Постанова № 33725523, 24.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа№ 910/10646/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ»Кірос ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»

про стягнення 87678,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ВКФ»Кірос ЛТД» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Хліб Інвестбуд» про стягнення коштів за договором про надання послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року позов був задоволений повністю. Стягнуто з ТОВ «Хліб Інвестбуд» на користь ТОВ «ВКФ» Кірос ЛТД» основний борг в розмірі 83826,52 грн., 3% річних - 3851,74 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1754 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представником позивача надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою суду від 30.08.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 24.09.2013 року.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшло клопотання від позивача про можливість слухання справи у відсутність їх представника, через неможливість забезпечення його участі у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, доказів на поважність причин неявки суду не надав. Про місце та час слухання справи повідомлення належним чином.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

01.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Кірос ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» був укладений договір № 0102/К транспортного експедирування.

Розділами 1 та 2 вказаного договору сторонами передбачено, що експедитор зобов"язується за плату та за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (зернові та олійні культури та продукти їх переробки) залізничним транспортом.

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що відповідач зобов`язаний надавати позивачу транспортну заявку не пізніше ніж за 5 годин до початку завантаження із зазначенням найменування вантажу, пункту завантаження і станції відправлення, станції призначення, тощо.

Умовами договору сторони також встановили порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.3.2 оплата проводиться відповідачем наступним чином: 70% передплати договірної ціни згідно виставленого позивачем рахунку протягом 3 днів, 30% протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

Згідно п.3.5 договору розмір договірної ціни включає в себе винагороду експедиторові, залізничний тариф, вартість виготовлення ЗПП, станційні збори, тощо.

Позивач виконував свої зобо`язаання за договором належним чином, а саме: у період дії договору було надано послуг на загальну суму 1097885, 33 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.

Так у період з лютого по березень 2012 року позивачем були надані наступні послуги, які підтверджені актами виконаних робіт за номерами:

- 08-3п/п-1 на суму 34854,09 грн;

- 10-3п/п-п/2 на суму 53491,97 грн;

- 11-3п/п-ф-3 на суму 29730,20 грн;

- 12-3п/п-ф/4 на суму 22364,66 грн;

- 09-3п/я/5 на суму 93301,97 грн;

- 16-3п/я/6 на суму 88559,69 грн. та іншими

Відповідач частково погасив вказані послуги за вищенаведеними актами виконаних робіт, заборгованість залишилась непогашеною в сумі 83826, 52 грн., що підтверджено актом звіряння розрахунків від 30.06.2012 року та угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 01.07.2012 року, підписаними сторонами та скріпленими відповідними печатками.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

За змістом ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст. 903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов`язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувами відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Відповідачем по справі не було надано ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції належних доказів відсутності заборгованості перед позивачем за договором транспортного експедирування № 0102\К, або існування такої заборгованості в меншому розмірі, ніж заявлено до стягнення позивачем.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3851,74 грн.

Нормами чинного законодавства України передбачено право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши наданий розрахунок, колегія суддів вважає його вірним та обґрунтованим.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи все вище вказане, позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Кірос ЛТД» про стягнення з ТОВ«Хліб Інвестбуд» боргу та 3% річних за неналежне виконання умов договору транспортного експедирування, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Кірос ЛТД», а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга ТОВ «Хліб Інвестбуд» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2013 року у справі № 910/10646/13- без змін.

2. Матеріали справи № 910/10646/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.