Рішення № 3373309, 02.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.09 р. Справа № 38/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Дочірнього підприємства „Стальінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕТАЛЗБУТ” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехресурси” м. Макіївка Донецької області

про стягнення 8 322грн.52коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Макєєва О.О.- ст. юрисконсульт за дов. №02/11-П3447 від 10.03.2009р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Дочірнє підприємство „Стальінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕТАЛЗБУТ” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехресурси” м. Макіївка Донецької області про стягнення основного боргу у розмірі 6 107грн.38коп., 3% річних у розмірі 201грн.29грн., пені у розмірі 651грн.09коп., індексу інфляції у розмірі 1 361грн.95коп., а всього 8 322грн.52коп.

Крім того, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки лома чорних металів № 16/07 від 16.07.2008р.

26.02.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 20.02.2009р. № 14/4-20/718, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехресурси” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31714262) як юридична особа та знаходиться за адресою: 86157, Донецька область, м.Макіївка, вул.Шевченко,23, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням № 10886119 з відміткою “вручено 20.02.2009р.” Крім того, на адресу господарського суду повернулось поштове повідомлення № 11041897 з відміткою “вручено 10.03.2009р. уповноваженій особі”, та поштове повідомлення № 11153654 з відміткою “ вручено 26.03.2009р. уповноваженій особі”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Позивач 23.03.2009р. надав письмові пояснення щодо позовної заяви, в яких уточнив, що станом на 21.01.2009р. заборгованість відповідача за договором № 16/07-АМК від 16.07.2007р. складає 6 107,18грн. та лист від 23.03.2009р., яким позивач просить суд вважати код ЄДРПОУ відповідача 31714262.

Пояснення щодо позовної заяви та лист від 23.03.2009р. судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Позивач 02.04.2009р. надав суду уточнення щодо позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 6 107,38грн., 3% річних у розмірі 250,86грн. та інфляційне збільшення суми у розмірі 2 032,69грн., а разом 8 390,93грн., від пені відмовився, а також докази направлення уточнення позовних вимог відповідачу, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Крім цього, позивач 02.04.2009р. надав суду реєстр поставок лома від 01.08.2007р. по 31.08.2007р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2007р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехресурси” м. Макіївка Донецької області (за договором –покупець, далі-відповідач) та Дочірнім підприємством „Стальінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕТАЛЗБУТ” м. Донецьк (за договором – постачальник, далі-позивач) було укладено договір поставки лома чорних металів № 16/07-АМК, згідно п.1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця лом чорних металів згідно специфікаціям (далі - товар), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Специфікацією № 1 від 16.07.2007р. до договору передбачена кількість, вид товару, ціна в грн. без НДС. Дана специфікація є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатковою угодою №1 до договору №15/07-АМК від 16.07.2007р. сторони визначили, що строк дії договору з моменту підписання додаткової угоди пролонгується до 31.12.2008р. Дана додаткова угода є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Розділом 3 договору передбачені умови та строки поставки. Так, пунктом 3.1 зазначено, що поставка товару здійснюється на базисних умовах поставки FCA – склад покупця з умовами, встановленими у тексті діючого договору. Місто передачі товару, станція призначення зазначається у відповідних специфікаціях. Покупець сплачує вартість залізничного тарифу.

Розділом 5 передбачено порядок розрахунків, а саме: оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів за банківськими реквізитами постачальника протягом 5 банківських днів згідно виставленим рахункам на підставі прийомо-здаточних актів ф-69,19 (п.5.1).

Суд вважає договір поставки лома чорних металів № 16/07-АМК від 16.07.2007 р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору позивач здійснив поставку лома чорних металів відповідачу на загальну суму 134 706,58 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Згідно п.3.1 договору відповідач зобов”язався сплачувати вартість з.д.тарифу, загальна вартість якого за час здійснення позивачем поставок згідно з актом № ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.10.2007р. на суму 8037,60 грн., актом б/н від 31.08.2007р. на суму 13 345,00 грн., складає 21 382,60 грн.

Згідно з актом надання послуг від 28.12.2007р. позивачем були надані послуги по забезпеченню доставки металобрухту до пункту призначення вартістю 18,00 грн.

Таким чином, загальна сума поставки та надання послуг складає 156 107,18 грн.

Відповідач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 150 000 грн.

Отже, заборгованість складає 6 107,18 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 250,86грн. та інфляційне збільшення суми у розмірі 2032,69грн., а разом 8 390,93грн., у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання.

Позивач наполягав на стягненні з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару у розмірі 651грн.19коп., але звернувся до суду із клопотанням №6/3-2 від 27.03.2009р., в якому від пені у розмірі 651грн.19коп. відмовився та просить суд припинити провадження у цій частині.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки лома чорних металів № 16/07-АМК від 16.07.2007р., видаткові накладні, специфікацію №1 від 16.07.2007р., додаткову угоду №1, акт здачі-прийняття робіт, лист від 23.03.2009р., письмові пояснення від 23.03.2009р., уточнені позовні вимоги від 27.03.2009р, розрахунок ціни позову, клопотання від 27.03.2009р. №6/3-2, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів за банківськими реквізитами постачальника протягом 5 банківських днів згідно виставленим рахункам на підставі прийомо-здаточних актів ф-69,19.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався за поставлену продукцію, то вимоги позивача щодо стягнення залишку заборгованості в сумі 6 107грн.38коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 250грн.86коп. та збитків від інфляції у розмірі 2 032грн.69коп. є такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення пені у сумі 651грн.19коп., суд вважає, що слід припинити провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Суд відмовляє у задоволенні заяви позивача щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, оскільки позивачем не надано доказів у її підтвердження.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Стальінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕТАЛЗБУТ” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехресурси” м. Макіївка Донецької області про стягнення основного боргу у розмірі 6 107грн.38коп., 3% річних у розмірі 250грн.86грн., індексу інфляції у розмірі 2 032грн.69коп., а всього 8390грн.93коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехресурси” м. Макіївка Донецької області (86157, Донецька область, м.Макіївка, вул.Шевченка,23, п/р 26002000100273 у філії “Донецька дирекція ТОВ УКБ “Камбіо” м.Донецьку, МФО 334635, ЄДРПОУ 31714262) на користь Дочірнього підприємства „Стальінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНМЕТАЛЗБУТ” м. Донецьк (юридична адреса: 83086, м.Донецьк, вул.Артема,43, поштова адреса: 83029, м.Донецьк, вул.О.Матросова, 24а, р/р 26009002854000в ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 33257670) основний борг у розмірі 6 107грн.38коп., 3% річних у розмірі 250грн.86грн., індекс інфляції у розмірі 2 032грн.69коп., а всього 8390грн.93коп., держмито в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 651грн.19коп. у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення оголошено у судовому засіданні 02.04.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі