Рішення № 33734873, 25.09.2013, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4581/13-цРІШЕННЯ

Іменем України

"25" вересня 2013 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.

при секретарі - Дудченко О.Ю.,

за участю представників: позивача - Волошиної Н.Л,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області про звільнення майна з - під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся з позовом до відповідачів, де просить:

- звільнити з - під арешту квартиру за АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу квартири від 27.11.2007 року та передана в іпотеку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі іпотечного договору від 19.03.2008 року, накладеного постановою відділу ДВС Олександрійського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2012 року;

- стягнути сплачений судовий збір в сумі 114,70 грн.

Позов мотивують тим, що між ними та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №МБИ13-08/6 від 19.03.2008 року. З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором було укладено іпотечний договір №МБИ13-08/6-3 від 19.03.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передала іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру під АДРЕСА_1. Відповідні відомості були внесені приватним нотаріусом Олександрійського міського округу до Державного реєстру іпотек від 19.03.2008 року.

23.05.2013 року постановою державного виконавця відділу ДВС Олександрійського МРУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1763/11 від 18.08.2012 року, виданого Олександрійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 719 531 грн. накладено арешт на все нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3.

Вважає, що накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_3, в тому числі на квартиру, що знаходиться в іпотеці банку є порушенням прав та інтересів банку, як іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема у спосіб визначений п.11 договору іпотеки від 19.03.2008 року..

Вважає, що державний виконавець не вправі був звертати стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем, оскільки це суперечить ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», ст.1 Закону України «Про іпотеку».

Представник позивача просить їх вимоги задовольнити, оскільки ОСОБА_3 з 2011 року почала допускати прострочення погашення кредиту, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 436 445,28 грн..

Відповідач ОСОБА_5, просить вимоги позивача залишити без задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_5 вважає, що вимоги позивача безпідставні, так як на підставі рішення суду ОСОБА_5 було видано виконавчі листи, згідно яких державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а в подальшому наклав арешт на все майно боржника. На теперішній час арешт не скасований, рішення суду не виконано. Просить звернути увагу суду на те, що банк не видав наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, як це передбачено п.3.6 кредитного договору та на п.8.4.3 іпотечного договору, яким передбачено, що звернути стягнення на предмет іпотеки банк відповідно до вимог чинного законодавства України має у разі, коли в момент настання терміну виконання боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

На розгляд справи ОСОБА_3 та представник відділу ДВС не явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Від представника відділу ДВС надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують. Суд ухвалив, провести розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» «іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом».

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит» » та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту № МБИ13-08/6 від 19.03.2008 року, згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності в сумі 406 000 грн., з оплатою за процентною ставкою 18,0% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту 18.03.2023 року. А згідно п.5.1 кредитного договору - забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є квартира АДРЕСА_1 (а.с.9 - 11).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 19.03.2008 року, між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № МБИ13-08/6-3 від 19.03.2008 р., згідно якого остання передала в іпотеку банку, в якості забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором кредиту від 19.03.2008 року, квартиру АДРЕСА_1. Узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки 508 465,00 грн. (а.с.74 -75).

19.03.2008 року було зареєстровано обтяження спірної квартири, що підтверджується витягом з єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 17599649, де вказано: тип обтяження: заборона на нерухоме майно, а підстава обтяження: іпотечний договір МБИ13-08/6-3 від 19.03.2008 року, об'єктом обтяження є квартира АДРЕСА_1 та Витягом з Державного реєстру іпотек (а.с.18-19).

23.05.2012 року державним виконавцем відділу ДВС Олександрійського МРУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-1763/11, виданим Олександрійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 719 531 грн. та надано строк для добровільного виконання рішення суду. Оскільки рішення суду не було виконано боржником, то 21.08.2012 року державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме майно боржника, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1, іпотекодержателем якої є позивач (а.с.52 - 54).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, дане обтяження на спірну квартиру було накладені вже після 19.03.2008 року.

Згідно із ч.1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника.

З матеріалів справи вбачається, що право застави у позивача виникло до ухвалення судом рішення про стягнення з ОСОБА_3 боргу на користь ОСОБА_4.

Таким чином, першим зареєстрованим обтяженням на об'єкт нерухомості - квартиру, яка належить позичальнику ОСОБА_3, є обтяження на підставі договору іпотеки № МБИ13-08/6-3 від 19.03.2008 року, який того ж дня було посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу.

Враховуючи наведене, для задоволення вимог ОСОБА_4 стягнення на передану позивачеві в іпотеку квартиру не може бути звернуто.

А тому, накладення арешту на предмет іпотеки порушує права іпотекодержателя та його вимоги про звільнення майна з-під арешту підлягають задоволенню.

Керуючись ст., ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, - суд ,-

ВИР І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» -задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладеного 21 серпня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (підстава: постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №32715885 від 23.05.2012 р.) на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: