Ухвала суду № 33726255, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2605/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному та Рівненській області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2013 року у справі за позовом державного підприємства «Українська геологічна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Рівному та Рівненській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному та Рівненській області Державної податкової служби (далі по тексту - податковий орган, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.05.2012 року № 0000591742, № 0001952342 та № 0001942342.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №110-р від 12.10.2011 про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» (далі по тексту - ПДРГП «Північгеологія») вказане підприємство було реорганізовано шляхом виділення частини майна з утворенням на його базі державного підприємства «Українська геологічна компанія» з віднесенням до сфери управління Державної служби геології та надр України.

Згідно з наказом ПДРГП «Північгеологія» №05 від 03.02.2012 та за погодженням Державної служби геології на надр України від 02.02.2012 №848/01/04-12 закрито відокремлені підрозділи ПДРГП «Північгеологія» для завершення господарської діяльності підрозділів.

Таким чином, державне підприємство «Українська геологічна компанія» є правонаступником частини майна, прав і обов'язків ПДРГП «Північгеологія».

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з поданням Рівненською геологічною експедицією ДРГП «Північгеологія» заяви про припинення платника податку до Державної податкової інспекції у м. Рівне у зв'язку зі структурно-організаційними змінами у складі підприємства на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №1100-р від 12.10.2011. посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року.

Результати перевірки відображено в акті від 17.04.2012 № 91/23-400/25322800, в якому контролюючим органом встановлено наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» РГЕ ДРПГП «Північгеологія», внаслідок чого платником завищено суми валових витрат на загальну суму 57500 грн., в тому числі І кв. 2010 року на суму 57500 грн.

- п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачу зменшено суму податкового кредиту на загальну суму 24012 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму - 16305 грн., квітень 2010 року на суму 5352 грн., травень 2010 року на суму - 1425 грн., червень 2010 року на суму 930 грн.

- пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а», п.17 ст. 17, пп. «а» п.19.2. ст.19, пп. «а» пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в порушення яких позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 12,00 грн. за 2010р., не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 158,67 грн., в т.ч. за І-ІІ кв. 2011р. - 28,79 грн. та за ІІІ-IV квартал 2011 р. - 129,88 грн. та утриманий, але не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб станом на 31.12.2011р. становить в сумі 38747,42 грн.

- пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. «а» пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, п.54 ст. 54, п.168.1 ст. 168 та п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в порушення яких встановлено несвоєчасне подання платіжних доручень належного до сплати сум податку на доходи фізичних осіб по періодах: 30.12.2009р., 28.02.2010р., 30.03.2010р., 30.04.2010., 30.05.2010р., 30.06.2010р., 30.07.2010р., 30.08.2010р., 30.09.2010р., 30.10.2010р., 30.11.2010р., 30.12.2010р., 17.03.2011р., 02.04.2011р., 11.04.2011р., 08.06.2011р., 30.06.2011р., 12.08.2011р., 16.08.2011, 30.08.2011р., 30.09.2011р., 30.10.2011р., 30.11.2010р. та не подання платіжного доручення належного до сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 38747,42 грн. по терміну 30.12.2011р.

Виходячи з позиції податкового органу, РГЕ ДРПГП «Північгеологія» безпідставно (без підтверджуючих документів) включено до складу валових витрат з податку на прибуток суми коштів по операціях з ТОВ «Еліт Трейдінг» на загальну суму 36500 грн., в тому числі ПДВ 6083,33 грн. ( номенклатура товарів, (робіт, послуг) «інформаційно-консультаційні послуги з податкового та господарського законодавства та аналізу практики судових рішень та на суму 32500 грн., в тому числі ПДВ 5416,67 ( номенклатура товарів (робіт, послуг) «послуги по розробці електронного варіанту рекламно-інформаційної презентації експедиції та презентаційних макетів».

На підставі акта перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 №0001942342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 14 375,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 593,75 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 по 30.06.2010 встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 24 012 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму 16 305 грн., квітень 2010 року на суму 5 352 грн., травень 2010 року 1 425 грн., червень 2010 року на суму 930 грн.

При перевірці достовірності формування податкового кредиту за березень 2010 року встановлено, що РГЕ ДРПГП «Північгеологія» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ 6 083,33 грн. та 5 416,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Еліт Трейдінг».

Крім того, при перевірці достовірності формування податкового кредиту за березень - червень 2010 року встановлено :

- РГЕ ДРПГП «Північгеологія» включено до складу податкового кредиту податкову накладну №709 від 31.03.2010 отриману від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 28 832,38 грн., в тому числі ПДВ 4 805,40 грн. (номенклатура товарів (робіт, послуг) «компенсація витрат електроенергії та вартості послуг мобільного зв'язку»).

- РГЕ ДРПГП «Північгеологія» включено до складу податкового кредиту податкову накладну №920 від 30.04.2010 отриману від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 32 111,63 грн., в тому числі ПДВ 5 351,94 грн. (номенклатура товарів (робіт, послуг) «компенсація витрат електроенергії та вартості послуг мобільного зв'язку»).

- РГЕ ДРПГП «Північгеологія» включено до складу податкового кредиту податкову накладну №1249 від 29.05.2010 отриману від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 8 550,54 грн., в тому числі ПДВ 1 425,09 грн. (номенклатура товарів (робіт, послуг) «компенсація витрат електроенергії та вартості послуг мобільного зв'язку»).

- РГЕ ДРПГП «Північгеологія» включено до складу податкового кредиту податкову накладну №1419 від 30.06.2010 отриману від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 5 581,67 грн., в тому числі ПДВ 930,28 грн. (номенклатура товарів (робіт, послуг) «компенсація витрат електроенергії та вартості послуг мобільного зв'язку»).

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 №0001952342, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 24 012 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 003,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки, в ході визначення повноти обчислення, своєчасності внесення до бюджету сум з доходів фізичних осіб (податку на доходи фізичних осіб) за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 встановлено :

- згідно бухгалтерського обліку на підприємстві залишок по рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» станом на 31.12.2011 становить 413 505,17 грн., а саме : 210 967,23 грн. за грудень 2011, термін виплати якої не настав в періоді, що перевірявся та 202 537,94 грн. не виплачена заробітна плата за листопад 2011 року. Таким чином на підприємстві, на думку податкового органу, існує заборгованість по заробітній платі станом на 31.12.2011 (рах.661) в сумі 202 537,94 грн. за листопад 2011 року.

- згідно даних бухгалтерського обліку РГЕ ДРПГП «Північгеологія» податок з доходів (на доходи) фізичних осіб по рахунку 6411 «Податок з доходів фізичних осіб», склав 808 112,20 грн., фактично перераховано до бюджету 732 426,48 грн. податку. У періоді, що перевірявся термін сплати податку на доходи фізичних осіб, нарахований у грудні 2011 в сумі 37 413,18 грн. не настав.

У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 №0000591742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 38 918,09 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 233,33 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Еліт Трейдінг» мали реальний характер, податковий кредит та валові витрати підприємством сформовано правомірно, оскільки їх формування підтверджується первинними документами, що доводять реальність здійснення операцій з придбання товару, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про фіктивність вчинених правочинів. Стосовно правомірності збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність такого збільшення з тих підстав, що податковим органом не доведено правомірності застосування до позивача санкцій у визначеному в податковому повідомленні-рішенні розмірі.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податок на додану вартість апелянт посилається на ту обставину, що договори позивача з його контрагентом ТОВ «Еліт Трейдінг» не мали реального характеру, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків, оскільки до видів діяльності ТОВ «Еліт Трейдінг» не відноситься надання інформаційно-консультативних послуг, що отримувались позивачем. Крім цього, контролюючий орган вказує на ту обставину, що отримання послуг від ТОВ «Еліт Трейдінг» не підтверджено належними первинним документами, а використання їх в господарській діяльності не доведено.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Еліт Трейдінг».

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Еліт Трейдінг було укладено Договір №05 нп/10 від 10.03.2010 року, згідно з яким ТОВ «Еліт-Трейдінг» (надалі Виконавець) Виконавець зобов'язувався надати, а Замовник - оплатити інформаційно-консультаційні послуги рекламно-інформаційного та правового характеру.

Факт оплати наданих послуг підтверджують наступні первинні документи: платіжне доручення №58 від 29.03.2010 на суму 4 000 грн. (призначення платежу: за розробку електронного варіанту рекламно-інформаційної презентації та презентаційних макетів рах.№23/03-1 від 23.03.2010, в тому числі ПДВ 666,67 грн.); платіжне доручення №146 від 29.03.2010 на суму 36 500 грн. ( призначення платежу: оплата за інформаційно-консультаційні послуги з податкового законодавства та аналізу практики судових рішень згідно рах.№24/03-4 від 24.03.2010, в тому числі ПДВ 6 083,33 грн.); платіжне доручення №145 від 29.03.2010 на суму 28 500 грн. ( призначення платежу: оплата за розробку електронного варіанту рекламно-інформаційної презентації експедиції та презентаційних макетів згідно рах.№23/03-1 від 23.03.2010, в тому числі ПДВ 4 750,00 грн.), податкові накладні №01230310 від 23.03.2010, №02230310 від 23.03.2010., банківські виписки.

Факт надання послуг підтверджується податковою накладною №02230310 від 23.03.2010, виписаною ТОВ «Еліт Трейдінг» на загальну суму 36500 грн., в тому числі ПДВ 6083,33 грн. ( номенклатура товарів, (робіт, послуг) «інформаційно-консультаційні послуги з податкового та господарського законодавства та аналізу практики судових рішень», актом виконаних робіт №17 від 24.03.2010, відповідно до якого ТОВ «Еліт Трейдінг» надає для Рівненської геологічної експедиції ПДРГП інформаційно-консультаційні послуги з податкового і господарського законодавства та аналізу практики судових рішень, податковою накладною №01230310 від 23.03.2010, виписаною ТОВ «Еліт Трейдінг» на загальну суму 32500 грн., в тому числі ПДВ 5416,67 ( номенклатура товарів (робіт, послуг) «послуги по розробці електронного варіанту рекламно-інформаційної презентації експедиції та презентаційних макетів», актом виконаних робіт №23 від 23.03.2010 відповідно до якого ТОВ «Еліт Трейдінг» надає для Рівненської геологічної експедиції ПДРГП послуги по розробці електронного варіанту рекламно-інформаційної презентації експедиції та презентаційних макетів.

Факт компенсації позивачем витрат електроенергії та послуг мобільного зв'язку підтверджується податковою накладною №709 від 31.03.2010, отриманою від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 28 832,38 грн., в тому числі ПДВ 4 805,40 грн., податковою накладною №920 від 30.04.2010 отриманою від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 32 111,63 грн., в тому числі ПДВ 5 351,94 грн., податковою накладною №1249 від 29.05.2010 отриманою від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 8 550,54 грн., в тому числі ПДВ 1 425,09 грн., податковою накладною №1419 від 30.06.2010 отриманою від ПДРГП «Північгеологія» на загальну суму 5 581,67 грн., в тому числі ПДВ 930,28 грн.

Надання вказаних послуг та їх використання підтверджується відповідними рахунками-фактурами, копією наказу про затвердження працівників, яким надано в користування мобільні телефони.

Посилання контролюючого органу на результати співставлення задекларованих позивачем податкових зобов'язань із зобов'язаннями контрагентів позивача не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них. Бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку, та встановлення реальності здійснення господарських операцій.

Перевіряючи правомірність формування позивачем податкового кредиту у період, що перевірявся, колегія суддів виходить з такого.

До 01.01.2011 року порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5.1 п.7.5 зазначеної статті було передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Наведена правова позиція відображена також і в п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 р.V Податкового кодексу України, що набув чинності з 01.01.2011 року.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відповідачем під час розгляду не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій.

Що стосується посилання відповідача на невідповідність видів діяльності контрагента позивача наданим послугам, колегія суддів зазначає, що вказана обставина не може бути підставою для застосування до платника податків заходів відповідальності за порушення податкового законодавства за умови наявності доказів реального здійснення господарських операцій та підтвердження їх використання у власній господарській діяльності.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаного договору та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Викладені вище обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги, що придбавалися позивачем у спірний період, отримувались з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Відтак, доводи відповідача не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, а висновок акта перевірки про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 , п.п. 7.2.6. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є помилковим, а відтак зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість є протиправним.

Перевіряючи висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів виходить з наступного.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.8 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь - яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень. Саме таке обмеження і встановлено в Законі у вигляді основного критерію віднесення витрат до валових - безпосередній зв'язок з господарською діяльністю підприємства - платника податку.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення i зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наведені правові норми також відображені в Податковому Кодексі України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зокрема, у ст.ст. 138, 139.

Оскільки, як встановлено вище, господарські операції позивача мали реальний характер, а позивач використовував отримані послуги для власної господарської діяльності, що підтверджується первинною документацією, віднесення сум до валових витрат по даних операціях не може вважатися незаконним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0001952342 та № 0001942342 прийняті необґрунтовано, без достатніх підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення відповідача від 03.05.2012 року № № 0000591742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 38 918,09 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 233,33 грн., колегія суддів виходить з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, контролюючий орган прийшов до висновку, що нарахований податок на доходи фізичних осіб за період з IV кварталу 2009 по IV квартал 2011 включно склав 808 112,20 грн., а фактично сплачено 732 426,48 грн. Несплачено до бюджету, на думку податкового органу, є 75 685,72 грн., з них податок за грудень 2011 року строк сплати якого не настав - 37 413,18 грн. та заборгованість станом на 31.12.2011 - 38 747,42 грн.

Разом з тим, відповідно до наданих позивачем податкових розрахунків ( форма 1 ДФ) за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 Рівненською геологічною експедицією було нараховано 804 650,03 грн. податку на доходи фізичних осіб і сплачено 732 617,77 грн.

В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, апелянт посилається на ту обставину, що при винесення спірного рішення податковим органом не було враховано сплату позивачем суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 22 748,43 грн., що була перерахована до Державного бюджету вже після проведення перевірки.

Наведене підтверджує, що податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0000591742 прийняте відповідачем без урахування істотних обставин.

Крім цього, відповідачем не надано розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Як свідчать банківські виписки за січень 2012 року, Рівненською геологічною компанією було оплачено податок на доходи фізичних осіб за грудень 2011 року в сумі 472,19 грн. ( 144,00 + 328,19), а заборгованість в сумі 36 940,99 грн. передана за розподільчим балансом до Державного підприємства «Українська геологічна компанія».

Відповідно до банківський виписок, заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за період по 31.12.2011 включно була оплачена боржником та його правонаступником в повному обсязі до моменту винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано необхідних доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх прийняття в межах повноважень, що передбачені законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному та Рівненській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.О. Беспалов

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.