Постанова № 33726908, 20.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 року № 813/6380/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Строкуна І.Й., представника відповідача Задорожного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕА - ТРЕЙД» до ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДЕА - ТРЕЙД» (далі - Товариство) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2013р. №0000182240. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що податковий орган за наслідком документальної позапланової виїзної перевірки з питань взаємовідносин, в тому числі, з ПП «Один два три» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2013р. безпідставно прийшов до висновку про завищення податкового кредиту на загальну суму 51 179,39 грн., оскільки факт виконання ПП «Один два три» (Підрядник) робіт в орендованому Товариством приміщенні та факт їх отримання згідно договору №25/06-01 від 25.06.2010р. в липні 2010 року мали реальний характер, підтверджується належно складеними первинними документами та були підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі-ПДВ). Для виконання всіх необхідних згідно договору робіт у Підрядника були всі дозвільні документи, що надавало право їх виконувати.

В судовому засіданні в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) допущено заміну Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС правонаступником Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що станом на 11.07.2013р. згідно даних автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів по контрагенту ПП «Один два три» за липень 2010 року встановлено розбіжності в складі податкового кредиту у сторону завищення за липень 2010 року в сумі 51 179,39грн. Зазначив, що розбіжності виникли по причині обнулення податкового зобов'язання ПП «Один два три» ДПІ у Печерському районі м.Києва згідно акту №1690/22-8/34029127 від 16.05.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Один два три» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009р. по 30.11.2010р. згідно якого встановлено, що за результатами виходу за податковою адресою Підприємства з метою вручення запиту про надання інформації №20352/10/22.8-10 від 13.05.2013р. встановлено відсутність Товариства за адресою: 01001, м.Київ, вул.Предславинська, 31 про що складено відповідний акт. Вважає, що при перевірці Підприємством не доведена реальність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності (ліцензій на виконання даних робіт та кваліфікований персонал), що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. А відтак, оскільки у ПП «Один два три» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, правочини, здійснені ПП «Один два три» за період з 01.10.2009р. по 30.11.2010р. мають ознаки здійснення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операції надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДЕА - ТРЕЙД» зареєстроване 20.09.2007р. виконавчим комітетом Львiвської мiської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 08.10.2008р. №205452, запис відомостей до ЄДР юридичних та фізичних осіб № 1 415 107 0004 018405. Взято 21.09.2007р. за №7719 на податковий облік в органах державної податкової служби. Станом на 11.07.2013р. перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Личаківському районі м.Львова. У періоді, що перевірявся, Товариство було платником ПДВ.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань взаємовідносин, в тому числі, з ПП «Один два три» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2013р., за результатами якої складено Акт від 11.07.2013р. №298/22-40/35444122 у висновках якого зазначено, що Товариством в порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755 з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України) завищено податковий кредит за липень 2010 року на загальну суму 51 179,39 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2013р. №0000182240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на 51 179,39 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 25 589,70грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийняті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, встановлено що по взаємовідносинах Товариства з ПП «Один два три» в липні 2010 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість та відображено в реєстрах отриманих податкових накладних за період липень 2010 року суму ПДВ 51 179,39 грн. Проте, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з ПДВ (рядки 10 - 17) за період липень 2010 року, встановлено, що на формування цих показників вплинуло придбання ремонтних робіт у ПП «Один два три» на загальну суму 307 076,34грн. в тому числі на суму ПДВ - 51 179,39 грн. При опрацюванні Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів на рівні ДПС України по контрагенту ПП «Один два три» за липень 2010 року встановлено розбіжності в складі у сторону завищення за липень 2010 року в сумі 51 179,39грн. Розбіжності виникли по причині обнулення податкового зобов'язання ПП «Один два три» ДПІ у Печерському районі м.Києва актом від 16.05.2013р. №1690/22-8/34029127 про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Один два три» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009р. по 30.11.2010р., в якому зафіксовано відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому правочини, здійснені ПП «Один два три» за період з 01.10.2009р. по 30.11.2010р. мають ознаки здійснення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи вищенаведене, вартість робіт (послуг) згідно укладених договорів, на думку податкового органу, вважається непідтвердженою, так як податковим органом не можливо провести зустрічну перевірку фінансово-господарської діяльності даного підприємства, що в свою чергу, не дає можливість визначити та підтвердити суми витрат від проведених операцій.

Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарської діяльності з ПП «Один два три» Товариство отримало право на формування податкового кредиту, тобто право на податкову вигоду, що вплинуло на розмір сплаченого ним ПДВ до бюджету за липень 2010 року. ДПІ вважає, що Товариство декларувало у податковій звітності господарські операції щодо виконання та отримання робіт, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договором, податковою накладною, актом виконаних робіт та іншими письмовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, між Товариством (Замовник) та ПП «Один два три» (Підрядник) укладено Договір №25/06-01 від 25.06.2010 року (далі - Договір), згідно якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні, оздоблювальні, сантехнічні роботи, відповідно до технічного завдання кошторисної документації і погодженого графіку виконаних робіт, які є додатками до цього договору, в орендованому ТзОВ «ІДЕА - ТРЕЙД» приміщенні за адресою: м.Львів, вул.Д.Апостола, 8.

У відповідності до п.5.3 Договору, Підрядник передає Замовнику після закінчення робіт до 05 числа місяця наступного за звітним оформлені належним чином акти форми КБ-2 та КБ-3 з належним розрахунком (на вимогу Замовника). Замовник підписує оформлені належним чином акти виконаних робіт КБ-2 та КБ-3 та повертає Підряднику його примірник упродовж трьох днів з дня їх передачі Підряднику.

Окрім того, згідно додаткової угоди №1 до Договору №25/06-01 від 25.06.2010 року, сторони вирішили внести зміни у п.2.2 Договору: остаточна договірна ціна виконання доручених Замовником Підряднику обсягів робіт складає 307 076,33грн., у тому числі ПДВ 51 179,39грн.

Факт виконання ПП «Один два три» та отримання Товариством робіт засвідчується належним чином оформленим актом виконаних робіт, як первинно обліковими документами, в якому чітко вказуються якого саме виду виконуються роботи, розкритий зміст виконаних робіт та покликання, що ці роботи надаються на виконання умов договору, укладеного між Товариством та його контрагентом, і є достатньою підставою для твердження про відповідність цих документів вимогам Закону №996, та є підставою формування податкового кредиту: згідно Договору №25/06-01 від 25.06.2010 року складено Акт від 30/07-05 за липень 2010 року про приймання виконаних ремонтно-будівельних, оздоблювальних, сантехнічних робіт на загальну суму 307 076,33грн. в тому числі ПДВ - 51 179,39грн., найменування будівництва та його адреса - «Складське і офісне приміщення», найменування об'єкта - м.Львів, вул.Д.Апостола, 8, та які згідно Акта 30/07-05 за липень 2010 року отримані Товариством.

До матеріалів справи долучено Ліцензію Серії АВ №154705 від 06.09.2006р., яка видана ПП «Один два три» Львівською обласною державною адміністрацією та згідно Переліку робіт до якої надавала право ПП «Один два три» виконувати роботи, які предметом дослідження.

Як вбачається з акта перевірки, розрахунки за роботи по вищезгаданому Договору проводились у безготівковій формі, що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рах. №631 за період з 01.01.2009р. по 31.03.2013р. «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками». Роботи надані Товариству були проведені по бухгалтерському обліку, про що відображено проведенням: Д-т 1521 К-т 631 на суму 255 896,94грн.; нарахування ПДВ: Д-т 6442 К-т 631 на суму 51 179,39грн.; здійснено оплату - ДТ 631 Кт 311 на суму 307 076,33грн.

До матеріалів справи долучено банківську виписку за 14.09.2010р., якою позивач підтверджує факт оплати за виконані роботи.

Слід зазначити, що зауважень ДПІ щодо правомірності та порядку складання первинних бухгалтерських чи податкових документів перевіркою не було.

Роботи, які були предметом Договору, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

При прийнятті рішення в тому числі враховано, що оскільки податковим органом за заявою ПП «Один два три», після виконання останнім спірних робіт для Товариства, прийнято рішення про зняття з обліку, а тому на момент прийняття такого рішення зауважень щодо діяльності ПП «Один два три» у податкового органу не було.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

За наслідком отримання робіт Товариство отримало податкову накладну від 30.07.2010р. №238 на загальну суму 307 076,33грн. в тому числі ПДВ на суму 51 179,39грн. та в якій є посилання на вищезгаданий Договір та акт від 30.07.2010р. та номенклатура робіт в якій відповідає переліку робіт, визначеному в акті виконаних робіт, укладеного на його виконання, яка не мала недоліків та, порядок заповнення якої, відповідає встановленому чинним на момент її виписки законодавством.

Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит. Зазначені обставини дали право позивачу включити ПДВ з вартості виконаних та отриманих у ПП «Один два три» робіт на суму 51 179,39грн. до складу податкового кредиту липня 2010 року, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні декларацією з ПДВ за спірний період та Додатком 5 до неї.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарської операції, ПП «Один два три» - контрагент Товариства не знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданого правочину з підстав відсутності штатних працівників, основних засобів у Товариства, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Доказів того, що спірне господарське зобов'язання в судовому порядку визнавалось недійсним представником відповідача суду не надано.

Відповідно до п.3 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та в якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 2007 року.

Як пояснив представник позивача, роботи, які визначені у дослідженому судом Договорі проводилися у орендованому Товариством приміщенні, яке використовується Товариством як складське приміщення, що підтверджується Договором оренди від 02.04.2010р., Технічним паспортом на орендована приміщення, дозволом орендаря від 11.06.2010р. про ремонт орендованих приміщень.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданого підприємства, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначеного господарського договору. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципів оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податковій декларації, податкової накладної та інших первинних документах, є достовірними.

Як вбачається з акта перевірки Товариства від 11.07.2013р. №298/22-40/35444122 в основу висновків щодо нікчемності правочину з ПП «Один два три» покладено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Один два три» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009р. по 30.11.2010р. Слід зауважити, що податковим органом не досліджувалось жодні первинні документи цього контрагента по факту придбання, продажу та оплати товарів (робіт, послуг).

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 10.04.2012р., як на доказ протиправного характеру господарської діяльності ПП «Один два три» оскільки, згідно ст.72 КАС України обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з отримання Товариством у ПП «Один два три» вищевказаних робіт мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕА - ТРЕЙД» 767,71грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 55, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2013р. №0000182240 ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕА - ТРЕЙД» 767,71грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 25.09.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.