Рішення № 33731548, 18.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

158">Справа № 910/11866/13

ass="fs157"> 18.09.13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Авангард»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАБАТ»

про

стягнення 75 998,12 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Авангард» (надалі – ТОВ «НВО Авангард») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАБАТ» (надалі – ТОВ «НАБАТ») про стягнення 75 998,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №03/06-1 від 03.06.2010 р. позивач поставив товар, а відповідач належним чином зобов’язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 75 998,12 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2013 р. розгляд справи відкладено до 19.08.2013 р. у зв’язку з неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. справу №910/11866/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В. у зв’язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. прийнято до провадження справу суддею Стасюком С.В. та призначено її до розгляду на 18.09.2013 р. P>

02.09.2013 р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача, в якому він позовні вимоги підтримав повністю, а розгляд справи просив здійснювати без участі його представника.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. справу № 910/11866/13 передано на розгляд судді Босому В.П. у зв’язку з його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2013 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П.

В судове засідання представник позивача не з’явився, на виконання вимог ухвали суду через канцелярію подав документи, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 8-Б, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 16868109 від 23.07.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Крім того, ухвали суду направлялися на адресу відповідача: 02090, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 401. п/я 167.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2010 р. між ТОВ «НВО Авангард» (постачальник) та ТОВ «НАБАТ» (покупець) біло укладено договір поставки №03/06-1 від 07.06.2010 р. (надалі – «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується передати у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму, визначену додатками.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Згідно з п. 8.1 Договору покупець повинен сплатити поставлений товар згідно додатку до цього договору, який узгоджується до поставки товару.

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію, відповідно до якої узгоджена ціна на партію товару становить 85 998,12 грн. з ПДВ, а оплата за товар – протягом семи банківських днів.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на суму 85 998,12 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000097 від 14.06.2010 р.

Відповідачем частково оплачена вартість поставленої продукції на суму 10 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 75 998,12 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткова накладна №РН-0000097 від 14.06.2010 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 85 998,12 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 8. Договору та п. 2 Додатку №1 до Договору, відповідач був зобов’язаний розрахуватися за отриманий товар протягом семи банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідачем частково оплачена вартість поставленої продукції на суму 10 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 75 998,12 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «НАБАТ» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «НВО Авангард» про стягнення з ТОВ «НАБАТ» заборгованості у розмірі 75 998,12 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Авангард» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАБАТ» (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 8-Б; ідентифікаційний код 31517338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Авангард» (49023, м. Дніпропетровськ, просп. Воронцова, 2; ідентифікаційний код 36906024) заборгованість у розмірі 75 998 (сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя В.П. Босий