Постанова № 33725939, 30.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року 10:00Справа № 808/5143/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Запоріжжя,

до відповідача-1: Державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Рашевської Наталії Олексіївни, м. Дніпропетровськ,

відповідача-2: Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,

про визнання незаконним дій та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся із адміністративним позовом до Державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Рашевської Наталії Олексіївни (далі - відповідач-1, інспектор) в якому просить суд: встановити відсутність у державного інспектора повноважень для проведення перевірки вимог дотримання трудового законодавства у позивача; визнати протиправними дії державного інспектора, які полягали у проведенні позапланової перевірки по додержанню трудового законодавства позивача: без вручення посвідчення (направлення) на проведення перевірки, без згоди центрального органу виконавчої влади - Державної інспекції України з питань праці, протягом строку, що перевищує два робочі дні; скасувати припис №04-33-96/15-15 від 29.04.2013 року, винесений державним інспектором територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Рашевською Н.О.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що проведення перевірки позивача є незаконним через: відсутність у інспектора повноважень для проведення перевірки, не пред'явлення та ненадання позивачеві копії направлення на перевірку, всупереч Закону позаплановий захід здійснювався відповідачем-1 без наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення, незаконним є проведення перевірки протягом 6 календарних днів, оскільки позивач є суб'єктом малого підприємництва. Також позивач зазначає про те, що відомості, зазначені в акті не підтверджуються доказами, якими повинна керуватися посадова особа під час проведення перевірки та про те, що вимоги припису сформульовані таким чином, що його виконання є фактично не можливим.

У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 30.08.2013р. до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Ухвалою суду від 15.08.2013 до участі у справі було залучено у якості належного відповідача за частиною позовних вимог Територіальну державну інспекцію з питань праці у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2).

Відповідач-1 та представник відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином. Відповідач-1 про причини неявки у судове засідання суд не повідомив. Відповідач-2 у письмових запереченнях на позовну заяву вх. №33619 від 19.08.2013 просив суд розгляд справи провести без участі відповідача.

У письмових запереченнях на адміністративний позові вх. №33324 від 15.08.2013 та вх. № 33619 від 19.08.2013, відповідач-2 зокрема зазначає, що одним з основних завдань Держпраці України є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, для реалізації якого Держпраці України має право зокрема здійснювати відповідні перевірки та видавати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю. Перевірка позивача була проведена на підставі постанови слідчого та під час перевірки були виявлені численні порушення законодавства про працю України. За результатами перевірки позивачеві було внесено припис на усунення виявлених порушень вимог Закону України «Про оплату праці».

Згідно приписів ст. 128 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами, в порядку письмового провадження.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Територіальною державною інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області було отримано лист слідчого СВ Петриківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Рябозад Т.В., у якому слідчий просив виділити на 24 квітня 2013 року на 15-00 годин спеціаліста для проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства про охорону праці фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у зв'язку із внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040520000406 повідомлення про виявлення у зливній ямі двох трупів неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проводили роботи, пов'язані з очисткою каналізаційних систем. Також Територіальною державною інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області було отримано вимогу прокуратури Петриківського району Дніпропетровської області вих. №89-429-13 від 24.04.2013 аналогічного змісту.

24.04.2013 заступником навальника Територіальної державної інспекції з питань праці в Дніпропетровські області було видано наказ №18-О про направлення на перевірку, яким було наказано здійснити позапланову перевірку додержання законодавства з питань праці відповідно до додатку. Згідно додатку до наказу №18-О від 24.04.2013, державному інспектору праці Рашевській Н.О. доручено проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 терміном з 24.04.2013 по 29.04.2013 на підставі постанови слідчого СВ Петриківського РВ ГУМВС (без зазначення дати та номеру такої постанови).

Також згідно направлення №18-О/96-1 на проведення перевірки головному державному інспектору праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетрвоській області Рашевській Н.О. було доручено проведення позапланової перевірки на предмет додержання законодавства України про працю у ФОП ОСОБА_1, підстави для здійснення перевірки - постанова слідчого СВ Петриківського РВ ГУМВС від 24.04.2013. Зазначене направлення на проведення перевірки було оформлене на підставі наказу №18-О від 24.04.2013.

За наслідками проведеної головним державним інспектором праці Рашевською Н.О. перевірки, було складено акт №04-33-96/15 (далі - акт перевірки), у якому зазначені порушення вимог законодавства про працю, виявлені під час перевірки. При цьому як вбачається з відповідного розділу акту перевірки, у якості доказів таких порушень відповідачем-1 зазначені лише матеріали кримінальної справи, наданої Петриківським райвідділом МВС України в Дніпропетровській області, а саме - пояснення свідків та потерпілих.

29.04.2013 держаним інспектором з праці Рашевською Н.О. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було внесено припис №04-33-96/15-15 про усунення порушень вимог ч.ч. 5, 6 ст. 24, ст.ст. 24-1, 188, 189, 190, 191, 192, 253 КЗпПУ, ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», а саме, позивачеві було приписано у відповідності до вимог ч.6 ст. 24, ст. 24-1 КЗпПУ укласти в строк до 13.05.2013р. належним чином трудові відносини з найманими працівниками та зареєструвати договори в районному центрі зайнятості; забезпечити ведення достовірного обліку робочого часу найманих працівників та бухгалтерський облік витрат у встановленому законодавством порядку.

Вважаючи дії відповідачів під час призначення та проведення перевірки неправомірними та не погоджуючись з складеним за наслідками такої перевірки приписом, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Позовні вимоги щодо встановлення відсутності у державного інспектора повноважень для проведення перевірки вимог дотримання трудового законодавства у позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» N 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877), виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Згідно п. 1 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України N 390 від 02.07.2012 (далі - Порядок №390), цей Порядок встановлює процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV , та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві , ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV , Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)", Положенням про Державну інспекцію України з питань праці , затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386.

