Ухвала суду № 33726957, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1717/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Прилуцький міськрайонний центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, виплачених у зв»язку із достроковим виходом на пенсію, в розмірі 7 324,61 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.02.2006 року Відповідач звернулася до Позивача із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

У вказаній заяві Відповідач вказала, що не зареєстрована як суб»єкт підприємницької діяльності та трудовою діяльністю не займається.

21.02.2006 року Позивач надав Відповідачу статус безробітного та призначив допомогу по безробіттю.

Також 21.02.2006 року Відповідач подала заяву про надання направлення до місцевих органів Пенсійного фонду України для оформлення дострокового виходу на пенсію та зняття з обліку.

Відповідно наказу від 28.02.2006 року Відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв»язку з отриманням безробітним права на дострокову пенсію та знято з обліку.

Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються Фондом.

Відповідно п. «г» ч.1 ст.26, ч.3 Закону України «Про зайнятість населення» працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується, зокрема, право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Витрати, пов'язані із достроковим виходом на пенсію, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України з наступним відшкодуванням цих витрат із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Так, відповідно довідки від 27.03.2013 року №2767/06 у зв»язку із достроковим виходом Відповідача на пенсію Позивачем перераховано до територіального органу Пенсійного фонду України грошові кошти в розмірі 7 324,61 грн.

Згідно п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері соціальної політики, державної податкової політики та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а в разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов»язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В ході проведення розслідування страхового випадку та перевірки обґрунтованості виплати Відповідачу матеріального забезпечення, Позивачем виявлено, що Відповідач в період часу з 21.02.2006 року по 28.02.2006 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, за результатами якого складено відповідний акт 28.03.2013 року №22.

Згідно абз.2 ч.2 ст.43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Отже, на день звернення до Позивача із заявою про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю, Відповідач приховала відомості про те, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно ч.1 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі:

прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;

смерті фізичної особи - підприємця;

постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;

постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Листом від 28.03.2013 року Відповідачу №01/817 запропоновано в добровільному порядку повернути отримані кошти в розмірі 7 324,61 грн.

Абзацом 1 частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов»язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Грошові кошти в сумі 7 324,61 грн, отримані Відповідачем у зв»язку із достроковим виходом на пенсію, останньою не повернуті.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача безпідставно отриманих нею грошових коштів, виплачених у зв»язку із достроковим виходом на пенсію, в розмірі 7 324,61 грн.

Що стосується доводів апелянта стосовно пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач про порушення своїх прав Відповідачем дізнався в ході проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, про що 28.03.2013 року складено акт №22.

Отже, саме з 28.03.2013 року почав перебіг шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений положеннями ст.99 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 24 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.