Постанова № 33726845, 11.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3959/2012

11 вересня 2013 року 16год. 47хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Красько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003181742 від 15.08.2012р.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с.43-53 т.1), яка відповідає вимогам закону та прийнята судом.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003181742 від 15.08.2012р. по податку на додану вартість на 50248,91 грн. - основного платежу та 25124,46 грн. - штрафної (фінансової) санкції, № 0003191742 від 15.08.2012р. по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на 143993,75 грн. - основного платежу та 35998,44 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Відповідно до вимог ст.55 КАС України суд здійснив заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

В обґрунтування позову, позивач вказує на безпідставність висновків податкового органу про порушення ст.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Вважає неправомірним оподаткування доходу за III квартал 2010р. за загальними правилами, оскільки у вказаному періоді він перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку. Також позивач заперечує висновки податкового органу щодо проведення ним безтоварних операцій з ПП "Агроспутнік", ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Вєлєна В», вказує, що товар було фактично отримано, в подальшому реалізовано для контрагентів ТОВ "Наш край-ЛЦ", ТОВ "Експансія", ТОВ "Новус Україна" та отримано прибуток, що підтверджується податковими, видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, товарно-транспортними накладними. Доставка товару до контрагентів-покупців здійснювалась найманим транспортом позивача та за його рахунок. Позивач вказує, що валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ПП "Агро спутнік", ТОВ «Вєлєна В» сформовано правомірно, підстави для їх неврахування відсутні, а тому збільшення податковим органом грошових зобов'язань вважає необґрунтованим. Вказує, що надані для перевірки бухгалтерські документи містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказує, що СПД ОСОБА_3 також було включено до складу податкового кредиту податкову накладну №1193 від 23.08.2010р. на суму податку на додану вартість 8759,67 грн. отриману від ПП "Агро спутнік", оригінал якої надавався перевіряючим в ході перевірки разом із всіма іншими документами.

Крім того, позивач вказує на те, що взаємовідносини з ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс» у 2011р. уже були предметом дослідження судами у справах №2а/1770/2679/2012, №2а/1770/1645/2012, №2а/1770/3475/2012 відповідно, де рішеннями судів, які набрали законної сили, скасовано податкові повідомлення - рішення про збільшення суми податку на додану вартість.

Також, позивач заперечує висновки податкового органу щодо проведення ним безтоварних операцій з СПД ОСОБА_5. Вказує, що транспортно - експедиційні послуги були фактично отримані, що підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт, рахунками - фактури.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач - Державна податкова інспекція у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.65-71 т.2). Зокрема, пояснив, що згідно планової перевірки акт № 218/3010117457/17-116 від 07.08.2012р. позивачу було визначено валові доходи та валові витрати по результатах діяльності ІІІ кварталу 2010р., оскільки позивач здійснював діяльність, яку не дозволяла спрощена система оподаткування. В ході проведення планової документальної перевірки СПД ОСОБА_3 валовий дохід (обсяг виручки) та валові витрати визначені відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" з урахуванням вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та первинних бухгалтерських документів.

До складу валових витрат в ході перевірки не прийнято витрати по взаєморозрахунках з ПП "Агро спутнік", ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Вєлєна В» по придбанню сільськогосподарської продукції. До перевірки було представлено податкові накладні, видаткові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, товарно-транспортні накладні, які підтверджують лише транспортування продукції від СПД ОСОБА_3 до контрагентів-покупців.; не надано до перевірки договори на поставку сільськогосподарської продукції, товарно-транспортні накладні або інші документи, які підтверджують транспортування товарів від постачальників до СПД ОСОБА_3, сертифікати, ветеринарні висновки на продукцію. ДПІ у м. Херсоні надіслано акт № 77/15-3 від 24.05.2012р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агро спутнік" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2009р. по 31.10.2010р., їх реальності та повноти відображення в обліку", ДПІ у м. Херсоні направлено довідку № 5/23-206/36838211 від 07.04.11р. «Про проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Вєлєна В» щодо неможливості підтвердження господарських відносин із платниками податків при відпрацюванні податкового кредиту та податкових зобов'язань за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року», ДПІ у м. Херсоні складено довідку №223/15-2/36671297 від 05.08.2011 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фіто Сервіс плюс» за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р., ДПІ у м. Херсоні складено акт №4168/23-2/36235508 від 01.12.2011 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Світ Імпекс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, ДПІ у м. Херсоні складено акт №78/15-2/35869610 від 23.11.2011 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «Мидас Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні 2011 року, яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Перевіркою встановлено, що діяльність ПП "Агро спутнік", ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Вєлєна В» направлена на мінімізацію сплати податків третім особам та безпідставного формування даних податкової звітності.

Крім того, СПД ОСОБА_3 до перевірки не представлено податкову накладну №1193 від 23.08.2010р. на суму податку на додану вартість 8759,67 грн. отриману від ПП "Агро спутнік".

Також вказує, що в перевіряємому періоді СПД ОСОБА_5 надавав СПД ОСОБА_3 транспортно-експедиційні послуги. До складу валових витрат за 2011р. в ході перевірки не прийнято витрати в сумі 5083,35грн. у зв'язку з ненаданням до перевірки договору укладеного із СПД ОСОБА_5, товарно-транспортних накладних або інших документів, які підтверджують надання послуг.

Разом з тим, відповідач стверджує, що СПД ОСОБА_3 зменшено уточнюючими розрахунками з податку на додану вартість задекларований податковий кредит по СПД ОСОБА_5 та ТОВ «Вєлєна В». Проте, при перевірці встановлено, що СПД ОСОБА_3 до податкового органу не подано уточнюючої декларації про майновий стан і доходи та не відкориговано валові витрати, а саме: не зменшено валові витрати по взаєморозрахункам з СПД ОСОБА_5 та ТОВ «Вєлєна В».

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку, що операції СПД ОСОБА_3 з вищезначеними контрагентами були безтоварними. За результатами перевірки позивачу визначено суму податку з доходів фізичних по взаємовідносинах із ПП "Агро спутнік", ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Вєлєна В», СПД ОСОБА_5 та встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП "Агро спутнік".

Спірні рішення про збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій представник відповідача вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 22.11.2007р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне з 23.11.2007р. (а.с.7-8,10 т.1).

Судом встановлено, що на підставі наказу від 26.06.2012р. № 429 та направлення від 18.07.2012р. № 209/552/17-100, №213/563/17-100 уповноваженими особами ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби згідно з ст. 20 розд. І ст. 75, ст. 77, ст. 82 гл. 8 розд. ІІ Податкового Кодексу України в період з 18.07.2012р. по 31.07.2012р. проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності СПД ОСОБА_3 код НОМЕР_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки складено акт № 218/3010117457/17-116 від 07.08.2012р. (а.с.72-123, т.2), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". Відповідно до пп. 7.1 ст. 7, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п. "б" ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за результатами перевірки становить за ІІІ-ІV кв. 2010р. - 51045,31 грн.;

ст.177 Податкового кодексу України. У відповідності до ст.164, п.167.1 ст.167, ст.176, пп.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у 2011р. становить - 92948,44 грн.;

п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст. 198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового кредиту на суму 48527,91 грн., в тому числі за: липень 2010 року на суму ПДВ - 12999 грн. та за серпень 2010 року на суму ПДВ - 35528,91 грн., в результаті чого СПД ОСОБА_3 на порушення п.п.7.7.1 п. 7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та в порушення п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 50248,91 грн., в т.ч.: липень 2010 року на суму ПДВ - 12999 грн.; серпень 2010 року на суму ПДВ - 32874,91 грн.; вересень 2010 року на суму ПДВ - 2654 грн. та серпень 2011 року на суму ПДВ - 1721 грн.

Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки № 218/3010117457/17-116 від 07.08.2012р. прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0003191742 від 15.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності" на 143993,75 грн. - основного платежу та 35998,44 грн. - штрафної (фінансової) санкції (а.с.54 т.1);

податкове повідомлення-рішення №0003181742 від 15.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 50248,91грн. - основного платежу та 25124,46 грн. - штрафної (фінансової) санкції (а.с.9, т.1).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини щодо вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП "Агроспутнік", ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Вєлєна В», СПД ОСОБА_5; підставність висновків податкового органу щодо їх безтоварності; правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту перевіреного періоду.

Судом встановлено і сторонами визнається, що протягом III кварталу 2010р. позивач здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, свідоцтво про сплату єдиного податку серія З №352984 від 01.07.2010р., вид діяльності "роздрібна торгівельна діяльність (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів)". Ставка єдиного податку 200,00 грн.

В IV кварталі 2010р., 2011р. СПД ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Платником податку на додану вартість позивач зареєстрований з 02.04.2009р., свідоцтво № 100220043 від 02.04.2009р. (а.с.10, т.1).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0003191742 від 15.08.2012р., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:

фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Поняття суб'єктів малого підприємництва визначено в ст. 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва", згідно з якою до суб'єктів малого підприємництва відносяться фізичні особи, які зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, її суб'єкти підприємницької діяльності і які здійснюють підприємницьку діяльність не заборонену чинним законодавством.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Актом перевірки стверджено, що розмір єдиного податку, що сплачувався підприємцем ОСОБА_3 в III кварталі 2010р., становив 200 грн. на місяць, тобто за максимально визначеною ставкою.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не передбачений в переліку видів діяльності, які підпадають під застосування спрощеної системи оподаткування згідно рішення Рівненської міської ради № 418 від 21.12.2006р. "Про ставки єдиного податку для фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності"

При цьому суд зауважує, що згідно ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" до компетенції місцевих рад входить лише встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб залежно від виду діяльності. Види господарської діяльності, здійснення яких унеможливлює перебування суб'єкта підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, прямо передбачені преамбулою та ст.7 Указу.

Зокрема, не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів, здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи.

Як встановлено судом, в III кварталі 2010р. позивач жодним із вищезазначених видів господарської діяльності не займався. Окрім цього, актом перевірки стверджено, що за III квартал 2010р. позивач отримав виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 389747грн., тобто позивачем не перевищено граничного розміру виручки, установленого Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

З огляду на наведене, суд вважає, що у вказаному періоді підприємець ОСОБА_3 правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а відтак оподаткування отриманих ним доходів за загальними правилами на думку суду є необґрунтованим.

За таких обставин коригування податковим органом валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Агро спутнік" та ТОВ «Вєлєна В» за III квартал 2010р. не дає підстав для збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 302285,63 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до акту перевірки № 218/3010117457/17-116 від 07.08.2012р. в основу податкового повідомлення-рішення №0003191742 від 15.08.2012р. покладено висновки про порушення позивачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" внаслідок віднесення до складу валових витрат витрати при придбанні товару в межах господарських операцій у контрагента ТОВ «Вєлєна В», які відповідач вважає безтоварними.

Відповідно до пп. 7.1 ст. 7, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п. "б" ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за результатами перевірки становить за ІV кв. 2010р. - 5702,47 грн.

З описової частини акта перевірки від 07.08.2012р. вбачається, що СПД ОСОБА_3 для перевірки не надано товарно-транспортних накладних від ТОВ "Вєлєна В" до позивача. Поряд з цим, актом перевірки констатовано, що СПД ОСОБА_3 для проведення перевірки було надано первинні документи (податкові та видаткові накладні, платіжні документи, товарно-транспортні накладні від СПД ОСОБА_3 до покупців та ін.), що підтверджують взаємовідносини СПД ОСОБА_3 з ТОВ "Вєлєна В".

Також, зі змісту акта перевірки від 07.08.2012р. вбачається, що ДПІ в м. Рівному від ДПІ у м. Херсон було отримано довідку № 5/23-206/36838211 від 07.04.11р. «Про проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Вєлєна В» щодо неможливості підтвердження господарських відносин із платниками податків при відпрацюванні податкового кредиту та податкових зобов'язань за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року» (а.с.158-175, т.2).

Зі змісту наведеної довідки вбачалося, що у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Вєлєна В» необхідних умов для ведення господарської діяльності при здійсненні значних обсягів придбання та продажу товарів, відсутністю даних щодо фактичного місця здійснення господарської діяльності, та встановлення у складі контрагентів - постачальників підприємств з ознаками фіктивності та встановлення у схемі фінансово-господарських відносин відсутності декларування податкових зобов'язань контрагентів, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи вищенаведене та те, що встановити проведення господарської діяльності ТОВ "Вєлєна В" на час складання довідки не можливо, ДПІ у м. Херсоні відповідно до довідки від 07.04.11р. прийшла до висновку, що угоди мають ознаки нікчемності згідно ст. 228 Цивільного кодексу України.

Однак, такі висновки органу державної податкової служби суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях відповідача.

Судом встановлено, на підставі усного договору між СПД ОСОБА_3 та ТОВ "Вєлєна В", позивач у ІV кварталі 2010 р. придбавав сільськогосподарську продукцію відповідно до видаткових накладних (а.с.200,210,216,220,221,т.1), які в подальшому реалізовував для контрагентів ТОВ "Наш край-ЛЦ", ТОВ "Експансія", ТОВ "Новус Україна". Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.128-129, 194-198, т.1).

Судом встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ "Вєлєна В". Поставка товару для контрагентів ТОВ "Наш край-ЛЦ", ТОВ "Експансія", ТОВ "Новус Україна" здійснювалася за рахунок СПД ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.1-2,4-6,8-9,11-12,14-16,18-20,22-23, 25-27, 29,31, 33,35,37,39,41,43,45,47,49,51,53, 55, 57,59,61, 63,65,67, т. 3).

Зауважень до форми та змісту перелічених вище первинних документів, які надавались до перевірки, в акті перевірки податковим органом не зазначено.

Надані до матеріалів справи позивачем документи свідчать про подальшу реалізацію з відповідною націнкою СПД ОСОБА_3 придбаної у ТОВ "Вєлєна В" сільськогосподарської продукції, що підтверджується: податковими, видатковими (а.с.100-101,103-104,130-131,134-135,143-145,152-153,164-193,т.1) та товарно-транспортними накладними. За результатами даних операцій позивачем сформовано податкові зобов'язання з ціни продажу у відповідному податковому періоді.

Таким чином, твердження податкового органу про те, що СПД ОСОБА_3 скористався транзитними документами з метою мінімізації сплати податків до бюджету та здійснив безтоварні операції є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між СПД ОСОБА_3 та ТОВ "Вєлєна В", використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у даного контрагента товарно-матеріальних цінностей та підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій.

Докази того, що товарно-матеріальні цінності придбані СПД ОСОБА_3 у ТОВ "Вєлєна В" з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано. У зв'язку з наведеним, виключення відповідачем сум витрат на оплату сільськогосподарської продукції зі складу витрат СПД ОСОБА_3 ІVкв. 2010р., суд вважає, протиправним.

Крім того, представник позивача суду пояснив, що з метою економії затрат на зберігання, навантаження, розвантаження сільськогосподарської продукції транспортування здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних, які надавались до перевірки податковому органу, напряму з Херсонської області (місця зберігання ТМЦ ТОВ "Вєлєна В") до контрагентів покупців ТОВ "Наш край-ЛЦ", ТОВ "Експансія", ТОВ "Новус Україна".

Діюча на час існування спірних правовідносин загальна система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб була регламентована, зокрема, статтями 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" з урахуванням вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Так, згідно з ч.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до ч.3 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Поряд з цим, відповідно до пп.11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пункт 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень витрати на оплату сільськогосподарської продукції, які були виключені відповідачем зі складу витрат позивача, відсутні. Крім того, відповідно до п.п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо включення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, які зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

У відповідності до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення №168/704 є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що на момент існування господарських правовідносин позивача з ТОВ «Вєлєна В», останній мав цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, належним чином був зареєстрованим платником ПДВ і не був позбавлений права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства.

Суд критично оцінює позицію податкового органу щодо неможливості формування валових витрат по отриманим послугам за наявності коригування податкового кредиту по податку на додану вартість шляхом зменшення сум податку на додану вартість уточнюючими розрахунками, оскільки нормами Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено можливість формування валових витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

Відтак, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених ТОВ «Вєлєна В» в ціні за товарно-матеріальні цінності, суд вважає правомірними і таким, що відповідає вимогам ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, судом встановлено, що в періоді 2011р., охопленому перевіркою, СПД ОСОБА_3 здійснював реалізацію придбаної у ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс» сільськогосподарської продукції (овочі, фрукти) для підприємств ТОВ "Наш край", ТОВ "Експансія", ТОВ "Новус Україна". Крім того, отримано від СПД ОСОБА_5 транспортно - експедиційні послуги.

Відповідно до акту перевірки № 218/3010117457/17-116 від 07.08.2012р. в основу податкового повідомлення-рішення № 0003191742 від 15.08.2012р. покладено висновки про порушення позивачем ст.177 Податкового кодексу України. У відповідності до ст.164, п.167.1 ст.167, ст.176, пп.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у 2011р. становить - 92948,44 грн.;

З описової частини акта перевірки від 07.08.2012р. встановлено, що СПД ОСОБА_3 для проведення перевірки було надано первинні документи по взаєморозрахунках із ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс» (податкові та видаткові накладні, платіжні документи, товарно-транспортні накладні від СПД ОСОБА_3 до покупців та ін.). Ці ж саме документи позивачем надано до суду.

З пояснень представника позивача, з метою економії витрат підприємця, транспортування сільськогосподарської продукції здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних, які надавались до перевірки податковому органу, з місця зберігання ТМЦ ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс», до контрагентів покупців даної продукції.

Відповідно до акту перевірки від 07.08.2012р. податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_3, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Фіто Сервіс плюс» у травні 2011р., за результатами якої складено акт перевірки №00001/1745/НОМЕР_3 від 17.01.2012р.

Також податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_3, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Світ Імпекс» у червні 2011 р., липні 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки №00020/1745/НОМЕР_3 від 07.02.2012р.. Проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_3, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Мидас плюс» у вересні 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки №85/1745/НОМЕР_3 від 03.04.2012 р..

Судом встановлено, що взаємовідносини позивача з ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс» за аналогічний період були предметом дослідження судами у справах №2а/1770/2679/2012, №2а/1770/1645/2012, №2а/1770/3475/2012, де рішеннями судів, які набрали законної сили, скасовано податкові повідомлення - рішення про збільшення суми податку на додану вартість.

Відтак, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013р. у справі № 2а/1770/2679/2012 залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.11.2012р., якою скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0001231745 від 21.05.2012р. по збільшенню податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Фіто Сервіс Плюс».

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012р. у справі №2а/1770/1645/2012 залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р., якою скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0000611745 від 20.02.2012р. по збільшенню податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Світ Імпекс».

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. у справі №2а/1770/3475/2012 скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0001041745 від 04.05.2012р. по збільшенню податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Мидас Плюс».

Вищенаведеними рішеннями судів встановлено проведення товарних операцій СПД ОСОБА_3О . із ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Світ Імпекс», ПП «Мидас Плюс».

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Крім того, суд вважає правомірним формуванням валових витрат по отриманим від СПД ОСОБА_5 транспортно - експедиційних послуг.

З описової частини акта перевірки від 07.08.2012р. встановлено, що СПД ОСОБА_3 для проведення перевірки було надано первинні документи по взаєморозрахунках із СПД ОСОБА_5 (податкові накладні, акти виконаних робіт).

Положеннями п.177.1 ст.177 Податкового Кодексу України передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п..177.4 ст.177 Податкового Кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ Податкового Кодексу України.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Документи, надані позивачем по взаємовідносинах із СПД ОСОБА_5, відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки є первинними документами, мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Суд звертає увагу, що перевіряючими в акті перевірки зауважень до форми та змісту первинних документів по взаємовідносинах із СПД ОСОБА_5 не зазначено.

Суд критично оцінює позицію податкового органу щодо неможливості формування валових витрат по отриманим послугам за наявності коригування податкового кредиту по податку на додану вартість шляхом зменшення сум податку на додану вартість уточнюючими розрахунками, оскільки нормами Податкового кодексу України передбачено можливість формування валових витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, а також тому звітному періодів, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що і дотримано позивачем.

З огляду на вищенаведене, суд надавши правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0003191742 від 15.08.2012р. вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0003181742 від 15.08.2012р., суд виходить з наступного.

В періоді, охопленому перевіркою, СПД ОСОБА_3 здійснював реалізацію придбаної у ПП "Агро спутнік" сільськогосподарської продукції (овочі, фрукти) для підприємств ТОВ "Наш край", ТОВ "Експансія", ТОВ "Новус Україна".

Актом ДПІ у м. Херсоні № 77/15-3 від 24.05.2012р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агро спутнік" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2009р. по 31.10.2010р., їх реальності та повноти відображення в обліку" стверджено, що ПП "Агро спутнік" не має філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів. За даними податкової звітності на підприємстві відсутні основні фонди, кількість працюючих одна особа (директор), який в перевіреному періоді одночасно є засновником шести та директором чотирьох юридичних осіб на території Одеської, Херсонської, Хмельницької областей України. За період діяльності ПП "Агро спутнік" відображало в податковій звітності закупівлю товарно-матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, які не мали будь-яких трудових, виробничих та інших ресурсів щодо вирощування, виготовлення, транспортування відповідної продукції. (а.с.177-188 т.2).

Судом встановлено, що господарські операції з придбання між СПД ОСОБА_3 та постачальником ПП "Агро спутнік" оформлені видатковими накладними (а.с.171,179 т.1).

ПП "Агро спутнік" видано позивачу податкові накладні, податок на додану вартість за якими підприємцем ОСОБА_3 віднесено до податкового кредиту відповідних періодів.

Розрахунки між СПД ОСОБА_3 та ПП "Агро спутнік" проведено в готівковій формі згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с.128-129, 194-198 т.1).

Представник позивача в судовому засіданні, доводячи товарність господарських операцій між позивачем та ПП "Агро спутнік", вказував, що в подальшому придбана від ПП "Агро спутнік" сільськогосподарська продукція була реалізована для контрагентів ТОВ "Наш край - ЛЦ", ТОВ "Експансія", ТОВ "Новус Україна" у повному обсязі, за цінами вищими від ціни придбання, що підтверджується відповідними податковими, видатковими накладними, виписками по рахунку. При цьому представник позивача ствердив, що товар від ПП Агро спутнік" придбавався позивачем в кількості, яку було замовлено супермаркетами, доставка товару до контрагентів-покупців здійснювалася транспортом позивача з місця його придбання до місця розвантаження, за рахунок позивача, що підтверджується наданими суду товарно-транспортними накладними.

Відповідно до акту перевірки відсутні зауваження до форми та змісту первинних документів, отриманих від ПП "Агроспутнік".

Крім того, транспортування сільськогосподарської продукції з місця зберігання ПП "Агроспутнік" до контрагентів покупців здійснювалось за рахунок позивача відповідно до товарно-транспортних накладних.

На адресу суду надійшов лист СПД ОСОБА_6, який надав пояснення з приводу надання послуг для СПД ОСОБА_3 з перевезення сільськогосподарської продукції та фактично підтвердив транспортування продукції згідно товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи (а.с.1-2,4-6,8-9,11-12,14-16,18-20,22-23, 25-27, 29,31, 33,35,37,39,41,43,45,47,49,51,53, 55, 57,59,61, 63,65,67, т. 3).

Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Серед даного переліку, господарські операції по придбанню сільськогосподарської продукції, відсутні.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку па податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податковий кредит по отриманих позивачем від ПП «Агроспутнік» товарно-матеріальних цінностях повністю підтверджено відповідними податковими накладними.

Крім того, посилання відповідача в акті перевірки щодо відсутності податкової накладної №1193 від 23.08.2010р. на суму податку на додану вартість 8759,67 грн. отриманої від ПП "Агро спутнік" не заслуговує на увагу, оскільки позивачем надано до суду таку податкову накладну, що не має будь-яких недоліків та порядок заповнення якої відповідає встановленому чинним законодавством.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ПП «Агроспутнік» для ФОП ОСОБА_3 містяться всі необхідні обов'язкові реквізити встановлені законодавством. Також, акт перевірки не містить інформацію про дефекти податкових накладних отриманих від ПП «Агроспутнік».

Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Так, рішеннями у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02) та «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини констатував, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідач не подав доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не вказав у акті перевірки фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товару позивачу.

Наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Агроспутнік», сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту.

Крім того, відповідно до акту перевірки від 07.08.2012р. зменшення суми податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Світ Імпекс» за липень 2011р. в сумі 39415,06 відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000611745 від 20.02.2012р., яке скасоване судом у справі №2а/1770/1645/2012 вплинуло на перенесене від'ємне значення суми податку на додану вартість серпня 2011р. в сумі 1721 грн.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України).

Тому, враховуючи вищенаведене, відповідач безпідставно зменшив суму податку на додану вартість в розмірі 1721 грн., оскільки позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на додану вартість у відповідності до ст.200 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на вищенаведене, суд надавши правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0003181742 від 15.08.2012р. вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0003181742 та №0003191742 від 15.08.2012.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленяня-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" від 15.08.2012 №0003181742 та № 0003191742.

Присудити на користь позивача Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.