Відповідно до п. 2 Порядку №390, паво проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Таким чином, наведеним у п.1 Порядку №390 нормативно-правовими актами, серед яких є Закони, встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати перевірки додержання законодавства з питань праці є Державна інспекція України з питань праці та її територіальні органи.

Крім того, відповідно до ст. ст. 17 ч. 1 п. 3 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних спорів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Ст. 105 ч. 3 п. 6 КАС України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

При чому, цей спосіб захисту можливий у компетенційних спорах, тобто лише у спорах між суб'єктами владних повноважень щодо реалізації компетенції у сфері управління. Оскільки позивач не є суб'єктом владних повноважень, позовні вимоги в цій частині не підлягають, оскільки позивачем в даному випадку обраний не належний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій державного інспектора територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Рашевської Н.О. під час проведення перевірки позивача слід задовольнити з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону №877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону №877, на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону №877, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Позивач у позові стверджує, що посвідчення (направлення) на перевірку відповідачем-1 йому не пред'являлось та його копія не надавалися. Доказів зворотнього відповідачами суду не надано. З наданої відповідачем-2 суду копії направлення №18-О/96-1 на проведення перевірки вбачається, що відповідні графи направлення про направлення повідомлення телефонограмою, рекомендованим листом або вручення повідомлення особисто не заповнені, підпис позивача у направленні відсутній. Таким чином, відповідачем-1 не доведено виконання ним приписів ч.5 ст. 7 Закону №877, з огляду на що дії державного інспектора щодо проведення перевірки позивача без пред'явлення останньому направлення на перевірку та без надання позивачеві копії направлення на перевірку є протиправними.

Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій інспектора щодо проведення перевірки позивача без згоди центрального органу виконавчої влади також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Закону №877 зокрема передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Пунктом 3 Порядку №390 також зокрема передбачено, що позапланові перевірки за зверненням фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове соціальне страхування здійснюється за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Як з'ясовано судом з наданих відповідачем-2 документів, підставою для проведення позапланової перевірки позивача стали звернення слідчого та вимога прокурора про виділення спеціаліста для проведення перевірки. Жодних виключень для випадків таких звернень чинне Законодавство не містить, отже відповідачі при вирішенні питання про необхідність та можливість проведення за такими зверненнями позапланової перевірки, повинні керуватися приписами ч.1 ст. 6 Закону №390 та п. 3 Порядку №390, а отже повинні були отримати згоду центрального органу виконавчої влади - Держпраці України, на проведення відповідного заходу. Доказів вчинення таких дій відповідачами суду не надано, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій інспектора щодо проведення перевірки протягом строку, що перевищує два робочих дні також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст.6 Закону №877, строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Частиною 3 статті 55 Господарського кодексу України зокрема передбачено, що суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб'єктами мікропідприємництва є фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Згідно наданої позивачем суду копії податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012р. середня кількість працівників за календарний рік у позивача не перевищувала 10 осіб та річний дохід не перевищував суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, у зв'язку з чим позивач належить до суб'єктів малого підприємництва. Доказів зворотного відповідачами суду не надано. Однак, як вбачається з акту перевірки, перевірка проводилась у період часу з 24.04.2013р. по 29.04.2013 року, тобто протягом більше, ніж два робочих дні, що є порушенням вимог ч.4 ст. 6 Закону №877.

Також підлягають задоволенню вимоги щодо скасування припису №04-33-96/15-15 від 29.04.2013 року з огляду на наступне.

Згідно п. 7 порядку №390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень.

По-перше, зазначений припис було внесено відповідачем на результатами перевірки, яка проведена з порушеннями вимог законодавства.

По-друге, як вбачається зі змісту акту перевірки, фактично перевірка була проведена лише на підставі матеріалів кримінальної справи, зокрема пояснень та протоколів допитів свідків і потерпілих. При цьому жодного посилання на пояснення самого підприємця ОСОБА_1 з приводу нібито виявлених перевіркою порушень, акт перевірки не містить.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідачем не надано суду доказів наявності такого, який набрав законної сили вироку суду по кримінальній справі, яким би була встановлена вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 272 КК України, а саме: порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Всупереч цьому відповідачі у акті перевірки на підставі матеріалів кримінальної справи, у якій наразі відсутній обвинувальний вирок суду, фактично встановили обставини, які підлягають доведенню та встановленню по кримінальній справі та фактично визнали винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину. Натомість позивач не визнає того факту, що у нього працювали особи, трудові відносини з якими не були оформлені належним чином.

З огляду на наведене, суд вважає неправомірним встановлення відповідачами фактів порушення позивачем вимог трудового законодавства лише на підставі матеріалів кримінальної справи, по якій відсутній вирок суду. У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів самих порушень, неправомірним є вимоги припису про укладення у строк до 13.05.2013р. належним чином трудових відносин з найманими працівниками та реєстрації договорів в районному центрі зайнятості, тим паче, що відповідачами не зазначено у приписі з ким саме позивачу слід укласти трудові відносини.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Рашевської Наталії Олексіївни, Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області про визнання незаконним дій та скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Рашевської Наталії Олексіївни, які полягали в проведенні позапланової перевірки по додержанню трудового законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без пред'явлення останньому направлення на перевірку та без надання копії направлення на перевірку, без згоди центрального органу виконавчої влади - Державної інспекції України з питань праці, протягом строку, що перевищує два робочих дні.

Визнати протиправним та скасувати припис №04-33-96/15-15 від 29 квітня 2013 року, винесений державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Рашевською Наталією Олексіївною.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 22 гривні 94 копійки судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Стрельнікова