Ухвала суду № 33730817, 03.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р.справа № 0870/6988/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі №0870/6988/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоком» до про Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіоком» (далі по тексту - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012 року №0000302210 на суму 5240 грн. та №0000312210 на суму 4193,25 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №0870/6988/12. (т.1, а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що наявні всі підстави для включення отриманих доходів у склад валових у період з квітня 2009р. по лютий 2012р., а також до складу податкових зобов'язань з ПДВ за цей період. Крім того, на час здійснення господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі №0870/6988/12 позовні вимоги задоволено. (суддя - Лазаренко М.С.) (т.2, а.с.77-80)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не надано доказів, що будь-які бухгалтерські документи або цивільно-правовий договір укладено з порушенням встановлених вимог.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі №0870/6988/12 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. (т.2, а.с.87-89)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що надані до перевірки видаткові накладні не містять повної інформації про зміст вчиненої господарської операції, про досягнення згоди з усіх істотних умов договору поставки. Судом не досліджено, хто є виробником товару, звідки здійснювалося відвантаження товару на адресу позивача, чи можливе отримання позивачем товару від постачальника кур'єрською службою з огляду на характеристики, специфіку, та обсяги товару, докази користування кур'єрською службою, що є необхідним при з'ясуванні товарності операції.

03 липня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№52553/13 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на те, що договори між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіоком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроміт» спрямовані на проведення реальної господарської діяльності та підтверджені відповідними документами, просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі №0870/6988/12 - без змін.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думок представників позивача, кожного окремо, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечували, просили залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі №0870/6988/12 без змін.

У судовому засіданні, заслухавши представників позивача, кожного окремо, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби 18 травня 2012 року було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2009р. по 29.02.2012 р. по взаємовідносинах з підприємствами: ТОВ «Агроміт», ТОВ «Ультраторг», ПП «Техпромдеталь», ТОВ «Елаком Інвест», ТОВ «Тіал Альянс», ТОВ «ВКФ Плутон Трейд», ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Сервіс-Юг», ТОВ «ТФ «Борі стен», результати якої оформлено актом №37/22-10/30506091 від 31 травня 2012 року.

Відповідно до акту перевірки встановлені порушення позивачем п. 1.31, п. 1.32 ст.1, п. 3.1., ст.3, п.п.4.1.1., п. 4.1., ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5, п.5.2., п.п.5.3.9, 5.3, ст.5, п.п. 11.3.1, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 - ВР від 28.12.94 р., заниження податку на прибуток на загальну суму 4191 грн. Також встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7, п.п. 4.5.2 п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, п.201.4 ст.201, п.198.3 ст.198, п.200.1 с. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, заниження податку на додану вартість всього у сумі 3353 грн. Вищезазначені порушення встановлені у зв'язку з включенням до складу витрат операцій з ТОВ «Агроміт».

19 червня 2012 року на підставі акту перевірки №37/22-10/30506091 від 31 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302210, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5240 грн., у т.ч. за основним платежем - 4192 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1048 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000312210, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 4193,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 3353 грн., штрафні (фінансові) санкції - 840,25 грн.

Відповідач в акті перевірки №37/22-10/30506091 від 31 травня 2012 року вказує, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агроміт» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності підприємства при укладенні домовленості щодо постачання товарів ТОВ «Агроміт» на адресу ТОВ «Радіоком» та здійснення господарських стосунків при нез'ясованих обставинах, що порушує принцип публічності та відкритості намірів і правовому полі податкового законодавства.

Приймаючи рішення, колегія бере до уваги ту обставину, що позивач не мав можливостей і не був зобов'язаний перевіряти наявність у підприємств - постачальників, вказаних у акті, складських приміщень, автомобільного транспорту та устаткування. Крім того ТОВ «Радіоком» не мало об'єктивної можливості перевіряти відображення проведення будь-яких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Агроміт». ТОВ «Агроміт» мало повний обсяг праводієздатності для здійснення правочинів з ТОВ «Радіоком».

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що договори, укладені між ТОВ «Радіоком» та ТОВ «Агроміт» спрямовані на проведення господарської діяльності позивача та підтверджені відповідними документами. На основі отриманих належним чином оформлених бухгалтерських та податкових документів ТОВ «Радіоком» включило витрати на придбання товарів до валових витрат у періоді з квітня 2009 р. по лютий 2012р., а податкові накладні до складу податкового кредиту у періоді з квітня 2009р. по лютий 2012р.

Крім того, колегія суддів вказує, що відповідно до п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Верховним Судом України при розгляді заяви ОДПІ про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення було застосовано рішення Європейського суду з прав людини. В результаті розгляду колегія суддів ВСУ дійшла висновку: «Рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності» (Постанова Верховного Суду України від 31 січня 2011 року (головуючий суддя - Панталієнко В.П.).

З огляду на викладені обставини справи та зазначені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно недоведеності відповідачем правомірності оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 вересня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року у справі №0870/6988/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 05 липня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна