Рішення № 33728500, 09.09.2013, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0915/3339/12

Провадження № 2/352/95/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про розірвання договору, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача за первісним позовом звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 003-08997-170807 від 17.08.2007 року. Відповідно до п.1.2. даного договору позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні та надає платіжну картку, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування на умовах викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1. Останній зобов'язувався щомісяця в строки, визначені договором, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та /або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом. Позивач своє зобов'язання виконав, а відповідач ухилився від виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором. У зв'язку з цим у останнього, станом на 18.06.2012 року, виникла заборгованість в сумі 9 121 грн. 62 коп., зокрема 3 121,62 грн. - тіло кредиту, 2552,93 грн. - заборгованість за відсотками, 3985,60 грн. - заборгованість за комісіями, 255,00 грн. - пеня. На даний час останній дані зобов'язання не виконав.

Від відповідача надійшло письмове заперечення проти позову, яке обґрунтоване тим, що вимоги позивача є несправедливими, і порушують вимоги ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», так як позивач просить стягнути 3985,60 коп. заборгованості за комісіями, що значно перевищує тіло кредиту. Згідно долучених до договору тарифів на обслуговування платіжних карток (тарифний пакет «Класичний»), затверджених рішенням Тарифного комітету банку (протокол від 20.03.2007 року), надання банком послуг щодо поповнення карткового рахунку включено до процентної ставки за користування кредитною лінією, а вартість операцій щодо видачі готівки з карткового рахунку в банкоматах та ПОС - терміналах на території України становить 5 грн. за кожну операцію без ПДВ. Проте, з виписки банку по картковому рахунку № 059135-2012/1103 за період з 01.08.2008 року по 05.11.2012 року вбачається, що за кожну операцію зняття готівки в банкоматі незалежно від суми банк стягував з нього комісію в розмірі 10 грн. Розмір заборгованості по сплаті процентів та комісійних станом на 01.08.2008 року становить 7740,73 грн., доступна для використання сума - 3121, 62 грн., внесок для відновлення мінімального балансу - 0, 00 грн. З обставин справи простежується, що відповідач після останньої платіжної операції, яка відбулася 30.10.2008 року - продовжує стягувати з позивача комісійні витрати у розмірі 124 грн. 55 коп. Таким чином, просить відмовити у позові в частині стягнення з нього процентів та комісії, оскільки дана заборгованість не відповідає вимогам постанови Правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», правовій позиції Верховного суду України викладеної у постанові від 12.09.2012 року у справі за заявою про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року у справі за позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» (далі - ТОВ «ФК «Єврокапітал») про визнання частково недійсним кредитного договору та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Крім того, відповідач подав до суду зустрічний позов до позивача за первісним позовом про розірвання кредитного договору.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.02.2013 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до провадження, і об'єднано в одне провадження з первісним позовом, об'єднаній цивільній справі призначено загальний номер - справа № 0915/3339/12, провадження - № 2/352/95/13.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтував свій позов тим, що працював на заводі «Агромаш», тоді як між ним та ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником ТзОВ «Комерційний банк «Дельта було укладено кредитний договір № 003-08997-170807 від 17.08.2007 року. Відповідно до п. 1.3 договору відповідач за зустрічним позовом взяв на себе обов'язок відкрити йому кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. та на день укладання кредитного договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Пунктом 4.2 договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання ними зобов'язання за цим договором. Строк дії картки встановлений був на 12 місяців з моменту підписання договору, що передбачено в анкеті позивальника, яка є додатком до договору на відкриття карткового рахунку. Позивач за зустрічним позовом використовував відповідно до умов договору. Однак, в жовтні 2007 року у зв'язку із втратою ним кредитної картки, банком було видано нову кредитну картку. У вересні 2008 року настала фінансова криза та ліквідовано завод «Агромаш», тому він залишився без роботи та доходу по даний час. З 2010 року ОСОБА_1 захворів, але діагноз - вірусний гепатит С, йому змоги встановити тільки в Російській Федерації, куди він їздив на обстеження. З вересня 2010 року розпочав лікування в Івано-Франківській обласній інфекційній лікарні, де курс лікування становить 12 місяців, а вартість лікування обходиться йому в 4 000 грн. щомісяця. До виникнення вказаних обставин, він виконував належним чином взяті на себе зобов'язання. Позивач за зустрічним позовом останній раз знімав з кредитної картки кошти в сумі 350 грн. - 20.10.2008 року. Крім цього, з метою погашення заборгованості вніс на рахунок банку 6000 грн. - 14.08.2008 року, 2000 грн. - в період з 03.09.2008 року по 11.09.2008 року, 1922 грн. - 23.03.2009 року, 4000 грн. - 06.07.2009 року, 2000 грн. - 19.10.2009 року. Вважає, що оскільки при укладенні договору він був молодий, здоровий, забезпечений роботою, і не міг передбачити виниклих у його житті обставин, тому в порядку ст. 652 ЦК України договір слід розірвати, так як він при всій турботливості не може виконувати в подальшому взяті на себе зобов'язання.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, заявлений позивачем за первісним позовом позов підтримує, просив його задоволити.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, зустрічний позов підтримує, просив його задоволити.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позовом до повного задоволення виходячи з наступних підстав.

