Ухвала суду № 33732453, 23.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2013 р. м. Київ К/800/1369/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011

у справі № 2а-920/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-ХАРКІВ»

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-ХАРКІВ» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0004451500/0 від 07.09.2010; № 0004451500/1 від 04.10.2010 № 0004451500/2 від 08.11.2010; № 0004451500/3 від 17.01.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «КЕРАМЕТ-ХАРКІВ» за квітень 2010 року, складено акт № 1022/15-33714374 від 25.08.2010, в якому зафіксовано порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від ТОВ «Вторметіндастрі» у квітні 2010 року на суму 344 247,94 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 335 378,94 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за період квітень 2010 року на 8 869,26 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0004451500/0 від 07.09.2010, № 0004451500/1 від 04.10.2010; № 0004451500/2 від 08.11.2010; № 0004451500/3 від 17.01.2011 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 469 530,52 грн., у т.ч.: 335 378,94 грн. основного платежу та 134 151,58 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобов'язання з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, податковий орган виходив з того, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення у розрізі контрагентів, ТОВ «Вторметіндастрі» у квітні 2010 року не було включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість в сумі 344 247,94 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивача, сформований у квітні 2010 року підтверджений належним чином оформленою податковою накладною.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що апеляційна скарга Куп'янської ОДПІ у Харківській області ДПС була подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Також, судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, судами обох інстанцій по даній справі не досліджено питання щодо фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Вторметіндастрі», з підтвердженням відповідними доказами; факту сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг); фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагента позивача до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, відповідно.

Проте, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції в порушення абз. 3 ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України при надходженні апеляційної скарги відповідача поза межами річного строку не було вирішено питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, а зазначено у рішенні по суті, як підставу для залишення без змін рішення суду першої інстанції, в той час, як ст. 200 зазначеного Кодексу визначає інші підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів обох інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів, після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний