Постанова № 33735585, 24.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року № 813/6769/13-а

16 год. 41 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Качур Р. П.

за участю секретаря судового засідання Клюк С.І.

представника позивача Бориса А.С., представника відповідача Писарева О.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Міндоходів про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

5 вересня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Міндоходів про стягнення коштів в сумі 24730,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 перебував на обліку у Львівському міському центрі зайнятості з 20.08.2012 року по 30.05.2013 року та отримав допомогу з безробіття в сумі 23234,29 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначені кошти підлягають поверненню працедавцем, оскільки ОСОБА_3 був поновлений на роботі за рішенням суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у запереченні № 6/19-2005 від 24.09.2013 року, поданому представником відповідача у судовому засіданні 24.09.2013 року, де вказано, що ОСОБА_3 при розгляді справи про поновлення його на роботі був зобов'язаний надати суду інформацію про те, що він знаходиться на обліку в центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю. У частинах 2 та 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Тому вважає, що відповідач не повинен повертати ці кошти. Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

ОСОБА_3 працював на Львівській митниці, наказом Державної митної служби № 1562-к від 27.07.2012 року припинено його перебування на державній службі в митних органах України.

13.08.2012 року ОСОБА_3 подав до Львівського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості від 20.08.2012 року № НТ120820 ОСОБА_3 був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів про прийняті рішення по даній особі ПК № 135012081300059.

23.10.2012 року постановою Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 було поновлено на роботі та зобов'язано Львівську митницю виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8856,12 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року вищевказана постанова залишена без змін.

Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ130613 від 13.06.2013 року ОСОБА_3 був знятий з обліку як безробітний та йому припинено виплату допомоги по безробіттю.

За період з 20.08.2012 року по 30.05.2013 року ОСОБА_3 Львівським міським центром зайнятості була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 23234,29 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітні - це працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. п. «в» ст. 25 цього ж Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм компенсації, в тому числі виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зокрема статтею 7, також передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

У передбаченому законом порядку ОСОБА_3 у зв'язку з його звільненням з роботи, було присвоєно статус безробітного і призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно з п. п. 2 п. 1 ст. 31 цього ж Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється, в тому числі у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Внаслідок поновлення ОСОБА_3 на роботі в митних органах на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду, дану особу було знято з обліку як безробітного та припинено здійснення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 цього ж Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця.

Згідно з п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Суд критично оцінює покликання представника відповідача на частину 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та на Постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як на підставу для обґрунтування відмови повернути кошти, оскільки ці нормативно-правові акти передбачають порядок стягнення незаконно виплачених коштів з осіб органами державної служби зайнятості, які їх виплачували.

Зважаючи на викладене та те, що суму виплаченої допомоги відповідачем не повернуто, обов'язок повернення виплаченої допомоги підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівської митниці Міндоходів (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 38700759) на користь Львівського міського центру зайнятості (вул. Княгині Ольги, 122, м. Львів, код ЄДРПОУ 25555035) на р/р 37170001000584 в ГУДКСУ у Львівській області, ЗКПО 25555035, МФО 825014 кошти в сумі 23234 (двадцять три тисячі двісті тридцять чотири) грн. 29 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 30 вересня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.