Рішення № 3372741, 05.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.09 Справа№ 2/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Кордонця М.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства –акціонерної страхової компанії “Скарбниця” м. Львів до Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Київ в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” про стягнення 574204 грн. 21 коп. та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Київ в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” до Відкритого акціонерного товариства –акціонерної страхової компанії “Скарбниця” м. Львів про внесення змін до договору

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство –акціонерна страхова компанія “Скарбниця” м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Київ в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” про стягнення 574204 грн. 21 коп. Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ Енергія”, м. Київ в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” заявлено до Відкритого акціонерного товариства –акціонерної страхової компанії “Скарбниця” м. Львів зустрічний позов про внесення змін до договору.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.01.2009р. призначив розгляд справи на 17.02.2009р. Ухвалою суду від 17.02.2009р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 03.03.2009р. В судовому засіданні 03.03.2009р. оголошувалась перерва до 15.03.2009р.

В судових засіданнях представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого первісного позову пояснив, що між позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом було укладено договір банківського вкладу, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом перерахував на депозитний рахунок відповідача за первісним позовом 660000 грн. 00 коп. Термін дії договору становив 376 календарних днів з 27.12.2007 по 06.01.2009р., дата повернення коштів депозитного вкладу позивачу за первісним позовом –06.01.2009р. В січні 2008р. позивач за первісним позовом звернувся з листом до відповідача за первісним позовом про часткове повернення суми банківського вкладу. Відповідач за первісним позовом на виконання умов договору та прохання, викладеного у листі, повернув частково суму вкладу в розмірі 100000 грн. 00 коп. В листопаді 2008р. позивач за первісним позовом звернувся з листом до відповідача за первісним позовом про часткове повернення суми банківського вкладу, який залишений відповідачем за первісним позовом без розгляду та задоволення. В день закінчення дії договору та повернення суми вкладу, позивач за первісним позовом звернувся з листом до відповідача за первісним позовом, в якому просив повернути депозитний вклад в сумі 560000 грн. 00 коп., який залишено без задоволення. У зв’язку з неповерненням суми депозитного вкладу у вказаний в договорі строк, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом депозитного вкладу в сумі 560000 грн. 00 коп. Через канцелярію суду позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача за первісним позовом 3704 грн. 21 коп. 3% річних, 10500 грн. 00 коп. інфляційних втрат. В судовому засіданні представником позивача за первісним позовом заявлено клопотання про покладення на відповідача судових витрат, в тому числі витрат в сумі 25000 грн. 00 коп. на послуги адвоката.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування заперечень, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подано зустрічний позов. З приводу заявленого зустрічного позову пояснив, що між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом було укладено договір банківського вкладу, відповідно до умов якого відповідач за зустрічним позовом перерахував на депозитний рахунок позивача за зустрічним позовом 660000 грн. 00 коп. Термін дії договору становив 376 календарних днів з 27.12.2007 по 06.01.2009р., дата повернення коштів депозитного вкладу відповідачу за зустрічним позовом –06.01.2009р. В січні 2008р. частина депозитного вкладу в сумі 100000 грн. 00 коп. відповідачу за зустрічним позовом була повернута. На дату повернення депозитного вкладу –06.01.2009р., позивач за зустрічним позовом свого зобов’язання щодо повернення не виконав. Невиконання умов договору щодо повернення суми вкладу позивач за зустрічним позовом обґрунтовує наслідками кризи на світовому та внутрішньому фінансових ринках, дестабілізацією банківської системи України. Одночасне повернення всієї суми депозитного вкладу може призвести до непоправної шкоди позивачу за зустрічним позовом –неможливість виконання зобов’язань перед іншими клієнтами та НБУ. Наявність таких обставин, на думку представника позивача за зустрічним позовом, зумовлює необхідність застосування ст. 652 ЦК України, тобто внесення змін до договору банківського вкладу у зв’язку з істотною зміною обставин, яким керувалися сторони при укладенні такого договору. Таким чином, просить суд внести зміни до договору банківського вкладу, продовживши термін дії договору до 06.06.2009р. та дату повернення коштів –06.06.2009р.

Через канцелярію суду представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 04.03.2009р. подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 05.03.2009р., у зв’язку з відрядженням представника та наданням часу для узгодження умов мирової угоди. Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) проти такого клопотання заперечив, повідомив, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) на умови мирової угоди, викладені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом), не погоджується. Вказує та ту обставину, що розгляд справи неодноразово за клопотанням представника відповідача за первісним позовом відкладався, представник відповідача надав пояснення в судовому засіданні 03.03.2009р., в матеріалах справи є достатньо доказів, щоб розглядати справу без участі представника відповідача за первісним позовом.

У відповідності до ст. 75 ГПК, України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

27 грудня 2007 року між вкладником (позивачем за первісним позовом) та банком (відповідачем за первісним позовом) було укладено договір банківського вкладу №Д-ЮР056 у національній валюті з щомісячною виплатою процентів (з правом поповнення і часткового повернення коштів).

Згідно п. 1.1. договору банківського вкладу №Д-ЮР056 від 27.12.2007р., вкладник вносить (перераховує) тимчасово вільні грошові кошти, які надалі є депозитним вкладом, а банк приймає (зараховує) їх на строковий депозитний рахунок №26524001000286. Початкова сума депозитного вкладу складає 110000 грн. 00 коп., яку вкладник перераховує на депозитний рахунок в банк не пізніше 2 банківських днів від дня підписання цього договору. Мінімальна сума депозитного вкладу, яка повинна знаходитися на депозитному рахунку і не може бути вилучена вкладником протягом терміну дії договору складає 10000 грн. коп.

