Ухвала суду № 33728323, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.

справа № 2а-7017/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І. NT>

s="fs83"> суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління статистики у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року у справі №2а-7017/10/0470 за позовом Головного управління статистики у Дніпропетровській області до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року Головне управління статистики у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило скасувати рішення №011 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 10.02.2010 року в частині стягнення фінансових та штрафних санкцій в розмірі 4265,67 грн., в тому числі не прийнято до заліку витрат в розмірі 2843,78 грн., накладено штраф 1421,89 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами підтверджено, що Головне управління статистики в Дніпропетровській області зареєстрований як платник внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Кіровській районній виконавчій дирекції.

25.01.2010 року Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання страхових внесків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємства позивача за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року, за результатами якої складено акт від 25.01.2010 року, за висновками якого всього по акту перевірки використано коштів Фонду з порушенням діючого законодавства у сумі 3040,88 грн. (в частині використання коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах). Відповідно до частини 1 статті 30, абзацу 5 Закону України № 2240-ІІІ за порушення порядку витрачання страхових коштів передбачено накладення штрафу у розмірі 50 % належної до сплати суми страхових внесків.

28.01.2010 року, не погодившись із вказаним актом, Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області направлено на адресу відповідача заперечення № 16-01/38-289, відповідно якого позивач зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення не відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають разовий характер. При обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку листків непрацездатності за № 644349, 693216, 688008, 223895, вказаних у додатку 5 до акта керувались частиною 1 статті 53 Закону України № 2240-ІІІ та абзацем 1 пунктом 9 Постанови № 1266, якими передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати для обчислення допомоги по тимчасовій втраті працездатності враховуються всі види заробітної плати в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

P >10.02.2010 року Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі вищезазначеного акта прийнято рішення №011, яким відповідач визначив суму платежу та вирішив зарахувати до бюджету Фонду у вигляді донарахованих внесків, неправомірних витрат та штрафних санкцій з Головного управління статистики у Дніпропетровській області платежі та фінансові (штрафні) санкції в таких розмірах : - не прийнято до заліку витрат - 3040,88 грн.; - накладена штрафна санкція – 1520,44 грн., - всього – 4561,32 грн.

З вказаним рішенням позивач погодився частково, сплативши суму не прийнятих до заліку витрат на суму всього 197,10 грн., та 50% штрафних санкцій від вищевказаної суми 98,55 грн., та адміністративного штрафу в розмірі 136 грн., згідно квитанцій від 19.02.1010 року копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач звернувся до відповідача зі скаргами від 16.02.2010 року № 01/14-540 та від 29.04.2010 року № 19/28-1829, в яких просив скасувати рішення № 011 від 10.02.2010 року в частині стягнення фінансових санкцій та штрафних санкцій в розмірі 4265,67 грн., в тому числі не прийняті до заліку витрат в розмірі 2843,78, накладено штраф – 1421,89 грн.

Рішеннями відповідача про результати розгляду скарги від 16.04.29010 року № 04-06/2326 та від 18.05.2010 року № 05-31-984 в задоволені скарги позивача відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 18.01.2001 року № 2240 (зі змінами та доповненнями) „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлені народженням та похованням? - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 вказаного Закону, страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 3 статті 28 вказаного Закону, страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Абзацами 3, 4 статті 30 Закону передбачена відповідальність страхувальника, згідно з якою за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 року № 38 затверджена „Інструкція про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” (далі Інструкція) пунктом 2.1 якої передбачено що, ревізії та перевірки відділень Фонду проводяться згідно з річним планом, який затверджується директором Виконавчої дирекції Фонду і доводиться до відділень Фонду. План ревізій та перевірок районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій відділень Фонду затверджується директорами виконавчих дирекцій відділень Фонду. Плани ревізій та перевірок доводяться до органів Фонду не пізніше ніж через 10 днів після затвердження.

Статтею 53 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” № 2240-III, від 18.01.2001 року, передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття?, статті 53 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням? і статті 34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності? Кабінет Міністрів України Постановою від 26.09.2001 року № 1266 затвердив Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до пункту 7 вищевказаного Порядку, середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці? (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 9 вказаного Порядку передбачено, що до середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

У відповідності до статті 1 Закону України „Про оплату праці?, заробітна плата визначена як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, наступним чином, основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Нормативним документом, який розроблено відповідно до Закону України „Про оплату праці?, що визначає складові фонду оплати, є Інструкція зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики № 5 від 13.01.04 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.04 року за N 114/8713.

У відповідності до пункту 3.31 вказаної Інструкції не належить до фонду оплати праці матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Відповідно пункту 2.3.3 Інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характеру, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у пункті 3.31), входить до складу фонду оплати праці.

При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпустки виплачується один раз на рік та має разовий характер.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління статистики у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року у справі №2а-7017/10/0470 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров