Постанова № 33725924, 23.09.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5436/13-a

категорія 8.2.6

23 вересня 2013 р. м. Житомир

час прийняття: 11 год. 00 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участю секретаря Коваля О.В.,

за участю представника позивача Кобилинського П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.07.2013,-

встановив:

31 липня 2013 року Державне підприємство "Лугинське лісове господарство" (далі - ДП "ЛЛГ") звернулося до суду з позовом до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Лугинська ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 22 липня 2013 року:

- № 0000292200 про визначення додаткового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 5657 грн та застосування штрафної санкції у розмірі 2829,00 грн;

- № 0000272200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 851,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що працівниками податкового органу було зроблено помилкові висновки про порушення позивачем п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України в липні 2012 року за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал" (далі - ТОВ «Універсал») та завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів на суму 26937,26 грн.

Крім того, вважає хибним висновок відповідача про те, що на порушення норм п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України позивач помилково відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 850,68 грн за операціями з ТОВ "Універсал" так як вони не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин. Як наслідок спірні податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що не відповідають обставинам справи, а тому, на думку позивача, вони підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, заперечень на позов чи клопотань до суду не надходило. В матеріалах справи є поштові повідомлення про отримання відповідачем судових повісток - 6 серпня 2013 року на судове засідання 15 серпня 2013 року та 21 серпня 2013 року на засідання 23 вересня 2013 року.

За таких обставин, з врахуванням думки представника позивача, суд вирішив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив таке.

Працівниками Лугинської ОДПІ в період з 25 червня 2013 року по 2 липня 2013 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "ЛЛГ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 1 липня 2012 року по 31 липня 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Універсал".

За результатами вказаної перевірки працівниками податкового органу складено акт від 9 липня 2013 року № 59/22-16/00991864 (а.с. 12-20) у висновку якого вказані такі порушення позивача:

- п. 138.4, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1, ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК) в результаті чого встановлено його заниження за 3 квартали 2012 року на суму 5657,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у липні 2012 року на суму 851,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "Універсал".

На підставі наведеного акту відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 22 липня 2013 року:

- №0000292200 про визначення додаткового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 5657,00 грн та застосування штрафної санкції у розмірі 2829,00 грн (а.с. 22);

- №0000272200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 851,00 грн (а.с. 22).

Суд не погоджується з даними податковими повідомленнями - рішеннями з огляду на таке.

З акту перевірки видно, що в порушення п. 185.1 ст. 185 ПК позивачем в липні 2012 року за господарськими операціями з TOB "Універсал" було завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 26937,26 грн.

Підставою для такого висновку податковий орган вважає отриманий від ДПІ у Оболонському районі м. Києва акт перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах TOB "Універсал" з TOB "Вівал Сервіс", в якому зазначено, що операції між такими контрагентами не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Відповідно до п. 138.1. ст 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Судом встановлено, що 21 березня 2013 року між позивачем та TOB "Універсал" укладено договір підряду № 29 на проведення лісозаготівельних робіт (а.с 37-41), відповідно до якого TOB "Універсал" зобов'язувалося на власний ризик виконати роботи згідно переліку робіт вказаному в кошторисі по заготівлі лісопродукції і лісогосподарських роботах, а ДП "ЛЛГ", в свою чергу зобов'язувалося прийняти та оплатити її.

Роботи, що були виконані TOB "Універсал", підтверджені наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт від 31.07.2012 (а.с.43-45), податковими накладними: №33 від 30.07.2012, №№58,59 від 31.07.2012 (а.с.48-45), які були отримані позивачем від TOB "Універсал" у серпні 2012 року (а.с.51). Факт розрахунку за виконання даних робіт підтверджується платіжними дорученнями № 1494 від 04.07.2012 та № 1686 від 20.07.2012 (а.с. 46-47).

Суд зазначає, що жодне з положень ПК не пов'язує право позивача, як платника податку, на формування витрат в залежність від належного виконання його постачальниками (продавцями) своїх податкових зобов'язань та сплати сум таких зобов'язань до державного бюджету.

Угода укладена між позивачем та його контрагентом спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Суд вважає, що посадовими особами відповідача було безпідставно зменшено витрати на вартість послуг по заготівлі деревини, що були виконані TOB "Універсал", на загальну суму 26937,26 грн та, відповідно, збільшено зобов'язання з податку на прибуток на суму 5657 грн і застосовано фінансові санкції у сумі 2829 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 22 липня 2013 року № 0000272200 суд зазначає таке.

З акту перевірки Лугинської ОДПІ видно, що на порушення п. 198.1 ст. 198 ПК ДП "ЛЛГ" віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 850,68 грн по операціям з ТОВ "Універсал", які на думку податкового органу не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з вимогами п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу викладеного слідує, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податків первинних документів та податкових накладних, що підтверджують понесені позивачем витрати та сформований податковий кредит.

На підставі уже вказаних податкових накладних: №33 від 30.07.2012, №№58,59 від 31.07.2012 (а.с.48-45) позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 850,68 грн (а.с.53). Суд вважає, що позивач мав всі правові підстави щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від TOB "Універсал" в загальній сумі 850,68 грн.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК відповідальність позивача, як платника цього податку, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент його перевірки органом державної податкової служби суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти адміністративного позову, враховуючи надані позивачем докази та норми чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно платіжного доручення № 1989 від 29.07.2013 (а.с. 2), позивачем сплачений судовий збір в загальній сумі 298,22 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд,

постановив:

Позов Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №№0000292200, 0000272200 від 22.07.2013, винесені Лугинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" судовий збір у розмірі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн 22 коп.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.