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати відсотки.

Долученими до матеріалів справи письмовими доказами, судом встановлено, що між сторонами 17.08.2007 року було укладено кредитний договір № 003-08997-170807. Відповідно до п.1.2. даного договору позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок в національній валюті. Остання зобов'язувалася щомісяця в строки, визначені договором, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та /або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом. Обов'язки та права боржника за договором відносяться до споживчих, тому регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів».

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.6 постанови правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» встановлено, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно тарифів на обслуговування платіжних карток, що затверджені рішенням тарифного комітету банку від 20.03.2007 року, надання банком послуг щодо поповнення карткового рахунку включено до процентної ставки за користування кредитною лінією, а вартість операцій щодо видачі готівки з карткового рахунку в банкоматах та ПОС - терміналах на території України становить 5 грн. за кожну операцію без ПДВ.

Як вбачається із копії листа Вих. № 05 - 1035486/1 від 13.12.2012 року, ПАТ «Дельта Банк» нараховував 2,99 % річних, як плату за обслуговування кредитного залишку.

Із наявної в матеріалах справи виписки банку по картковому рахунку № 059135-2012/1213 за період з 17.08.2007 року по 13.12.2012 року простежується, що банк нараховував платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь.

З урахуванням наведеного, вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за комісіями по договору, суперечить вимогами закону, тому не підлягає до стягнення із останнього. Вказаною правової позиції притримується Верховний суд України, яка викладена у постанові від 12.09.2012 року у справі за заявою про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2011 року у справі за позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» (далі - ТОВ «ФК «Єврокапітал») про визнання частково недійсним кредитного договору та стягнення безпідставно отриманих коштів

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за первісним позовом зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав в повному обсязі, у зв'язку з даними порушеннями у останнього, станом на 18.06.2012 року, виникла заборгованість в сумі 5674 грн. 55 коп., що підлягає до стягнення в судовому порядку, зокрема 3 121,62 грн. - тіло кредиту, 2552,93 грн. - заборгованість за відсотками, 255,00 грн. - пеня.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання являється порушенням зобов'язання. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, здобутими по справі доказами, стверджується, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є частково підставними і обґрунтованими, а отже підлягають до часткового задоволення.

Також з відповідача за первісним позовом в користь позивача за первісним позовом слід стягнути судовий збір сплачений за розгляд цивільної справи.

Встановлено, що позивач за зустрічним позовом перебуває на лікуванні з діагнозом гепатит С, що стверджується із наявних в матеріалах справи копії виписки із медичної картки хворого(а.с.25), копій результату аналізу виданого ТзОВ «Инвитро» (а.с.26, 27), копії УЗД (а.с.28), копії виписки із історії хвороби № 4274 (а.с. 29, 30), копії консультативної довідки від 16.11.2012 року, що видана Гепатологічним центром Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.

Відповідно до вимог ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Таким чином, враховуючи, що у позивача за зустрічним позовом виникло тяжке захворювання, про яке останній не міг знати при укладенні договору, що слід віднести до істотної зміни обставин, що в свою чергу позбавляє останнього можливості в подальшому виконувати обов'язки по виконанню зобов'язань, а подальше перебування в договірних правовідносинах для нього втрачає інтерес. Крім цього, з боржника за договором підлягає до стягнення вся сума заборгованості по кредитному договору, тому позов в частині розірвання договору є підставним, і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 527, 530, 652, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживача», керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Первісний позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити чатсково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", р/р 2625901059135, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020 заборгованості за кредитним договором в сумі 5674 (п'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", р/р 6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020 сплаченого судового збору в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про розірвання договору - задоволити.

Розірвати договір № 003-08997-170807 від 17.08.2007 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є публічне акціонерне товариства „Дельта Банк".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий Струтинський Р.Р.