Ухвала суду № 33727014, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1756/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський В.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м.Чернігові до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в м.Чернігові (далі - Позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з січня по березень 2013 року та перерахунок за 2012 рік на загальну суму 26 488,24 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за пунктом «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 14 230,46 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач (ідентифікаційний код 02972523) зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та перебуває на обліку у Позивача з 06.02.1991 року за реєстраційним номером 0110 як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.

У Відповідача працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Вказаним особам призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно п.2 розд.XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція) встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.6.5 Інструкції).

Згідно п.6.8 розд.6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Так, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2012 рік надсилалися Відповідачу, проте, заборгованість Відповідачем в добровільному порядку не сплачено.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 08.08.1990 року №190 «Про заходи по створенню і розвитку малих підприємств» із Чернігівського заводу «Металіст» було виділено малі підприємства.

Згідно наказу по Виробничому об»єднанню «Зубр» від 15.10.1990 року №73 створено Мале госпрозрахункове підприємство по виробництву пластмасових виробів «Чернігівплатмас» на базі цеху пластмасових виробів «Металіст» шляхом виділення його із заводу.

Відповідно наказу по Виробничому об»єднанню «Зубр» 15.10.1990 року №72 створене Мале госпрозрахункове підприємство «Метиз» шляхом виділення його із заводу «Металіст».

Наказом від 26.10.1990 року №139-к у зв'язку з реорганізацією цеху пластмасових виробів звільнені по переводу до малого госпрозрахункового підприємства «Чернігівпластмас» ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_8

Наказом від 26.10.1990 року №140-к у зв'язку з реорганізацією цеху пластмасових виробів звільнено по переводу до Малого госпрозрахункового підприємства «Метиз» ОСОБА_13

Згідно п.6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно п.6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що обов»язок відшкодувати Позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покладено на підприємства-правонаступники Відповідача: Малі госпрозрахункові підприємства «Чернігівпластмас» та «Метиз».

Крім того, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за січень - березень 2013 року та перерахунок за 2012 рік становить 12 257,78 грн., а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості на суму 14 230,46 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 24 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.