам ТУ У 26.8.32449992-001-2003, що передбачені для даного виду продукції, та сертифікату якості, оскільки сертифікат якості, що супроводжував даний товар, засвідчував його якість та відповідність технічним умовам якості.

Як випливає з акту перевірки, проведеними експертизами стрижнів змащувальних контактних ССК-1, вилучених у вільній економічній зоні «БРАЇЛА» та стрижнів з подібною назвою вилучених у вільній економічній зоні «ГАЛАЦ» доведено, що ці стрижні не відповідають ТУ У 26.8.32449992-001-2003, що встановлені на даний вид продукції. Доказів того, що експертизою досліджувалися стрижні змащувальні контактні ССК-1, з якими здійснював договірні операції позивач, відповідачем не надано. Крім того, відповідачем не надано копію постанови про порушення кримінальної справи № 16040101. Надані в судове засідання в обґрунтування заперечень висновок нормативно-правової експертизи № 04/64 від 04.07.2005 року, висновок експертизи № 8700 від 20.11.2005 року судом досліджені. Суд зазначає, що вищезазначені документи не можуть бути визнані належними доказами у справі, на тій підставі, що в жодному із наданих документів не зазначено яким чином та яким підприємством у вільні економічні зони "БРАЇЛА" та "ГАЛАЦ" були доставлені стрижні змащувальні контактні ССК-1, а лише зазначено виробника цих стрижнів - ТОВ "Антарес". Експертами також не досліджувалися питання та не зазначено в висновках експертів чи є стрижні, що перевірялися, такими, що надійшли від позивача та період їх знаходження співпадає з терміном, зазначеним в акті перевірки (більше року). Суд зазначає, що згідно висновку нормативно-правової експертизи № 04/64 від 04.07.2005 року Державного підприємства "Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті "Укрзалізстандарт" надані на нормативно-технічну експертизу ТУ У 26.8.32449992-001-2003 ТОВ "Антарес" не відповідають діючим в Україні нормативним документам і виробництво стрижнів змащувальних контактних ССК-1 за цим документом неможливо. Але ці технічні умови було введено в дію з 10.09.2003 року на строк дії 31.12.2008 року та погоджено з Держстандартом України в особі Луганського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації, зареєстровані в Книзі обліку за № 084/002785, погоджено з іншими необхідними установами, є діючими. Відповідачем не надано доказів, що вищезазначені ТУ не є чинними.

Таким чином, оспорюванні податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі висновків акту перевірки № 1270/23/-722/00482329 від 17.05.2006р. винесені неправомірно, оскільки факти порушень не були виявлені під час перевірки і висновки акту не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Згідно статті 94 КАСУ судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись статтями 4, 8, 51, 69, 86, 94, 160 - 163 прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000312307/0 від 03.07.2006р., № 0000312307/2/0 від 18.08.2006р.,прийнятих ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі висновків акту перевірки № 1270/23/-722/00482329 від 17.05.2006р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів" (61085, м. Харків, вул.Астрономічна, 33, код 00482329) 3,40 грн. витрат по сплаті держмита.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25.12.2006 р.

Суддя Мінаєва О.М.