Термін дії цього договору складав 376 календарних днів, з 27 грудня 2007 року по 06 січня 2009 року. Дата закінчення дії договору та повернення коштів вкладнику –06.01.2009р. (п. 1.2. договору).

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом згідно платіжних доручень №3967 та №3969 від 28.12.2007р., №1121 від 28.03.2009р., №3625 від 29.12.2008р. здійснив перерахування відповідачу за зустрічним позовом коштів в розмірі 660000 грн. 00 коп. з призначенням платежу “перерахування коштів на депозитний вклад згідно з договором №Д-ЮР056 від 27.12.2007р.”.

Згідно п. 2.1.3. договору, вкладник має право звернутися в банк про повернення вкладу раніше терміну, обумовленого в цьому договорі у п. 1.2.

Пунктом 2.1.6. договору встановлено, що вкладник має право здійснювати протягом всього терміну дії договору повернення частини суми депозитного вкладу з урахуванням п. 1.1.

Листом за вих. №10 від 11.01.2008р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом про часткове повернення банківського вкладу в сумі 100000 грн. 00 коп. Відповідач за первісним позовом на виконання умов договору та прохання, викладеного у вищевказаному листі, повернув частково вклад в сумі 100000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №06/184 від 15.01.2008р.

Листом за вих. №1550 від 24.11.2008р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом про часткове повернення банківського вкладу в сумі 500000 грн. 00 коп., який залишений останнім без розгляду та задоволення.

Відповідно до п. 2.1.1. договору банківського вкладу №Д-ЮР056 від 27.12.2007р., вкладник має право отримати повністю депозитний вклад після закінчення терміну дії договору, згідно п. 1.2. договору.

В день закінчення терміну дії договору позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом за вих. №04 від 06.01.2009р., в якому, у зв’язку з закінченням договору та настанням строку повернення суми вкладу, просив повернути депозитний вклад у сумі 560000 грн. 00 коп. Відповідач за первісним позовом вимоги, викладені в листі не виконав, суму вкладу не повернув, надіслав позивачу за первісним позовом лист-відповідь за вих. №01/287 від 02.02.2009р., в якому просив продовжити строк дії договору банківського вкладу.

Згідно акту звірки розрахунків за період з 01.12.2007р. по 31.01.2009р., відповідачем за первісним позовом підтверджено залишок на депозитному рахунку позивача за первісним позовом в розмірі 560000 грн. 00 коп.

Таким чином, з матеріалів справи, пояснень представників позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом вбачається, що відповідач за первісним позовом свої зобов’язання перед позивачем за первісним позовом щодо повернення банківського вкладу у строк, встановлений договором, не виконав, сума неповернутого банківського вкладу на дату судового розгляду становить 560000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Як вбачається судом з тексту договору банківського вкладу №Д-ЮР056 від 27.12.2007р. та згідно наданих письмових пояснень представниками сторін по справі, вказаний договір укладений на умовах повернення, який поєднує в собі умови видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) та умови про повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що договір банківського вкладу №Д-ЮР056 від 27.12.2007р. укладений на умовах, за яких відповідач за первісним позовом зобов’язаний був видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, але в будь-якому разі повернути усю суму вкладу 06.01.2009р. –термін, який встановлений в договорі як дата повернення депозитного вкладу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення неповернутої суми банківського вкладу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вимог цієї статті, позивачем за первісним позовом правомірно нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 10500 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 3704 грн. 21 коп.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 560000 грн. 00 коп. основного боргу, 10500 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 3704 грн. 21 коп. 3% річних.

Розглянувши матеріали зустрічного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що зустрічний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, законодавством передбачено два виключних випадки, коли суд своїм рішенням може змінити умови договору. Позивачем за зустрічним позовом не подано жодних доказів на обґрунтування виникнення таких обставин та не враховано, що вимога про зміну умов договору у зв’язку з істотною зміною обставин може висуватися лише після ініціювання розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників, сторони пропозицій щодо розірвання договору банківського вкладу №Д-ЮР056 від 27.12.2007р. одна одній не надсилали, вимог про розірвання договору в судовому порядку не заявляли.

Слід також зазначити, що в договорі банківського вкладу №Д-ЮР056 від 27.12.2007р. встановлено його строк –з 27 грудня 2007 року по 06 січня 2009 року, з встановленням дати закінчення дії договору та повернення коштів вкладнику –06.01.2009р.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Оскільки сторони пропозицій про розірвання договору банківського вкладу №Д-ЮР056 від 27.12.2007р. одна одній не надсилали, в суд з такою вимогою не звертались, узгодили в договорі його строк, який завершився 06.01.2009р., вимога позивача за зустрічним позовом про зміну умов договору є безпідставною.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Позивачем за первісним позовом на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №236, видане 26.12.2002р., угоди про надання правової допомоги від 16.01.2009р. та копію платіжного доручення №539 від 16.02.2009р. про здійснення оплати вартості послуг адвоката.

Оскільки спір за первісним позовом виник з вини відповідача за первісним позовом, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача за первісним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України.

Оскільки спір за зустрічним позовом виник з вини позивача за зустрічним позовом, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 651, 652, 631, 1058, 1060 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 43, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Київ, вул. Комінтерну, 15 (ідентифікаційний код 20023463) в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Львів, вул. Сяйво, 10 (ідентифікаційний код 26058020) на користь Відкритого акціонерного товариства –акціонерної страхової компанії “Скарбниця”, м. Львів, вул. Саксаганського, 5 (ідентифікаційний код 13809430) 560000 грн. 00 коп. основного боргу, 10500 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 3704 грн. 21 коп. 3% річних, 5742 грн. 04 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 25000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя