Постанова № 33734676, 19.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року 810/4752/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Человський О.В. (за довіреністю)

Коновал Д.В.(за довіреністю)

від відповідача: Банніков О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2013 року № 0005572201, № 0005582201, № 0005592201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудінвест» вимог пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при визначені витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, при формуванні показників податкового кредиту та при визначенні розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Тепловодомережі» та ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг».

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ТОВ «БК «Укрбудінвест» грошових зобов'язань з податку на додану вартість, збільшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість та зменшено розмір сум податку на прибуток приватних підприємств.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 20 лютого 2003 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ №169691 (т.1 а.с.122).

Відповідно до матеріалів справи, у період з 5 серпня 2013 року по 9 серпня 2013 року посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 2 серпня 2013 року № 109 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «БК «Укрбудінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тепловодомережі» за період з 1 січня 2012 року по 31 січня 2012 року та ТОВ «ТД» Укрспецзовнішторг» за період з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 15 серпня 2013 року №85/10-06-2201/32372988 (т.1 а.с. 17-24).

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «БК «Укрбудінвест» вимог, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42094,00 грн. за січень 2012 року, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень на 16482,00 грн, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень на 41239,00 грн., пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138. Підпункту 139.1.9, пункту 139.1. статті 139, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 163255,00 грн., в тому числі за третій квартал 2011 року на 18954,00 грн, за перший квартал 2012 року на 144301,00 грн. підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1, 2.16 пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24 травня 1995 року, пункту 8 розділу 3 Положення «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ТОВ «БК «Укрбудінвест» показників податкового кредиту, валових витрат та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Тепловодомережі» та ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг».

На підставі висновків акту перевірки, 27 серпня 2013 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005572201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «БК «Укрбудінвест» з податку на прибуток на 199330,00 грн. ( в тому числі за основним платежем на 163255,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 36075,00 грн. (т.1 а.с.12), податкове повідомлення-рішення № 0005582201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «БК «Укрбудінвест» з податку на додану вартість у сумі 63141,00 грн. ( в тому числі за основним платежем на 42094,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 21047,00 грн. (т.1 а.с.13) та податкове повідомлення-рішення № 0005592201 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57721,00 грн. (т.1 а.с.14).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ТОВ «БК «Укрбудінвест» звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198, Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту та валових витрат, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слід також зазначити, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «Тепловодомережі» при укладанні та виконанні договору, які на переконання відповідача є нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як убачається з матеріалів справи, 23 листопада 2010 року між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «Інформзахист» укладено договір генерального підряду № 1026/10, згідно умов якого ТОВ «Інформзахист» (Замовник) доручає, а ТОВ «БК «Укрбудінвест» (Генеральний підрядник) бере на себе зобов'язання виконати будівельно- монтажні роботи на об'єкті «Реконструкція з надбудовою під готель нежитлової будівлі за адресою: вулиця Еспланадна,17 у Печерському районі міста Києва»(т.1 а.с.165-170).

Підпунктом 6.1 пункту 6 договору генерального підряду № 1026/10 передбачено, що Генпідрядник (ТОВ «БК «Укрбудінвест») має право залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед Замовником (ТОВ «Інформзахист») як Генеральний підрядник, а перед Субпідрядниками - як Замовник.

З метою виконання господарських зобов'язань за договором генерального підряду підряду № 1026/10 укладено договори з субпідрядниками.

Так, 28 червня 2011 року між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «Тепловодомережі» укладено договір будівельного підряду № 28/06, згідно умов якого ТОВ «БК «Укрбудінвест» (Генеральний підрядник) доручає, а ТОВ «Тепловодомережі» (Субпідрядник) бере на себе зобов'язання з власних матеріалів або матеріалів генерального підрядника виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Реконструкція з надбудовою під готель нежитлової будівлі за адресою: вулиця Еспланадна,17 у Печерському районі міста Києва» (т.1 а.с.35-40).

У силу вимог частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 2 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

При цьому, факт виконання робіт, їх прийняття та оплати може бути доказаний податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до умов договору будівельного підряду № 28/06 ТОВ «Тепловодомережі» виконало будівельно-монтажні роботи, що підтверджується: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2011 року(т.1 а.с.58), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року № 1 (т.1 а.с.59-64), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року № 2 (т.1 а.с.65-67), актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року № 1(т.1 а.с.68-72), робочою документацією (зовнішні теплові мережі том 4) (т.1 а.с.154-160), накладною від 2 вересня 2011 року № 96 (т.1 а.с.161), договірною ціною(т.1 а.с.202), актом на розбивку траси теплових мереж від 29 червня 2011 року (т.2 а.с.39), актом огляду прихованих робіт (т.2 а.с.40-42), заключними висновками з візуального контролю № 141/11 (т.2 а.с.52), заключними висновками з візуального контролю № 142/11 (т.2 а.с.54-55), актом на гідравлічне випробування трубопроводів тепломережі від 8 жовтня 2011 року (т.2 а.с.58).

У силу вимог частини 3 статті 837 Цивільного кодексу України, для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Роботи виконувались ТОВ «Тепловодомережі» на підставі ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ № 316387 від 1 червня 2007 року(т.2 а.с.8).

Виконання робіт за договором будівельного підряду № 28/06 здійснювались відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт (т.1 а.с.171-172).

У якості оплати за виконані роботи ТОВ «БК «Укрбудінвест» перерахувало на користь ТОВ «Тепловодомережі» грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.47,48,49,50).

Позивачем отримано від ТОВ «Тепловодомережі» податкові накладні: від 20 липня 2011 року № 02 на загальну суму 500000,00 грн. в тому числі ПДВ - 83333,33 грн.(т.1 а.с.25), від 21 липня 2011 року № 03 на загальну суму 500000,00 грн. в тому числі ПДВ - 83333,33 грн.(т.1 зворотній бік а.с.25), від 26 серпня 2011 року № 03 на загальну суму 500000,00 грн. в тому числі ПДВ - 83333,33 грн.(т.1 а.с.26), від 29 серпня 2011 року № 04 на загальну суму 500000,00 грн. в тому числі ПДВ - 83333,33 грн.(т.1 зворотній бік а.с.26), від 30 серпня 2011 року № 05 на загальну суму 500000,00 грн. в тому числі ПДВ - 83333,33 грн.(т.1 а.с.27), від 26 грудня 2012 року № 1 на загальну суму 500000,00 грн. в тому числі ПДВ - 83333,33 грн.( т.1 зворотній бік а.с.27), від 16 березня 2012 року № 1 на загальну суму 60000,00 грн. в тому числі ПДВ - 10000,003 грн.(т.1 а.с.28) та від 19 березня 2012 року № 2 на загальну суму 40000,00 грн. в тому числі ПДВ - 6666,67 грн.(т.1 зовнішній бік а.с.28).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладений між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «Тепловодомережі» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Посилання податкового органу на те, що згідно з наявною у відповідача інформацією, на підприємстві числиться лише одна особа, не може свідчити про недійсність договору підряду №28/06 від 28 червня 2011 року, укладеного між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «Тепловодомережі», оскільки визнання недійсним договору з таких підстав не передбачено законом, а заборони на залучення ТОВ «Тепловодомережі» інших субпідрядників укладений з позивачем договір підряду не містить.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що доказом відсутності реального виконання господарських операцій є те, що у ТОВ «Тепловодомережі» з 29 грудня 2012 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, оскільки роботи відповідно договору були здійснені у період з грудня 2011 року по січень 2012 року, тобто до анулювання вказаного свідоцтва.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання податковим органом права на податковий кредит і валові витрати по взаємовідносинам ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «Тепловодомережі» є безпідставним. Відтак, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкової накладної, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Тепловодомережі».

З урахуванням наведеного суд вважає доведеним правомірність та обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту коштів у сумі 38419,01 грн. та до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток коштів у сумі 687148,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Тепловодомережі» у зв'язку з наявними в матеріалах справи доказами добросовісності дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також встановленою судом реальністю усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток за правочином, факт здійснення позивачем розрахунку за отримані послуги, в ціні яких включено податок на додану вартість.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення по взаємовідносинам з ТОВ «Тепловодомережі» від 27 серпня 2013 року № 0005572201 в частині донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 176206,12 грн., від 27 серпня 2013 року № 0005582201 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 38419,01 грн. та від 27 серпня 2013 року № 0005592201 в частині донарахування суми від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 41239,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо твердження представників позивача про помилковість висновків Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 травня 2011 року між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ПАТ «Готельний комплекс «Братислава» укладено договір генерального підряду № 10/05, згідно умов якого ПАТ «Готельний комплекс «Братислава»(Замовник) доручає, а ТОВ «БК «Укрбудінвест» (Підрядник) бере на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи на об'єкті «Готельний комплекс «Братислава» по вулиці Андрія Малишко,1,м.Київ (т.1 а.с.181-183).

