Ухвала суду № 33732331, 19.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

s="fs20">УХВАЛА

19 вересня 2013 року м. Київ К/800/46699/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року

у справі № 0870/2665/12

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

про/FONT> скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Концерн «Міські теплові мережі», не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 12 вересня 2013 року направив по пошті до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Предметом спору у даній справі є скасування податкових повідомлень-рішень податкове повідомлення-рішення 31423 від 30 вересня 2005 року №0001752302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 462255,00 грн., в т.ч. 308170,00грн. - основний платіж та 154085,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

На виконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником надано платіжне доручення №10740 від 11 вересня 2013 року про сплату судового збору у розмірі 1502,20 грн.

Отже, сплачена сума судового збору не відповідає 70 відсоткам ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру (1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат), з урахуванням обмежень щодо розміру, встановлених підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням задоволених позовних вимог, а саме 1605,80 грн.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року була постановлена у відкритому судовому засіданні, доказів складення ухвали суду апеляційної інстанції у повному обсязі у інший день, ніж 18 липня 2013 року, скаржником не надано, тоді як касаційну скаргу було подано відповідачем до суду касаційної інстанції 12 вересня 2013 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, вказує на те, що ухвала суду апеляційної інстанції була отримана позивачем нарочно в суді апеляційної інстанції лише 29 серпня 2013 року.

При цьому, жодних доказів отримання нарочно копії рішення суду апеляційної інстанції саме 29 серпня 2013 року позивачем суду касаційної інстанції не надано. Також, не надано жодних доказів звернення (неможливості звернення) та неможливості отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 29 серпня 2013 року.

Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: обґрунтування та документальне підтвердження причини проміжку часу тривалості між датою постановлення рішення суду апеляційної інстанції та датою отримання рішення суду апеляційної інстанції (а саме: з 18 липня 2013 року по 29 серпня 2013 року), докази звернення (неможливості звернення) до суду та неможливості отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 29 серпня 2013 року, довідка суду апеляційної інстанції щодо дати надіслання (або видачі рішення суду), розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі надіслання копії рішення поштою), а також будь-які інші фактичні дані, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Бившева