Постанова № 33729820, 10.09.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/2058/13-a

"10" вересня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представника позивача - Франчук М.М.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Тернопільський міськрайонний центр зайнятості з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання на суму 967,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач з 30.05.2013 року була направлена центром зайнятості на професійне навчання в Тернопільський обласний комунальний навчально-курсовий центр за професією «манікюрник» з оплатою всіх необхідних витрат за рахунок Фонду та зобов'язувалась пройти курс навчання, скласти кваліфікаційний іспит і з'явитися в центр зайнятості для подальшого працевлаштування. Однак, 08.07.2013 року відповідач була відрахована з числа учнів у зв'язку із пропусками занять. У зв'язку з самостійним припиненням професійної підготовки та підвищення кваліфікації, за направленням державної служби зайнятості - без поважних причин, відповідач зобов'язана повернути загальну суму витрат на професійне навчання в розмірі 967,59 грн.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі направлялась рекомендованим листом за місцем її реєстрації, відомості про яке на запит суду було надано адресно-довідковим підрозділом ГУДМС, УДМС України в Тернопільській.

Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з її участю та можливість реалізації нею права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд визнав за можливе проводити розгляд даної справи за відсутності відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити за наведених в ньому підстав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

30 травня 2013 року відповідач - ОСОБА_2 звернулась до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості з проханням направити її на професійне навчання за спеціальністю «манікюрник».

В той же день із центром зайнятості відповідач уклала відповідний договір №190113053000003 від 30.05.2013 року та була направлена на професійне навчання до Тернопільського обласного комунального навчально-курсового центру.

Однак, в період навчання, у зв'язку з пропусками занять без поважних причин, 08.07.2013 року відповідач відрахована з навчального закладу, про що свідчить наказ Тернопільського обласного комунального навчально-курсового центру від 08.07.2013 року за № 19.

Відповідно до розрахунку витрат на професійне навчання Тернопільського обласного центру зайнятості від 16.07.2013 року за № ОЦ-02/2573/0/13-08-18 витрати на професійне навчання складають 967.59 грн.

09 серпня 2013 року Тернопільським міськрайонним центром зайнятості направлена відповідачу претензія за №08/4812 про добровільне повернення витрат на професійне навчання в сумі 967,59 грн. Проте дана претензія залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

У зв'язку з цим позивач і звернувся до суду із даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України №1533-ІІІ виконують органи державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Пунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 (далі -Порядок) встановлено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду його перебування на обліку як безробітного.

Відповідно до пп. 4 п. 3 вищезазначеного Порядку здійснення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним шляхом перевірки проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803-XІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"встановлено, що у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Механізм надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання визначено Порядком надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 916/5137 (далі - Порядок).

Пунктом 28 даного Порядку передбачено, що у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку - відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

З наявних у справі матеріалів встановлено, що в даному випадку, у відповідності до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», 28 Порядку № 308, а також у відповідності до п. 3.1.2. Договору, укладеного ОСОБА_2 із Тернопільським міськрайонним центром зайнятості, - на відповідача покладається обов'язок повернути суму витрат на її професійне навчання.

Станом на дату розгляду справи судом, витрати на професійне навчання відповідачем в добровільному порядку - не повернуті.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують заявлені в позові вимоги, відповідні докази, які б спростовували б доводи позивача, відповідачем - не надані, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення в судовому порядку з відповідача коштів в сумі 967,59 грн., виплачених їй на професійне навчання.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль) витрати на професійне навчання в сумі 967,59 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 59 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: р/р №37171301901001 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО - 838012, код - 05392691, одержувач - Тернопільський обласний центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 16.09.2013 року/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/вступна та резолютивна частини/

Справа № 819/2058/13-a

"10" вересня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представника позивача - Франчук М.М.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат, -

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль) витрати на професійне навчання в сумі 967,59 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 59 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: р/р №37171301901001 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО - 838012, код - 05392691, одержувач - Тернопільський обласний центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/У відповідності до положень частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови - буде виготовлений та підписаний протягом п'яти днів/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.