Рішення № 33731702, 20.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2013 р.Справа № 922/3016/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Гофропак", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Первомайський про стягнення коштів в розмірі 44337,89 грн. за участю :

Представник позивача - Морозова Л.М. дов. №187 від 01.08.13р.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Гофропак" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості у розмірі 43071,59 грн. та пені у розмірі 1266,30 грн. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки №ПК-73 від 01.06.2011р.

Предствник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

04 вересня 2013 року через канцелярію суду позивач надав клопотання (вх.№32256) про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 20.09.2013р. не з"явився, у відзиві наданому через канцелярію суду 10.09.2013 року в задоволені позовних вимог просив відмовити з огляду на те, що позивачем було надано недопустимі докази, а саме, видаткові накладні №3052 від 29.11.2012р., №3138 від 06.12.2012р. та №3164 від 10.12.2012р. підписані невідомою особою і товар згідно вказаних накладних ФОП ОСОБА_1 не отримував. Крім того, позивачем не надано до суду письмових заявок відповідача на отримання Товару, які є підставою для виконання умов Договору (згідно п. 1.3, 4.1 Договору). Також, відповідачем було зазначено, що Акт звіряння, на який посилається позивач не є доказом наявності заборгованості відповідно до чинного законодавства, оскільки не є первинним документом у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Через канцелярію суду 19.09.2013 року після судового засідання від відповідача надійшло клопотання (вх.№34525), в якому він зазначив, що відповідач не може бути присутнім в судовому засіданні 20.09.2013 року, проти позову заперечував, а також просив призначити у справі судову почеркознавчу експертизу щодо видаткових накладних №3052 від 29.11.2012р., №3138 від 06.12.2012р. та №3164 від 10.12.2012р. (проведення якої доручити експертам НДЕКЦ при ГУ МВС в Харківській області). На вирішення експертизи поставити питання: Чи виконані підписи на вказаних видаткових накладних ОСОБА_1 чи іншою особою?

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотань відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№32256 та вх.№34525) заперечував.

Розглянувши клопотання відповідача про пизначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№32256 та вх.№34525), суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вказаних клопотань з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судові експертизи" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідач, в обгрунтування свого клопотання вказує на те, що видаткові накладні №3052 від 29.11.2012р., №3138 від 06.12.2012р. та №3164 від 10.12.2012р. ним не підписувались, відповідно Товар за вказаними видатковими накладними від позивача він не отримував, про що свідчать різні за характером написання та змістом підписи на зазначених документах. Отже в даній справі виникла необхідність у спеціальних знаннях для встановлення достовірності доказів.

Таким чином, відповідач вважає, що проведення експертизи допоможе суду зробити правомірний висновок щодо обґрунтованості позиції кожної із сторін, та з'ясувати, чи належить підпис на видаткових накладних №3052 від 29.11.2012р., №3138 від 06.12.2012р. та №3164 від 10.12.2012р. ФОП ОСОБА_1 та чи було отримано ним Товар від позивача.

Однак, на виконання вимог ухвали суду від 10.09.13р. Первомайським відділенням Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області до матеріалів справи було надано копії документів по ФОП ОСОБА_1, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за січень-грудень 2012р. та за січень-червень 2013р; додаток 5 "Розшифровка податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за січень-грудень 2012р. та за січень-червень 2013р; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень-грудень 2012р.

Таким чином, відомості, необхідні суду для прийняття висновків щодо обґрунтованості позиції кожної із сторін, містяться у вказаних документах, копії яких долучені до матеріалів справи, а проведення експертизи є недоцільним. Таким чином, суд може зробити висновок безпосередньо на підставі представлених документів.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представниками сторін докази, надані в обгрунтування своєї правової позиції, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСС-Гофропак" - Постачальник (позивач у справі) та ФОП ОСОБА_1 - Покупець (відповідач у справі) 01.06.2012 року було укладено Договір поставки №ПК-73, відповідно до умов якого відповідач зобов"язався виготовляти та поставляти відповідачу гофротару (Товар), а відповідач зобов"язався приймати та своєчасно здійснювати оплату Товару на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2 Договору найменування, кількість, асортимент, номенклатура, ціна Товару вказуються сторонами в рахунках, видаткових накладних та/або специфікаціях, складених та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Товар за даним Договором може поставлятися окремими партіями згідно заявок відповідача, де вказано кількість, асортимент Товара та інші умови поставки (п.1.3 Договору).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що приймання товару по якості та кількості здійснюється відповідачем при отриманні Товару від позивача по накладним.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 Договору відповідачем 08.11.2012 року за допомогою засобів факсимільного зв"язку було передано заявку на виготовлення та поставку товару, в т.ч. говролист 1045*700 Т21/С в кількості 10000 шт. (арк. с. 83).

На виконання умов даного Договору позивач виготовив та поставив відповідачу Товар (Уголок - 1000 шт., гофролист - 15980 шт.), загальною вартістю 44225,60 грн. що підтверджується видатковими накладними №3052 від 29.11.2012р. на суму 4389,00 грн., №3100 від 04.12.2012р. на суму 12180,00 грн., №3138 від 06.12.2012р. на суму 11781,00 грн., №3164 від 10.12.2012р. на суму 6930,00 грн. та №3189 від 11.12.2012р. на суму 8945,60 грн. (арк. с. 20-24), а також податковими накладними (арк. с. 120-125). Крім того, факт поставки товару підтвержується підписаним та завіреним печаткою ФОП ФОП ОСОБА_1 Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2012 -14.02.2013р. (арк. с. 34), який суд приймає до уваги у зв"язку з наявністю інших підтверджуючих документів (Договір, накладні, і т.д.).

Однак, як стверджує позивач, за переданий по вказаним накладними товар відповідач розрахувався лише частково. Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АСС-Гофропак" становить 43071,59 грн..

Згідно п. 3.2 Договору оплата за Товар, який вказано в п. 1.1 даного Договроу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 14 календарних днів від дати поставки партії Товару, відповідно до відвантажувальних документів.

Розглянувши заперечення відповідача на позов стосовно того, що він не отримував товар за видатковими накладними №3052 від 29.11.2012р., №3138 від 06.12.2012р. та №3164 від 10.12.2012р., суд вважає їх безпідставними, оскільки, згідно документів, наданих до матеріалів справи Первомайським відділенням Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2012р. та за січень-червень 2013р, додатку 5 "Розшифровка податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за січень-грудень 2012р. та за січень-червень 2013р., реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень-грудень 2012р., а також податкових накладних позивача, вбачається, що відповідач надаючи звітність до ДПІ фактично підтвердив наявність договірних відносин з позивачем та отримання від позивача товару за спірними накладними.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 43071,59 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 1292,15 грн. за період з 19.04.13р. по 01.07.13р.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 6.1 Договору було передбачено, що у разі порушення термінів оплати поставленого Товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день просторочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 1266,30 грн.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 41, 43, 44, 49, 65, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Гофропак" (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 4, код ЄДРПОУ 35070443) суму основної заборгованості у розмірі 43071,59 грн. пеню у розмірі 1266,30 грн. та суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.