Рішення № 3372557, 30.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.09 р. Справа № 18/7

за позовом: Дочірнього підприємства „Науково-дослідний та проектнийінститут „Донецький ПромбудНДІпроект” м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 79596,62грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю

представників сторін:

від позивача: Мамічева І.Ю. – дов.

від відповідача: Фурсова О.О. – дов.

Дочірнє підприємство „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький ПромбудНДІпроект” м. Донецьк звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь, Донецької області про стягнення 72752,40грн. заборгованості, 3798,27грн. пені, 477,79грн. річних, 2568,16 грн. інфляційних, а всього 79596,62грн.

Заявою від 02.02.2009 року №203–6–41 позивач зменшив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 72752,40 грн. заборгованості, 3252,93грн. пені, 406,62грн. річних, 2328,08грн. інфляційних, а всього 78740,03грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням зменшених вимог.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що роботи по контракту були ним виконані, але в порушення умов контракту відповідач не розрахувався, тому за ним налічується борг, а за прострочку платежу нараховані річні, інфляційні та пеня.

Відповідач заперечень проти боргу не висунув, а нарахування пені вважає безпідставним, оскільки за протоколом розбіжностей пеня за прострочку платежу у п. 5.6 контракту відсутня.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.04.2008 року сторонами був укладений контракт № 1637/4 на розробку науково – технічної продукції, згідно з п. 1.1 якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач ( Виконавець) прийняв зобов’язання на розробку науково – технічної продукції.

Вартість робіт визначена у п.4.1 контракту і становить 174304,80 грн.

Порядок розрахунків встановлений п. 4.2 контракту.

Позивач свої зобов’язання за контрактом виконав, що підтверджується актом №1 здачі – прийомки науково – технічної продукції від 01.09.2008 року, підписаним у двохсторонньому порядку.

Зобов’язання щодо оплати прийнятих робіт відповідачем не виконані, сума заборгованості становить 72752,40 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону.

Доказів оплати суми боргу відповідачем не надано, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем річні у сумі 406,62 грн. та інфляційні у сумі 2328,08 грн. підлягають стягненню у повній сумі, оскільки заперечень проти порядку їх нарахування відповідачем не надано.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 3252,93 грн. суд вважає необгрунтованими, оскільки п.5.6 контракту (у редакції протоколу розбіжностей) передбачає відповідальність Виконавця за порушення строків виконаних робіт і не встановлює відповідальність Замовника за прострочку оплати робіт у вигляді пені.

Посилання позивача на те, що контракт був підписаний без протоколу розбіжностей, спростовується матеріалами справи, а саме: відповідачем наданий протокол розбіжностей, підписаний сторонами і скріплений їхніми печатками.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.22,33,43,49,82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Науково – дослідний та проектний інститут „Донецький ПромбудНДІпроект” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь, Донецької області про стягнення 78740,03грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” ( 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського,1, п/р 26003501676000 у філії ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335745, ЄДРПОУ 00191158, ІНН 001911505191) на користь Дочірнього підприємства „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький ПромбудНДІпроект” (83004, м. Донецьк, вул. Університетська, б. 112, п/р 260003320 в АБ „Укрбізнебанку” м. Донецьк, МФО 334969, ЄДРПОУ 33417233) 72752, 40 грн. заборгованості, 406,62 грн. річних, 2328,08 грн. інфляційних, 754,87 грн. державного мита та 111,91 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 30.03.2009 року і набуває законної сили після закінчення десятиденного строку на його оскарження.

Суддя

Рішення підписано 31.03.2009 року.