Постанова № 33731707, 24.09.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2013 року Справа № 904/1854/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є. - доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

При секретарі судового засідання Погорєлова Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: Павлова М.В. представник, довіреність №269/1001 від 12.07.13;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №1654 від 04.04.13;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013р. у справі №904/1854/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, смт. Кіровське,

про стягнення 32 627 грн. 52 коп. вартості недоврахованої електричної енергії.

У відповідності із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.09.2013р., до 24.09.2013р.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 32 627 грн. 52 коп. вартості недоврахованої електричної енергії.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем п. 1.3, 5.1 та 6.40 Правил користування електричною енергією, зокрема, самовільним підключенням струмоприймачів до електромережі без дозволу електропостачальної організації та укладення договору за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013р. у справі №904/1854/13-г (суддя Юзіков С.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.11р. при проведенні перевірки працівниками публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" виявлено факт самовільного підключення струмоприймачів до електромережі без дозволу електропостачальної організації та укладення договору за адресою АДРЕСА_1.

З посиланням на п.6.41 Правил користування електричною енергією представниками позивача складено акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією Д №002422, яким виявлено порушення п.1.3, 5.1 та 6.40 Правил.

Акт порушення розглянуто на засіданні комісії позивача, про що складено протокол від 28.10.11р. № 10-32.

За результатами розгляду акту позивачем розраховано оперативно-господарські санкції відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією та проведено нарахування відповідної плати. Рахунок НОМЕР_1 на суму 32 627 грн. 52 коп., отримав представник відповідача.

У зв'язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся за захистом свого права до господарського суду, що й стало предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією встановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п.п.1 п.10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом ч.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст..27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, відповідач послався на те, що відповідальність за виявлені порушення має нести не відповідач, а інша особа, яка на час проведення перевірки є власником приміщень або орендарем, а фізична особа - підприємець ОСОБА_3 на час складання акту про порушення Правил користування електричною енергією не була ані власником, ані користувачем приміщення, щодо якого складено акт.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 04.06.2010р. було укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку №12901/62-61 зі строком дії до 04.07.2010р. Доказів продовження дії договору сторонами не надано.

З метою встановлення власника приміщення за адресою: АДРЕСА_1 станом на 16.09.2011р. господарський суд витребував у комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровської міської ради та Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції документи щодо особи, якій належав (перебував у власності) магазин по АДРЕСА_1, але відповіді на запити суд не отримав.

Позивачем також не надано до суду першої інстанції належних доказів на підтвердження належності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 на будь-яких підставах приміщення за адресою по АДРЕСА_1 станом на 16.09.2011р.

Як вбачається із акту про порушення Д № 002422 від 16.09.2011р., він складений за участю орендаря ОСОБА_4, як представника ФОП ОСОБА_3, але документів на підтвердження таких повноважень позивачем до суду не надано. Від підпису в акті про порушення орендар ОСОБА_4 відмовився.

Позивачем не надано також будь-яких доказів на підтвердження надання відповідачем в оренду приміщення за вищезазначеною адресою ОСОБА_4.

До апеляційної скарги позивачем надано в якості додаткового доказу на підтвердження належності відповідачу приміщення за адресою по АДРЕСА_1 копію договору оренди земельної ділянки, укладеного у 2010 році між Дніпропетровською міською радою та ФОП ОСОБА_3 За твердженням скаржника, вказаний договір оренди не припинив свою дію за підстав відсутності доказів складання акту про повернення земельної ділянки з оренди Дніпропетровській міській раді.

В силу ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів не приймає зазначений доказ до розгляду, оскільки скаржник не обґрунтував неможливість своєчасного подання вказаного доказу до суду першої інстанції.

03.09.2013р. до суду апеляційної інстанції разом з доповненням до відзиву на апеляційну скаргу відповідачем надано копію листа № 18/18-289 від 22.08.2013р. Управління держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області за підписом начальника Управління Д.Ю.Коцар, надісланого на запит представника відповідача ОСОБА_2

У вказаному листі повідомляється про те, що за період з 06.04.2011р. по 01.01.2013р. за гр.ОСОБА_3 право власності або користування земельною ділянкою (в тому числі на правах оренди або суборенди земельних ділянок) за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі земель м.Дніпропетровська не зареєстровано.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем до справи не надано доказів на підтвердження належності відповідачеві приміщення, у якому відбувалось бездоговірне електроспоживання, і тим самим не доведено, що саме відповідач допустив бездоговірне споживання електроенергії за адресою АДРЕСА_1.

До апеляційного господарського суду 24.09.2013р. представником позивача подано клопотання про залучення до матеріалів справи копії заяви відповідача від 03.09.2013р. на ім'я начальника Дніпропетровського міського відділення енергозбуту Дудки В.І., в якій викладено прохання про розстрочення нарахованої по Акту порушення Правил користування електричною енергією Д№002369 від 25.06.2011р. (рахунок №12901/62-61/8/д2369) суми у зв'язку з неможливістю оплати суму єдиноразово.

На думку позивача вказана заява формально підтверджує належність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 павільйону, розташованого за адресою АДРЕСА_1, оскільки вищезазначений акт про порушення складено в присутності тих самих осіб з боку споживача та за тією самою адресою, що і по справі, яка розглядається.

Колегія суддів відхиляє зазначений лист як належний доказ на підтвердження доводів позивача про належність ФОП ОСОБА_3 на праві власності об'єкту (павільйону) по АДРЕСА_1, оскільки акт про порушення Д№002369, який був предметом дослідження у справі №904/1852/13 складено 25.06.2011р., а предметом розгляду у конкретній справі є акт про порушення від 16.09.2011р. Д№002444.

Як вбачається з копії рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. по справі №904/1852/13 будь-яких фактів щодо належності на праві власності павільйону по АДРЕСА_1 відповідачеві, які б мали преюдиціальне значення, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013р. у справі №904/1854/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Постанова складена 26.09.2013р.

Головуючий А.Є. Прокопенко

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських