Постанова № 33731811, 19.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року справа №805/8519/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Братченко О.В.,

За участі представника позивача Бондаренко С.В., Манерової Ю.В. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Дзюби Д.А. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 805/8519/13-а за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.28 вимоги від 09 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, в якому просив вимогу Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09 квітня 2013 року №09-05.1-10-14/3915 скасувати частково: пункт 28 у повному обсязі (т. 1 а.с. 2-70).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року роз'єднані в окремі провадження позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги від 09 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915 (т. 1 а.с. 85-87).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року позов Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.28 вимоги від 09 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915 задоволено, скасовано пункт 28 Вимоги про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності від 09 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915, винесеної Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області відносно Державного підприємства "Донецька залізниця" (т. 8 а.с. 23-26).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т. 8 а.с. 29-30).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги посилання ДФІ в Донецькій області на п.6 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою КМУ від 01 серпня 2013 року № 442. Також не взято до уваги «Положення про умови праці працівників залізничного транспорту України», затвердженого наказом Укрзалізниці № 171-Ц від 12.03.2009 року та «Положення про умови праці працівників залізничного транспорту України», затвердженого наказом Укрзалізниці № 098-Ц від 24.03.2011 року, яким передбачено встановлення та виплату доплати за шкідливі умови праці працівникам тільки за результатами атестації робочого місця вказаного працівника. Держфінінспекція вважає встановлення таких доплат старшим майстрам, майстрам, бригадирам дільниць локомотивного депо безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Державне підприємство "Донецька залізниця" є юридичною особою, зареєстроване за кодом ЄДРПОУ 01074957.

Відповідач - Державна фінансова інспекція в Донецькій області - є юридичною особою, утворена шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління, набула усіх прав та обов'язків перетвореного органу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області.

Згідно з покладеними на відповідача завданнями та відповідно до п. 2.7 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на IV квартал 2012 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року.

За результатами ревізії складений акт від 26 лютого 2013 року № 05.1-16/01, який підписаний залізницею із запереченнями (№ НЗЕ - 10/643 від 14 березня 2013 року) (т. 1 а.с. 71-74).

09 квітня 2013 року відповідач направив Вимогу щодо усунення порушень № 05-05.1-10-14/3915 у пункті 28 якої (а.с.76) зазначено, що в порушення п.4 "Порядку обчислення середньої заробітної плати" затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, ст.9 п.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16 липня 1999 року окремим працівникам локомотивного депо Красний Лиман до розрахунку середньомісячної заробітної плати помилково була включена сума доплати за шкідливі умови праці, яка була необґрунтовано нарахована та виплачена, внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено відпускних на суму 10 346,79 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму 3 273,02 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 13619,81 грн., у зв'язку з чим:

- стягнути 10346,79 грн. зайво виплачених виплат, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст.127,136 КЗпП України;

- стягнути з осіб, винних у безпідставних виплат коштів на суму 10 346,79 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3 273,02 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Підставою для винесення вимоги в цій частині є висновки акту перевірки (а.с.72), де вказано, що окремим працівникам локомотивного депо Красний Лиман до розрахунку середньомісячної заробітної плати помилково була включена сума доплати за шкідливі умови праці, яка була підприємством безпідставно нарахована та виплачена необґрунтовано нарахована та виплачена, внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено відпускних на суму 10346,79 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму 3273,02 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Судова колегія звертає увагу на те, що предметом судового розгляду у даній справі було вирішення питання обґрунтованості висновків відповідача щодо незаконності встановлення та виплати бригадирам та майстрам Локомотивного депо Красний Лиман доплат за шкідливі умови праці.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 9-1 Кодексу законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Статтею 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ встановлено, що працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Пунктами 4 Наказів Укрзалізниці № 171-Ц від 12.03.2009 р. та № 98-Ц від 24.03.2012 року "Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок та посадових окладів працівників залізничного транспорту" затверджені Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту, якими надано право керівникам підприємств, організацій та структурних підрозділів за погодженням із профспілковими комітетами встановлювати майстрам, начальника дільниць та цехів, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям при їх роботі на дільницях, у цехах і на виробництвах, де більше половини чисельності робітників отримують доплати за шкідливі умови праці, доплати в розмірі до 12 %, а особливо шкідливі умови праці - до 24 % посадового окладу. Конкретний розмір доплат визначається за результатами атестації робочого місця вказаного працівника. (т.1 а.с.172-175)

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.

Пунктом 6.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р № 41 (із змінами та доповненнями внесеними роз'ясненням Міністерства праці України, Міністерства охорони здоров'я від 22 березня 1993 р. № 06-960) (надалі Методичні рекомендації) встановлено, що за оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених Списками № 1 і 2 для їх підлеглих, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених Списками, не менше 80 % робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку аналізуючи перелічені законодавчі та нормативні акти, що позивачем доплати за шкідливі умови праці майстрам, старшим майстрам та бригадирам Локомотивного депо Красний Лиман були встановлені і виплачувалися із дотриманням і в точній відповідності до наведених положень законодавства, на підставі відповідних наказів та рішення атестаційної комісії, прийнятих за результатами атестації робочих місць керівних працівників. Отже, вимоги відповідача щодо здійснення перерахувань, повернення чи стягнення, а також заліку суми у загальному розмірі 13 619,81 гривень є необґрунтованими.

Разом з тим, в судовому засіданні представником апелянта надано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.27 Вимоги Державної фінансової інспекції у Донецькій області, якою встановлені наступні обставини.

Пунктами 4 Наказів Укрзалізниці № 171-Ц від 12.03.2009 р. та 98-Ц від 24.03.2012 року "Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок та посадових окладів працівників залізничного транспорту" затверджені Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту, якими надано право керівникам підприємств, організацій та структурних підрозділів за погодженням із профспілковими комітетами встановлювати майстрам, начальника дільниць та цехів, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям при їх роботі на дільницях, у цехах і на виробництвах, де більше половини чисельності робітників отримують доплати за шкідливі умови праці, доплати в розмірі до 12 %, а особливо шкідливі умови праці - до 24 % посадового окладу. Конкретний розмір доплат визначається за результатами атестації робочого місця вказаного працівника. Отже судом зроблено висновок про те, що позивач має право на призначення доплат за шкідливі умови праці, але тільки після проведення атестації робочого місця. Оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що атестація робочих місць старших майстрів, майстрів дільниць та бригадирів дільниць проведена не була, суд дійшов висновку, що позивач не мав права проводити нарахуванням доплат за шкідливі умови праці вказаним особам.

Судова колегія звертає увагу, що п.27 та п.28 спірної вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області пов'язані між собою. Крім того, у відповідності до вимог ст. 72 ч.1 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини встановлені судом рішенням, яке набрало чинності підтверджують висновки Державної Фінансової інспекції в Донецькій області зроблені в акті перевірки (а.с. 72 т.1) стосовно того, що окремим працівникам локомотивного депо Красний Лиман до розрахунку середньомісячної заробітної плати помилково була включена сума доплати за шкідливі умови праці, яка була необґрунтовано нарахована та виплачена, внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено відпускник на сумі 10346,79 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму 3273,02 грн.

Отже підстави для скасування п. 28 вимоги Державної фінансової інспекції відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 805/8519/13-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 805/8519/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.28 вимоги від 09 квітня 2013 року № 05-05.1-10-14/3915 - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 24 вересня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв