Рішення № 3373111, 30.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.09 Справа№ 3/11

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торська розглянула матеріали справи

За позовом: Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ „Львівобленерго”, м. Львів

До відповідача: Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів

Про стягнення 121 404,05 грн.

В судове засідання з’явились:

від прокурора: Нестеренко А. –помічник прокурора

від позивача: Свідрик Г.Р. –представник

від відповідача: Горак Л.В. - представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Прокурором Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ „Львівобленерго” подано позов до Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення 121 404,05 грн. за спожиту електроенергію.

В судовому засіданні 16.03.2009 року представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути з Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 101 232,49 грн. –боргу, 5 286,74 грн. –пені та 9 303,25 грн. –штрафних санкцій. В зв’язку із поданою заявою про уточнення позовних вимог в судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.03.2009 року.

В продовженому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в частині стягнення пені в розмірі 5 286,74 грн., оскільки станом на день розгляду справи основний борг відсутній, а від штрафних санкцій позивач відмовився.

Відповідач проти наявності основного боргу та щодо стягнення штрафних санкцій і пені заперечив. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що оплата з простроченням за спожиту електроенергію виникла не з його вини, оскільки фінансування міської клінічної лікарні відбувається з державного бюджету і оплата за електроенергію проводиться в момент отримання коштів з бюджету.

В судовому засіданні 30.03.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

02.01.2008 року між ВАТ „Львівобленерго” та Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги було укладено договір №62301 про постачання електроенергії. На виконання умов договору позивач здійснював постачання електроенергії, а відповідач зобов’язувався оплачувати спожиту електроенергію в порядку визначеному договором, однак свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, однак відповідно до п.4.2.1 Договору позивачем нараховано пеню в розмірі 5 286,74 грн. яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 62301 від 02.01.2008 року позивач здійснював постачання електроенергії відповідачу, яку останній зобов’язувався оплачувати на умовах та в порядку передбаченому договором, однак свої договірні зобов’язання відповідач виконував з порушенням строку оплати.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 21 557,53 грн. Однак під час розгляду справи позивачем було подано заяву в якій від стягнення інфляційних втрат відмовився.

На підставі п.4.2.1 Договору в зв’язку з прострочкою оплати вартості отриманих послуг позивачем нараховано пеню в розмірі 5 892,61 грн.

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Пунктом 3 ст.83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку випадків, що дають право господарському суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3 статті 551 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про право суду зменшувати належну до сплати кредиторові неустойку, зазначено, що розмір такої неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, виходячи з конституційного принципу рівності учасників судового процесу, такими випадками можуть бути обставини, пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язання з вини обох сторін, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, а також якщо згідно з умовами договору він повинен був вжити заходів щодо зменшення збитків і не зробив цього.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Таким чином, враховуючи відсутність заборгованості міської клінічної лікарні перед ВАТ „Львівобленерго” станом на день розгляду справи, та відсутність вини відповідача у про строчці оплати спожитої електроенергії, суд вважає за доцільне розмір пені зменшити до 100,00 грн.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 75 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (79059, м. Львів, вул. Миколайчика, 9, ідентифікаційний код 01996639) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) –100,00 грн. - пені

3. Стягнути з Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (79059, м. Львів, вул. Миколайчика, 9, ідентифікаційний код 01996639) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) –102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (79059, м. Львів, вул. Миколайчика, 9, ідентифікаційний код 01996639) - в доход державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 101 232,49 грн. –основного боргу та 21 557,23 грн. –інфляційних втрат провадження у справі припини.

4. В рештій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.