Рішення № 33731603, 18.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13750/13 18.09.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Уксталькострукція»доТовариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙС»простягнення 9 567 080,83 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Антоненко І.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Уксталькострукція» (надалі - ПАТ «Уксталькострукція») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙС» (надалі - ТОВ «ДІЛАЙС») про стягнення 9 567 080,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №11/53 від 15.08.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 8 086 984,72 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 231 562,80 грн. та 3% річних у розмірі 248 533,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.08.2013 р.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р. заяву ПАТ «Укрстальконструкція» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти ТВО «ДІЛАЙС» в межах суми стягнення з відповідача грошових коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2013 р. розгляд справи відкладено до 28.08.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимогу ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. розгляд справи відкладено до 18.09.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимогу ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25300231, отриманим представником відповідача 11.09.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засідання, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011 р. між ПАТ «Уксталькострукція» (постачальник) та ТОВ «ДІЛАЙС» (покупець) було укладено договір поставки №11/53 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору згідно з даним договором постачальник приймає на себе зобов'язання власними та залученими силами забезпечити виготовлення та поставку металоконструкцій, необхідних для будівництва об'єкту: «Торгово-побутово-розважальний центр на перетині просп. Григоренка та вул. Колекторна в Дарницькому районі м. Києва», а покупець зобов'язується прийняти поставлену продукцію та оплатити її в строки та на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що найменування, кількість, ціна та строки поставки вказуються сторонами в специфікаціях до даного договору. Кожна специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках даного договору. Кожна наступна специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній не вказано зворотне.

Згідно з п. 4.1.2 Договору розрахунок за кожну партію поставленої продукції здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів з моменту здійснення поставки партії продукції згідно з виставлених постачальником рахунків-фактур, з урахуванням пропорційного відрахування раніше перерахованого авансового платежу. Для проведення розрахунків під «партією» належить розуміти кількість продукції, вказану в одній видатковій накладній.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 76 341 904,05 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у період з грудня 2011 року по липень 2012 року.

Відповідачем частково оплачена поставлена згідно Договору на загальну суму 68 254 919,33 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 8 086 984,72 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні, підписані сторонами у період з грудня 2011 року по 31.07.2012 року.) підтверджується передача відповідачу продукції згідно Договору на загальну суму 76 341 904,05 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту здійснення поставки партії продукції.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачено поставлену продукцію на суму 68 254 919,33 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 8 086 984,72 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 8 086 984,72 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ДІЛАЙС» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Уксталькострукція» про стягнення з ТОВ «ДІЛАЙС» заборгованості у розмірі 8 086 984,72 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 231 562,80 грн. та 3% річних у розмірі 248 533,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 05.04.2012 р. по 01.07.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 10.1 Договору у випадку порушення покупцем умов договору по фінансуванню, розрахункам за поставлену продукцію, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 231 562,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 05.04.2012 р. по 01.07.2013 р., проте суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення до подачі позову.

Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду, правомірним є стягнення пені у розмірі 608 945,54 грн. В іншій частині (622 617,26 грн.) пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 248 533,31 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ДІЛАЙС» на користь ПАТ «Уксталькострукція» заборгованості у розмірі 8 086 984,72 грн., пені у розмірі 608 945,54 грн. та 3% річних у розмірі 248 533,31 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 622 617,26 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Уксталькострукція» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙС» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 15-А; ідентифікаційний код 31926140) на користь Приватного акціонерного товариства «Уксталькострукція» (0101, м. Київ, вул. Городецького, 11-В; ідентифікаційний код 01412868) заборгованість у розмірі 8 086 984 (вісім мільйонів вісімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 72 коп., пеню у розмірі 608 945 (шістсот вісім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 248 533 (двісті сорок вісім тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 31 коп. та судовий збір у розмірі 64 341 (шістдесят чотири тисячі триста сорок одна) грн. 25 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя В.П. Босий