Рішення № 33732595, 18.09.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року справа № 919/650/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №919/650/13:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія

"Севастопольенерго"

(вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040)

до Комунального підприємства "Севміськводоканал"

Севастопольської міської Ради

(вул. Адм. Октябрьського, буд. 4, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію

у розмірі 29 767 442,80 грн,

за участю представників:

позивача - Соловйової В.Р., довіреність № 20786/0/2-12 від 29.12.2012;

Зінченко О.В., довіреність № 20790/0/2-12 від 29.12.2012;

відповідача - Зайцевої О.О., довіреність № 1/2-10136 від 25.12.2012;

Перегуди М.Б., наказ №16-о від 13.02.2012,

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовною заявою до комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 29 767 442,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання електричної енергії від 23.02.2012 № 124.

Ухвалою суду від 10.06.2013 прийнято позовну заяву до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2013 та порушено провадження у справі.

Розгляд справи у судовому засіданні неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), востаннє ухвалою суду від 15.07.2013 на 31.07.2013.

Розпорядженням керівника апарату суду №260 від 23.07.2013 у зв'язку з перебуванням судді Сімоходської Д.О. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл справи №919/650/13, за результатами якого суддею для розгляду справи визначено Харченко І.А.

Ухвалою суду від 24.07.2013 справу прийнято до свого провадження суддею Харченком І.А., розгляд справи призначено на 20.08.2013.

20.08.2013 на підставі статті 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.09.2013.

10.09.2013 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.09.2013.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить, зокрема, залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 454 694,34 грн, з яких: 866,51 грн - пеня, 143 590,63 грн - 3% річних, та суму збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі - 310 237,20 грн, у зв'язку із помилково заявленим позивачем періодом для стягнення, а саме: з 02.06.2010 по 23.02.2012 (вх.№10670/13 від 18.09.2013).

Також у цій же заяві представник позивача просить суд задовольнити решту позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28 711 171,46 грн., з яких: 25 922 705, 34 грн - борг за активну електроенергію (з ПДВ), 2 175 538, 82 грн - пеня, 534 737,72 грн - 3% річних, 78 189,58 грн - збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 18.09.2013 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 454 694,34 грн, з яких: 866,51 грн - пеня, 143 590,63 грн - 3% річних, 310 237,20 грн - сума збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції за період 02.06.2010 по 23.02.2012 - залишені без розгляду.

На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012 між публічним акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (далі - Постачальник) та комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (далі - Споживач) укладено договір № 124 на постачання електричної енергії (далі - Договір) (том 1, арк.с.9-17).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов Договору та додатків до нього.

У розділі 2 Договору сторони визначили власні обов'язки. Зокрема, Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору, згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно правил улаштування електроустановок та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

В свою чергу, Споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 договору, проводити оплату за послуги своєчасно, надавати відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу") та режиму роботи електроустановок згідно п. 6.1.3 додатка "Порядок розрахунків", забезпечити утримання своїх мереж відповідно до вимог нормативних документів.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг споживання визначається постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку „Порядок розрахунків ".

Постачальник має право встановлювати величини споживання електричної енергії та потужності відповідно до розділу 5 Договору (пункт 5.3. Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику дані про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). У випадку ненадання таких даних, Постачальник самостійно визначає об'єми поставки електроенергії та величини потужності, що споживається, на рівні об'ємів оплаченої електроенергії у відповідних періодах поточного року.

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. У випадку перерахування Споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок Постачальника, Постачальник зобов'язаний повернути ці кошти за заявою Споживача чи самостійно у триденний строк з дня їх отримання.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

Усі рахунки на оплату електричної енергії повинні оплачуватися Споживачем на протязі 5-ти банківських днів з дня виписування рахунку.

Відповідно до пункту 2 додатку № 6 до Договору Споживач щомісячно 23 числа надає Постачальнику звіт про спожиту електричну енергію споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період (додаток № 6 "Звіт про спожиту електроенергію"). У разі, якщо дата надання звіту приходиться на вихідний день або святковий день, звіт надається протягом першого робочого дня після встановленої дати. Якщо постачальник не отримав у вказаний строк дані про обсяги спожитої споживачем електроенергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється по середньодобовому обсягу споживання за попередній розрахунковий період. Дата остаточного розрахунку 28 число поточного місяця.

Сторони дійшли згоди, що Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2012. Дія договору вважається продовженою на наступний строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році (пункт 13.4 Договору).

Оскільки жодна зі сторін не заявила про припинення Договору, він є продовженим на наступні періоди на тих самих умовах.

В порушення умов зазначеного Договору відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з оплати рахунків за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, у зв'язку з чим у комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради утворилась заборгованість перед ПАТ "ЕК "Севастопольенерго" за період з липня 2012 по травень 2013 у розмірі 26 524 282,34 грн, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії та регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику" (далі - Закон) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі - Правила).

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" та пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910 (далі - Правила), договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії по регульованому тарифу і споживачем і визначає зміст правових відносин, права і обов'язки сторін.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач взяв на себе зобов'язання не пізніше 1 жовтня поточного року надавати постачальнику інформацію про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

На підставі показань розрахункових приладів обліку, що надаються щомісяця Споживачем, публічнім акціонернім товариством "Енергетична компанія" Севастопольенерго" здійснювало нарахування за спожиту електроенергію та виставляло відповідні рахунки. Проте, відповідач неналежно виконував свої зобов'язання за договором, а саме несвоєчасно і не в повному обсязі виробляв оплату спожитої енергії, у зв'язку з чим станом на 01.06.2013 утворилась заборгованість по рахунках за активну електричну енергію за період з липня 2012 року по травень 2013 року в сумі 26 524 282, 34 грн.

Відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості за спожиту електроенергію на загальну суму 601 577,00 грн:

- 04.06.2013 в сумі 100 000,00 грн,

- 21.06.2013 в сумі 501 577,00 грн (том 2, арк.с.82).

На підставі цього позивачем надано суду заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28 711 171,46 грн, з яких: 25 922 705, 34 грн - борг за активну електроенергію (з ПДВ), 2 175 538, 82 грн - пеня, 534 737,72 грн - 3% річних, 78 189,58 грн - збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції.

Також позивач просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 454 694,34 грн, з яких: 866,51 грн - пеня, 143 590,63 грн - 3% річних, та суму збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі - 310 237,20 грн, у зв'язку із помилково заявленим позивачем періодом для стягнення, а саме: з 02.06.2010 по 23.02.2012 (том 2, арк.с.63-64).

Ухвалою суду від 18.09.2013 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 454 694,34 грн, з яких: 866,51 грн - пеня, 143 590,63 грн - 3% річних, 310 237,20 грн - сума збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції за період 02.06.2010 по 23.02.2012 - залишені без розгляду.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з КП "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 28 711 171,46 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Частиною другою статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, складений позивачем, визнав його вірним, тому вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

13.09.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду строком на два роки, яке мотивовано тим, що підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі, наявність заборгованості ставить під загрозу водопостачання всього міста (том 2, арк.с.44-45).

Представник позивача заперечував проти розстрочення виконання рішення на два роки. Вважає можливим розстрочити виконання рішення на 18 місяців.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з підпунктом 7.1.2 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з підпунктом 7.2 пункту 7 згаданої Постанови Пленуму підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.

Відповідач обґрунтував клопотання про розстрочку виконання рішення суду тим, що на підприємстві склалося скрутне фінансове становище. А також пояснив, існуючи діючи тарифи на послуги по водопостачанню та водовідведенню складають тільки 55% від собівартості. Підприємство, надаючи послуги за економічно необґрунтованими тарифами, щодня збільшує збитки. Згідно довідки №8/2-6843 від 06.09.2013 підприємство КП "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради є збитковим та податкових прибутків немає.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про можливість розстрочення на 18 місяців виконання рішення про стягнення заборгованості у розмірі 28 711 171,46 грн, з урахуванням того, що одноразова сплата заборгованості може привести до зупинення фінансово-господарської діяльності КП "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача, отже, з КП "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 68 820,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116, 121, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 4, ідентифікаційний код: 03358274, р/р 260010115248, в ПАО Банк "Морський", ОКПО 03358274, МФО 324742, або з будь-якого іншого рахунку) на користь публічного акціонерного товариства "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код: 05471081, р/р №260073537 в ПАО «Перший інвестиційний банк» м.Київ, МФО 300506, код ЄДРПОУ 05471081, або на будь-який інший рахунок) заборгованість у розмірі 28 711 171,46 грн (двадцять вісім мільйонів сімсот одинадцять тисяч сто сімдесят одну грн 46 копійок), з яких: 25 922 705,34 грн - борг за активну електроенергію (з ПДВ), 2 175 538,82 грн - пеня, 534 737,72 грн - 3% річних, 78 189,58 грн - збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 у справі №919/650/13 про стягнення з Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 28 711 171,46 грн на 18 місяців рівними частинами по 1 595 065,08 грн щомісячно починаючи з 01 жовтня 2013 року по 01 квітня 2015 року включно.

4. Стягнути з комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 4, ідентифікаційний код: 03358274, р/р 260010115248, в ПАО Банк "Морський", ОКПО 03358274, МФО 324742, або з будь-якого іншого рахунку) на користь публічного акціонерного товариства "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код: 05471081, р/р №260073537 в ПАО «Перший інвестиційний банк» м.Київ, МФО 300506, код ЄДРПОУ 05471081, або на будь-який інший рахунок) а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 68 820,00 грн (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень).

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2013.

Суддя підпис І.А. Харченко

Розсилка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням:

1. ПАТ "ЕК "Севастопольенерго"

(вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040)

2. КП "Севміськводоканал" СМР

(вул. Адм. Октябрьського, буд. 4, м. Севастополь, 99011)