Вирок № 33727612, 26.09.2013, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 407/4236/13-к

1-кп/407/459/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Воробйовій С.В.

за участю прокурора Гаркавої М.І.

за участю сторін кримінального провадження: потерпілого ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит

кримінальне провадження № 12013030130001686 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Щотове

м. Антрацит Луганської області, громадянина України, не одруженого, з середньо -

спеціальною освітою, який не працює, не засудженого в силу ст. 89 КК України,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК

України,

ВСТАНОВИВ:

Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового провадження 16.08.2013 року.

Відповідно до обвинувального акта від 16.08.2013 року ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України, за таких підстав.

21 липня 2013 року о 06 годині 20 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 знаходився біля супермаркету «Бокрі», що розташований за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, де біля будівлі супермаркету побачив торгівельну палатку, обтягнуту тканиною.

У обвинуваченого ОСОБА_2 виник злочинний намір на таємне викрадення майна з вказаної палатки.

Виконуючи свій злочинний намір, діючи навмисно та протиправно, з корисливого мотиву, обвинувачений ОСОБА_2 з тильної сторони палатки розрізав тканину та зайшов у отвір, що утворився, в середину палатки.

Перебуваючи в палатці, обвинувачений ОСОБА_2 взяв зі столу радіостанцію «KENWOOD« модель ТК-2260-5, у комплекті з зарядним пристроєм, вартістю 756 гр., яка належить ОСОБА_1, та сховав собі за пояс, однак не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцем ОСОБА_1.

16.08.2013 року, під час досудового розслідування, між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 була укладена угода про примирення, у відповідності до вимог ст.ст. 468,469,470, 471 КПК України.

Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди про наступне:

- підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування та у майбутньому повністю визнав та визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України;

- беззастережно визнає обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання у вигляді штрафу.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути складена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження.

Частина 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України, тобто у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка)

Згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому ОСОБА_2 роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу на користь держави.

Цивільний позов не заявлений.

Речових доказів по справі немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирались.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 314,373,374,394,473,474 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Угоду про примирення, укладену 16.08.2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді грошового стягнення - штрафу на користь держави ( МФО 804013, ОКПО 37983403, розрахунковий рахунок № 31114115700010, одержувач: Антрацитівський УДКСУ ) у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 1700 гр. ( одну тисячу сімсот гр.)

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду Л. Г. Чигрина