Рішення № 3373004, 02.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.09 р. Справа № 7/27

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Центральних електричних мереж м. Горлівка

До відповідача: Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” м. Горлівка

Предмет спору: стягнення 307 473,15 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 25.03.2009р. в порядку ст..77 ГПК України оголошено перерву до 02.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Центральних електричних мереж м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” м. Горлівка про стягнення 307 473,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №43 від 11.03.2003р. з додатками та додатковими угодами; додаткову угоду про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості №303-Г від 05.06.2008р.; рахунки за електроенергію №11/43 за листопад 2008р., за грудень 2008р.; рахунки за реактивну електроенергію №11/43 за листопад 2008р., за грудень 2008р.; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за листопад 2008р., за грудень 2008р.; особовий рахунок №43.

За клопотаннями позивача б/н від 24.02.2009р. та від 11.03.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.

Відповідач у судових засіданнях та у відзиві №106 від 10.03.2009р. суму позову визнав частково – за поставлену активну електроенергію за листопад – грудень 2008р. у сумі 150 142, 67 грн. та за реактивну електроенергію за листопад – грудень 2008р. у сумі 8 341, 04 грн., заборгованість за додатковою угодою про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості №303-Г від 05.06.2008р.за грудень 2008р. – січень 2009р. у сумі 96 596, 14 грн. Вимоги в частині стягнення заборгованості за перевищення договірних величин, пені, інфляційних та 3% річних відповідач заперечив, посилаючись на той факт, що у відношенні відповідача порушена справа про банкрутство, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та згідно ст. 12 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.12.2002р. порушено справу про банкрутство відповідача – Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” м.Горлівка та введено мораторії на задоволення вимог кредиторів.

11.03.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №43 від 11.03.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатками та додатковими угодами, підписаними обома сторонами.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно п.9.5 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно п.2.2.2 договору, споживач зобов’язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”.

Згідно п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

05.06.2008р. між позивачем та відповідачем також укладено додаткову угоду №303-г від 05.06.2008р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії №43 від 11.03.2003р. (далі по тексту графік), згідно п.п.2.1.1-2.1.2 якої, відповідач зобов’язується з грудня 2008р. по січень 2009р. включно сплатити на користь позивача 140 003 грн. 06 коп., здійснюючи оплату наступним чином:

- до 20 грудня 2008р.: 14 096, 14 грн. за реактивну електроенергію за 2007р. (з ПДВ), 43 406, 92 грн. перевищення договірної величини електроспоживання за 2007р. (з ПДВ), 12 500, 00 грн. за активну електроенергію за 2006р. (з ПДВ);

- до 20 січня 2009р. 70 000, 00 грн. за активну електроенергію за 2006р. (з ПДВ).

Графік підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу активну електричну енергію у листопаді – грудні 2008р. на загальну суму 150 142, 67 грн. та реактивну електричну енергію у листопаді – грудні 2008р. на загальну суму 8 341, 04 грн. і виставив відповідні рахунки на сплату. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої електричної енергії належним чином не виконав, послуги з електропостачання не сплатив, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку, що сума боргу за спожиту активну електричну енергію у листопаді – грудні 2008р. на загальну суму 150 142, 67 грн. та реактивну електричну енергію у листопаді – грудні 2008р. на загальну суму 8 341, 04 грн. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

В порушення умов договору та графіку до цього договору, відповідач також свої зобов’язання належним чином не виконав, вартість активної та реактивної електричної енергії по графіку, яка повинна була бути сплачена протягом грудня 2008р. – січня 2009р., у загальному розмірі 96 596, 14 грн. не сплатив.

У зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку, що заборгованість за активну та реактивну електроенергію з грудня 2008р. по січень 2009р. по графіку (додаткова угода №303-Г) у загальному розмірі 96 596, 14 грн. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Також, в порушення умов вищезазначеного графіку до договору, відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання щодо суми за перевищення договірної величини споживання електроенергії, а саме не сплатив 43 406, 92 грн., яка повинна була бути сплачена до 20.12.2008р.

Відповідач у відзиві та судовому засіданні факт наявності зазначеної заборгованості по графіку за перевищення договірної величини споживання електроенергії підтвердив, проте просить відмовити у задоволенні позову в цій частині, посилаючись на той факт, що плата за перевищення договірної величини є штрафною санкцією, а у відношенні відповідача порушена справа про банкрутство, ухвалою суду №33/221б від 06.12.2002р. введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, та згідно ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” штрафні санкції не нараховуються.

Заперечення відповідача судом не приймаються з огляду на наступне:

По-перше, додаткова угода №303-г від 05.06.2008р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії №43 від 11.03.2003р. підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками обох підприємств, що підтверджує наявність заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, яка повинна була бути сплачена до 20.12.2008р., саме у розмірі 43 406, 92 грн.. Відповідач у судовому засіданні також підтвердив факт наявності зазначеної вище суми боргу та підписання додаткової угоди №303-Г.

По-друге, плата за перевищення договірних величин не є неустойкою, штрафом чи пенею в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України.

По-третє, згідно ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Отже, з наведеної норми Закону вбачається, що дія мораторію розповсюджується лише на санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, тоді як предметом розгляду спору по справі №7/27 є стягнення, у тому числі, суми за порушення відповідачем не грошового зобов’язання (плата за перевищення договірних величин).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії по графіку, яка повинна була бути сплачена до 20.12.2008р., у розмірі 43 406, 92 грн. підтверджена матеріалами справи, на неї не розповсюджується дія мораторію та дана сума підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового я та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобов’язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов’язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов’язання.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача:

- за період з 08.12.2008р. по 21.01.2009р. 2 929,63 грн. інфляційних та 349, 19 грн. 3% річних нарахованих на суму боргу за активну та реактивну електроенергію за листопад-грудень 2008р. за договором №43;

- за період з 22.12.2008р. по 21.01.2009р. 2 414, 14 грн. інфляційних та 79, 26 грн. 3% річних нарахованих на суму боргу за активну електроенергію за грудень 2008р. – січень 2009р. за додатковою угодою №303-Г до договору.

Відповідач заперечив проти стягнення з нього інфляційних та 3% річних, посилаючись на той факт, що у відношенні відповідача порушена справа про банкрутство та ухвалою суду №33/221б від 06.12.2002р. введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та ст. 12 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (п.4 ст.12 цього ж Закону).

З огляду на вищевикладене, суми інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний вище період не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та відносити до санкцій у розумінні ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобов’язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Таким чином, 3% річних перераховані судом відповідно до приписів чинного законодавства, з урахуванням дат отримання рахунків на сплату та дат, визначених додатковою угодою №303-Г до договору №43 та відповідно складають:

- Інфляційні за період з 08.12.2008р. по 21.01.2009р., нараховані на суму боргу за активну та реактивну електроенергію за листопад-грудень 2008р. за договором №43 складають 3 355, 60 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 2 929, 63 грн., що не суперечить чинному законодавству. Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 2 929, 63 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

- 3% річних за період з 08.12.2008р. по 21.01.2009р., нараховані на суму боргу за активну та реактивну електроенергію за листопад-грудень 2008р. за договором №43 складають 320, 65 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі. Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій сумі задоволенню не підлягають.

- Інфляційні за період з 22.12.2008р. по 21.01.2009р., нараховані на суму боргу за активну електроенергію за грудень 2008р. – січень 2009р. за додатковою угодою №303-Г до договору складають 771, 29 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі. Вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають.

- 3% річних за період з 22.12.2008р. по 21.01.2009р., нараховані на суму боргу за активну електроенергію за грудень 2008р. – січень 2009р. за додатковою угодою №303-Г до договору складають 79, 21 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі. Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій сумі задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 договору з порушенням термінів, визначених додатком та №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вказаних норм, позивач, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що є меншим ніж 1% від суми боргу та не суперечить чинному законодавству, просить стягнути з відповідача:

- пеню у розмірі 2 577, 61 грн., нараховану на заборгованість за активну та реактивну електроенергію за листопад-грудень 2008р. по договору №43;

- пеню у розмірі 636, 55 грн., нараховану на заборгованість за активну електроенергію за грудень 2008р. – січень 2009р. по додатковій угоді №303-Г до договору.

Заперечення відповідача проти стягнення пені у зв’язку з дією мораторію судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (п.4 ст.12 цього ж Закону).

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, тобто, лише тих вимог кредиторів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію. Щодо зобов’язань поточних кредиторів, які виникли під час судових процедур, правила мораторію не діють за цими зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Отже, мораторій стосується лише тих вимог кредиторів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, тобто вимог конкурсних кредиторів і не розповсюджує свою дію на вимоги поточних кредиторів.

Поточні кредитори, згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач поточним кредитором у відношенні до відповідача щодо стягнення спірного боргу, оскільки, як зобов’язання відповідача перед позивачем, так і строк їх виконання виникли після порушення справи про банкрутство.

З урахуванням того, що позивач є поточним кредитором, а зобов’язання щодо сплати грошового зобов’язання (спожитої електроенергії) у відповідача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання грошового зобов’язання та на застосування штрафних санкцій (пені) не поширюється.

Даний висновок кореспондує зі змістом ч.1 ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з якою, нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 23.05.2006р., постанові Вищого господарського суду України від 10.10.2006р. № 15/95-06.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на час розгляду спору по справі №7/27, ухвала господарським судом Донецькоїобласті про визнання боржника (ДП “Горлівський хімічний завод”) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не винесена.

За наведених підстав, пеня, яка нарахована на заборгованість за активну та реактивну електроенергію за листопад-грудень 2008р. по договору №43, перерахована судом відповідно до чинного законодавства та умов договору, з урахуванням дат отримання відповідачем рахунків на сплату, складає 2 565, 18 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в залишковій частині задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 636, 55 грн., нараховану на заборгованість за активну електроенергію за грудень 2008р. – січень 2009р. по додатковій угоді0 №303-Г до договору.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, застосування штрафних санкцій (пені) можливе лише у разі узгодження сторонами у договорі (угоді тощо) відповідальності саме у вигляді пені.

Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 договору з порушенням термінів, визначених додатком та №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Дослідивши матеріали справи судом з’ясовано, що сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені лише за порушення відповідачем термінів оплати постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” (пункт 2.2.2 договору), а також оплати за послуги з генерації та споживання реактивної електричної енергії електроустановками споживача згідно з додатком №10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (відповідно до Методики розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії між електропостачальною організацією та її споживачем) (пункт 2.2.3 договору).

Додатковою угодою №303-Г від 05.06.2008р. сторонами змінено строки виконання зобов’язань щодо оплати спірної заборгованості і ні самою додатковою угодою, ні договором не передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків оплати вищевказаного боргу, які встановлені додатковою угодою №303-Г.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені (штрафних санкцій тощо) за порушення термінів (строків) оплати реструктуризованого боргу за додатковою угодою №303-Г від 05.06.2008р., у зв’язку з чим, вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 636, 55 грн. за порушення термінів, передбачених додатковою угодою №303-Г від 05.06.2008р., задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 275, 233 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Центральних електричних мереж м. Горлівка до Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” м. Горлівка про стягнення 307 473,15 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул.Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦГО АК ПИБ в м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 14310945) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903; на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260303021296 а ОПЕРВ філії – Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за активну електроенергію за договором за листопад – грудень 2008р. у сумі 150 142, 67 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул..Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦГО АК ПИБ в м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 14310945) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903; на поточний рахунок 26003045265000 у відділенні №693 Акціонерного комерційного інноваційного банку „Укрсиббанк”, МФО 351005) заборгованість за реактивну електроенергію за договором за листопад – грудень 2008р. у сумі 8 341, 04 грн.; пеню у сумі 2 565, 18 грн., інфляційні у сумі 2 929, 63 грн. та 3% річних у сумі 320, 65 грн., які нараховані на суму боргу за активну та реактивну електроенергію за листопад-грудень 2008р. за договором №43.

Стягнути з Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул..Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦГО АК ПИБ в м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 14310945) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903; на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260303021296 а ОПЕРВ філії – Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за активну електроенергію за додатковою угодою про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості №303-Г за грудень 2008р. – січень 2009р. у сумі 96 596, 14 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул..Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦГО АК ПИБ в м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 14310945) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903; на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260303021296 а ОПЕРВ філії – Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за перевищення договірних величин за додатковою угодою про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості №303-Г за грудень 2008р. у сумі 43 406, 92 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул..Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦГО АК ПИБ в м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 14310945) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903; на поточний рахунок 26003045265000 у відділенні №693 Акціонерного комерційного інноваційного банку „Укрсиббанк”, МФО 351005) інфляційні у розмірі 771, 29 грн. та 3% річних у розмірі 79, 21 грн., які нараховані на суму боргу за активну електроенергію за грудень 2008р. – січень 2009р. за додатковою угодою №303-Г до договору.

Стягнути з Державного підприємства “Горлівський хімічний завод” (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул..Щербакова, 5, р/р 2603301553132 в ЦГО АК ПИБ в м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 14310945) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903; на поточний рахунок 26003045265000 у відділенні №693 Акціонерного комерційного інноваційного банку „Укрсиббанк”, МФО 351005) державне мито у сумі 3 051, 53 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 117, 11 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя