Рішення № 3373202, 25.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.09 р. Справа № 28/11

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля, код ЄДРПОУ 32186934

до відповідача: Комунального підприємства „Добропільська служба єдиного замовника”, м.Добропілля, код ЄДРПОУ 32897226

про стягнення 41739грн.45коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

Від позивача: Лисак Т.Г. на підставі довіреності №1/2394 від 30.12.2008р.

Від відповідача: Какаріна Л.Г на підставі довіреності № 2 від 09.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Добропіллявугілля”, м.Добропілля звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Добропільська служба єдиного замовника”, м.Добропілля про стягнення 41739грн.45коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 29491грн.93коп., 3% річних в розмірі 1376грн.80коп. та інфляційних витрат в розмірі 10870грн.72коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №67р від 01.12.2003р., специфікацію до даного договору, накладні №46 від 15.10.2004р., №40 від 20.09.2004р., №40а від 05.12.2003р., №40 від 04.12.2003р., акти звірки, претензію №4/913 від 14.06.2006р., відповідь на претензію від 05.07.2006р. № 449.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.02.2009р. порушив провадження у справі № 28/11 та призначив її розгляд на 25.02.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №98 від 10.03.2009р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на закінчення терміну позовної давності. 25.03.2009р. відповідач надав до суду відзив № 137 від 24.03.2009р., в якому визнав заборгованість в розмірі 29491 грн. 92 коп.

25.03.2009 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 29491 грн. 92 коп. На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає до уваги цю заяву та розглядає зменшенні позовні вимоги.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.12.2003р. між позивачем, Державним підприємством „Добропіллявугілля”, м.Добропілля, та Комунальним підприємством „Служба експлуатації та ремонту житлового фонду”, м.Добропілля, укладений договір №67р (договір), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (Комунальне підприємство „Служба експлуатації та ремонту житлового фонду”, м.Добропілля) прийняти та оплатити відповідно до умов дійсного договору продукцію виробничо-технічного призначення (надалі продукцію) в обсязі згідно специфікації (додатків), що є невід`ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між Державним підприємством „Добропіллявугілля”, м.Добропілля та Комунальним підприємством „Служба експлуатації та ремонту житлового фонду”, м.Добропілля укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.4.1 договору постачання продукції за даним договором проводиться самовивозом на умовах EXW склад ВП „Управління матеріально-технічного постачання” (ІНКОТЕРМС 2000).

Загальна сума договору 100000грн. 00коп. (п. 3.2 договору). Строк дії договору до 31.12.2004р. (п. 8.1. договору).

Сторонами підписано специфікацію до договору №67р від 01.12.2003р. на поставку труб водогазопровідної на загальну суму 20521грн.37коп., термін постачання – грудень 2003р.

На виконання умов договору та у відповідності до вказаної специфікації, у грудні 2003р. позивачем на адресу Комунального підприємства „Служба експлуатації та ремонту житлового фонду”, м.Добропілля здійснена поставка продукції –труб водогазопровідних на загальну суму 20521грн. 36коп., що підтверджується накладними №40а від 05.12.2003р., №40 від 04.12.2003р., копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну вартість 10970грн.56коп., що підтверджується накладними №46 від 15.10.2004р., №40 від 20.09.2004р., копії яких наявні в матеріалах справи. Таким чином загальна сума поставленого товару складає 31491грн. 92коп. В зазначених накладних є посилання на договір № 67р від 01.12.2003р.

Фактичне отримання Комунальним підприємством „Служба експлуатації та ремонту житлового фонду”, м.Добропілля зазначеної продукції підтверджується підписом представника на вказаних вище накладних в графі „прийняв” та печаткою підприємства.

Відповідно до рішення Добропільської міської ради від 27.09.2004 р. № 04/15-25 Комунальне підприємство „Служба експлуатації та ремонту житлового фонду” реорганізоване в Комунальне підприємство „Добропільська служба єдиного замовника”, м.Добропілля (відповідач) шляхом приєднання з переходом всіх майнових прав і обов’язків попереднього суб’єкта господарювання.

Відповідно до п.3.4 договору, покупець здійснює попередню оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поставка спірної партії продукції була здійснена позивачем всупереч вимогам договору без попередньої оплати.

Проте, відповідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Одночасно, враховуючи те, що здійснивши поставку товару без попередньої оплати, позивачем порушено й встановлений договором порядок оплати.

За таким обставин, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв`язку з зазначеним, позивачем на адресу відповідача направлена претензія №4/913 від 14.06.2006р про погашення заборгованості за поставлений товар за договором №67р від 01.12.2003р. Позивачем не надане документальне підтвердження направлення претензії відповідачу, але суду наданий відзив на вказану претензію №449 від 05.07.2006р., в якій відповідач визнав заборгованість в розмірі 31491грн.93коп. за договором №67р від 01.12.2003р. Оскільки суд не може встановити коли саме претензія була пред’явлена та отримана відповідачем, суд вважає, що зобов’язання по оплаті товару виникли у відповідача в день підписання відповіді на претензію, тобто 05.07.2006 р.

Як зазначено позивачем, відповідачем 05.07.2007р. частково сплачена заборгованість в розмірі 2 000грн.00коп.

Таким чином, на момент подання позовної заяви відповідач не оплатив повну вартість отриманої продукції, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 29491грн.92коп.

Як було зазначено вище, відповідач у першому відзиві зазначив, що позивач пропустив строк позовної давності.

Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне:

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписом ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вище встановлено судом, зобов`язання щодо оплати поставленого товару за договором №67р від 01.12.2003р. виникло у відповідача 05.07.2006 р.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Оскільки в даному випадку кінцевим строком позовної давності є 05.07.2009р., тому позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а отже заперечення відповідача є необґрунтованими.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати продукції не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 29491грн.92коп.

Крім того, зазначений розмір заборгованості відображено у актах звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2008р. та на 01.03.2009р., які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 25.03.2009р. суму основного боргу 29491 грн. 92коп. визнав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу 29491грн.92коп. підтверджена матеріалами справи та визнана самим відповідачем, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля до відповідача, Комунального підприємства „Добропільська служба єдиного замовника”, м.Добропілля задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Добропільська служба єдиного замовника” (за адресою: вул.Комсомольська, 35, м.Добропілля, Донецька область, 85000, р/р 26000301410 у філії Добропільського відділення № 5363 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 394158, код ЄДРПОУ 32897264) на користь Державного підприємства „Добропіллявугілля” (за адресою: пр.Шевченко, 2, м.Добропілля, Донецька область, 85000, р/р 26003309571068 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Добропілля Донецької області”, МФО 334118, код ЄДРПОУ 32186934) суму основного боргу в розмірі 29491грн.92коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 294грн.92коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 83грн.37коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 25.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 25.03.2009р.

Суддя