Постанова № 3373109, 07.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.09

Справа №АС10/86-09.

За позовом: Прокурора Тростянецького району інтересах держави в особі Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Залізничник» м.Тростянець

Про стягнення 8098,21 грн.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

Представники сторін:

від позивача Клещенко О.М.

від відповідача не з'явився

прокурор Передерій І.Г.

Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача 8098,21 грн. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмового відзиву з правовим обґрунтування своєї позиції по справі не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі п.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

Відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Тростянецькою районною державною адміністрацією від 01.08.2003р. за № 16241200000000001 та знаходиться на податковому обліку в Охтирській МДПІ (Тростянецьке відділення).

Згідно проведеною перевіркою прокуратурою Тростянецького району з питань дотримання вимог податкового законодавства, а саме правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 3 квартал 2008 року у відповідача існує заборгованість в сумі 8098,21 грн. по зазначеному податку.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Відповідно до ст. 2 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують: як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.

Сума податку за звітний місяць, яка піддягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті у територіальних управліннях Державного казначейства України, таким чином на відповідача покладено обов'язок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

У зв'язку з тим, що відповідач не є платником податку з доходів фізичних осіб, то податкового боргу з цього податку не існує, а заборгованість по утриманому, але не перерахованому до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який відображається тільки по бухгалтерському обліку відповідача, вважається бюджетним фондом і повинна належить державі.

Оскільки відповідачем на день розгляду справи не подано ні доказів сплати суми цього боргу, за таких обставин, вимоги позивача по стягненню 8098,21 грн. заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Залізничник» (м.Тростянець, пров.Гаєвський,2б, і.к. 23050348) в дохід місцевого бюджету 8098,21 грн. податку з доходів фізичних осіб.

3. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

СУДДЯ І.В. МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 08.04.2009 р.