З метою виконання господарських зобов'язань за договором генерального підряду № 10/05 укладено договір з субпідрядником.

Так, 14 червня 2011 року між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» укладено договір будівельного підряду № 14/06, згідно умов якого ТОВ «БК «Укрбудінвест» (Генеральний підрядник) доручає, а ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» (Субпідрядник) бере на себе зобов'язання з власних матеріалів або матеріалів генерального підрядника виконати ремонтно-будівельні та монтажні роботи на об'єкті «Готельний комплекс «Братислава» по вулиці Андрія Малишко,1,м.Київ (т.1 а.с.41-46).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором підряду № 14/06 виписано: довідки про вартість виконаних будівельних робіт (кондиціонування) за липень 2011 року (т.1 а.с.73,92), акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2011 року (т.1 а.с.74-76), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за липень 2011 року(т.1 а.с.77-79), акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за липень 2011 року (т.1 а.с.80-83), акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за липень 2011 року(т.1 а.с.84-87), акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за липень 2011 року (т.1 а.с.88-91), акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2011 року(т.1 а.с.93-94), акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2011 року(т.1 а.с.95-96), акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за грудень 2011 року (т.1 а.с.97-98), акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за грудень 2011 року (т.1 а.с.99-101), акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за грудень 2011 року (т.1 а.с.102-103), акт приймання виконаних будівельних робіт № 6 за грудень 2011 року (т.1 а.с.104-105), акт приймання виконаних будівельних робіт № 7 за грудень 2011 року (т.1 а.с.106-107), акт приймання виконаних будівельних робіт № 8 за грудень 2011 року (т.1 а.с.108-109), акт приймання виконаних будівельних робіт № 9 за грудень 2011 року(т.1 а.с.110-111), акт приймання виконаних будівельних робіт № 10 за грудень 2011 року (т.1 а.с.112-113), акт приймання виконаних будівельних робіт № 11 за грудень 2011 року (т.1 а.с.114-115), акт приймання виконаних будівельних робіт № 12 за грудень 2011 року (т.1 а.с.116-117), договірна ціна (т.1 а.с.163-164), дефектний акт (т.1 а.с.59-62).

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності послуг, наданих за договором підряду № 14/06, суд зазначає наступне.

Виконання монтажних робіт за договором підряду не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Так, для забезпечення виконання монтажних робіт сторони договору повинні визначити: місце проведення робіт, перелік, вартість робіт, які необхідно виконати, орієнтовних перелік матеріалів, обов'язки сторін щодо їх придбання, умови поставки та зберігання матеріалів.

При визначенні переліку та вартості монтажних робіт за договором підряду погоджується проектно-кошторисна документація, яка повинна містити відомості про: детальний перелік робіт, що потрібно виконати; графічні матеріали розміщення обладнання; умови проведення, одиниці виміру, порядок, графік виконання окремих робіт; кількість годин роботи робітників та техніки; витрати на оренду та обслуговування електроінструментів, машин, транспортних засобів; кількісно-якісні показники будівельних матеріалів тощо.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2013 року витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором, укладеним з ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» у тому числі: платіжні доручення, банківські виписки, правовстановлюючі документи на земельні ділянки на яких виконувались роботи, проектна документація, акти прийому-передачі проектно-кошторисної документації, виконавча документація, технічні акти прийомки, акти прийомки-передачі об'єкта будівництва, акти приймання-передачі будівельних матеріалів, технічна документація на будівельні матеріали, паспорти, сертифікати якості будівельних матеріалів й обладнання, накази про призначення осіб, відповідальних за прийняття робіт та підписання документів, акти технічної прийомки робіт за етапами, виробничі документи тощо.

Позивачем вимог ухвали суду виконано частково та надано: акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, дефектні акти. При цьому, на запитання суду представник позивача відповів, що надав усі докази на підтвердження позовних вимог.

У зв'язку із вищезазначеним суд констатує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту визначення місця проведення робіт, погодження проектно-кошторисної документації та переліку матеріалів, необхідних для виконання договору підряду № 14/06.

Надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 14/06 не є належними доказами виконання ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» монтажних робіт, зважаючи на наступне.

У силу вимог частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт до складу валових витрат та податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку виконання монтажних робіт, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Разом з тим, у наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт за договором підряду № 14/06 вказано найменування робіт та їх вартість і не зазначено конкретного обсягу робіт, які були виконані, годин виконання робіт та працівників, що виконували роботи.

Слід також зазначити, що специфіка виконання монтажних робіт обумовлена необхідністю використання при їх виконанні відповідного обладнання, інструментів, витратних матеріалів.

Підпунктом 1.1 пункту 1 договору підряду № 14/06 встановлено, що субпідрядник(ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг») зобов'язується виконати роботи з власних матеріалів або матеріалів Генерального підрядника (ТОВ «БК «Укрбудінвест»).

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження факту закупівлі ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» будівельних матеріалів, їх транспортування та зберігання ТОВ «БК «Укрбудінвест». Щодо можливості виконання господарських зобов'язань за договором підряду № 14/06 за рахунок Генерального підрядника (ТОВ «БК «Укрбудінвест») суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У силу вимог пункту 13 вказаної Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» не виписувало довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «БК «Укрбудінвест», що додатково вказує на неможливість виконання ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» господарських зобов'язань за договором підряду № 14/06.

Відсутні також відомості про вартісні, якісні та кількісні характеристики матеріалів, що використані при виконанні монтажних робіт, а також інформація про складову витрат на придбання матеріалів у вартості виконаних робіт.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи, факт виконання монтажних робіт за договором підряду № 14/06 не підтверджується.

Суд не бере до уваги надані позивачем первинні документи за господарськими операціями між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ПАТ «Готельний комплекс «Братислава» оскільки вони не містять даних щодо договору підряду від 14 червня 2011 року № 14/06 та не підтверджують факту його виконання.

У довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах приймання виконаних робіт за договорами між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ПАТ «Готельний комплекс «Братислава» (т.1 а.с.185-200) ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» не вказано у якості субпідрядника.

За таких обставин, досліджені судом документи не дають підстав вважати, що ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг» виконувало монтажні роботи як субпідрядник за договором, укладеним між ТОВ «БК «Укрбудінвест» та ПАТ «Готельний комплекс «Братислава».

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Ураховуючи вищезазначене суд констатує, що позивачем не надано належних документів та не доведено факту виконання господарських зобов'язань за договорами із ТОВ «ТД «Укрспецзовнішторг», отже відсутні належні докази здійснення господарської операції.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, висновок відповідача про порушення ТОВ «БК «Укрбудінвест» вимог пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при визначені витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, при формуванні показників податкового кредиту та при визначенні розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» є законним та обґрунтованим. Податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 серпня 2013 року № 0005572201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 18954,00 грн. із застосуванням штрафної санкції у розмірі 4169,88 грн., від 27 серпня 2013 року № 0005582201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 16481,33 грн. із застосуванням штрафної санкції у розмірі 8240,66 грн., від 27 серпня 2013 року № 0005592201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 16482,00 грн. є правомірними і скасуванню не підлягають.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ураховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково і як належної форми захисту порушеного права у визнанні протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2013 року № 0005572201 в частині донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 176206,12 грн. у тому числі за основним платежем 144301,00 грн. та 31905,12 грн. за штрафними санкціями, від 27 серпня 2013 року № 0005582201 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 38419,01 грн. у тому числі 25612,67 грн. та 12806,34 грн. за штрафними санкціями та від 27 серпня 2013 року № 0005592201 в частині донарахування суми від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 41239,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає поверненню позивачу у сумі 1833,13 грн.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 серпня 2013 року № 0005572201 в частині донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 176206 (сто сімдесят шість тисяч двісті шість) гривень 12 копійок, у тому числі за основним платежем 144301,00 грн. та 31905,12 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 серпня 2013 року № 0005582201 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 38419 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'ятнадцять) гривень 01 копійки, у тому числі 25612,67 грн. та 12806,34 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 серпня 2013 року № 0005592201 в частині донарахування суми від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 41239 (сорок одна тисяча двісті тридцять дев'ять) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" судовий збір із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області у сумі 1833 (тисяча вісімсот тридцять три) гривні 13 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2013 року.