Рішення № 33725099, 17.09.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2013 Справа № 905/5277/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення"простягнення 36 869,51 грн. за участю представників:

від позивачаКорольов Д.В. - представник за довіреністювід відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" про стягнення заборгованості у розмірі 36 869,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за генеральним договором поставки нафтопродуктів № С04103(гурт) від 11.10.2012 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем згідно видаткової накладної № 1472 від 31.05.2013 товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлену продукцію.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою та за фактичною адресою.

При оформленні поштових конвертів було допущено технічну помилку, а саме невірно зазначено адресу відповідача - замість вул. Майська помилково вказано вул. Минайська. Проте, судом встановлено, що про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином. Це підтверджується повідомленнями про отримання рекомендованої поштової кореспонденції від 29.07.2013 та від 12.08.2013, з яких вбачається факт отримання ухвал про порушення провадження та про відкладення розгляду справи саме представником ТОВ "Донецьквуглезбагачення". Тобто помилкове зазначення адреси відповідача не потягло за собою недоставлення поштової кореспонденції відповідачу. Крім того, про обізнаність відповідача про розгляд господарським судом Донецької області даної справи свідчить клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 06.08.2013.

Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судові засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

11.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" (покупець, відповідач) укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів № С04103(гурт) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в накладних на відпуск товару, виписаних продавцем, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 (п. 9.14 Договору в редакції Додаткової угоди від 01.01.2013).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна за одиницю виміру кількості товару визначається в рахунках на оплату товару, наданих продавцем та підтверджується накладними на відпуск товару, підписаними уповноваженими представниками сторін. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з п.п. 4.2, 4.3 Договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок постачальника.

В розділах 2 та 5 Договору сторони визначили відповідно умови поставки та приймання товару.

На виконання умов Договору позивач 31.05.2013 поставив відповідачу дизельне паливо кількістю 5 450 л на загальну суму 46 870,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1472 від 31.05.2013, яка містить посилання на те, що товар за нею поставляється на виконання умов договору С04103(гурт) від 11.10.2012.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній, підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній, та довіреністю №0000000717 від 15.05.2013, виданою відповідачем на отримання товару від позивача, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, за отриманий товар перерахував на рахунок позивача кошти у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.06.2013, а також довідкою № DBO-52/492 від 05.08.2013, виданою Ворошиловським відділенням Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" в м. Донецьку.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що умовами Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем. Позивач, не отримавши попередню оплату на всі 100% погодженої вартості товару, здійснив поставку товару, який, в свою чергу, відповідачем був прийнятий.

За таких обставин, сторони фактично своїми діями змінили умови договору, оскільки відповідач не здійснив 100% попередню оплату вартості товару, а позивач, не отримавши 100% попередню оплату товару, здійснив поставку.

Умовами Договору строк, у який відповідач зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар, у разі його поставки без здійснення попередньої оплати, не визначено.

Тому, в даному випадку слід застосувати правила ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно положень якої строк оплати за поставлений товар слід обчислювати через сім днів з дати пред'явлення вимоги щодо здійснення оплати отриманого товару.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про проведення оплати № 526 від 18.06.2012, в якій просив перерахувати заборгованість у розмірі 46 870,00 грн. В якості доказів направлення відповідачу вказаної претензії позивачем надано копію сторінок журналу вихідної кореспонденції ТОВ "Золотий Екватор".

Судом вище встановлено, що 27.06.2013 відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару у сумі 10 000,00 грн.

У зв'язку з несплатою залишкової суми заборгованості позивач звернувся до відповідача з вимогою про проведення оплати № 525 від 09.08.2013, в якій просив погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 36 869,51 грн.

Вказану вимогу відповідач отримав 23.08.2012, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, чеком поштової установи та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Судом враховано, що позивач звернувся з позовом до суду 18.07.2013 (згідно штемпеля на поштовому конверті), однак суд відзначає, встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України семиденний строк закінчився до прийняття рішення по даній справі, а як свідчать матеріали справи, вказана вимога станом на даний час залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Крім того, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу дизельне паливо в обсязі 5 450 л на загальну суму 46 870,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі видатковою накладною, в якій міститься підпис представника відповідача про отримання товару, довіреністю відповідача на отримання товару.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач зобов'язання по оплаті отриманого палива виконав частково, а саме 27.06.2013 перерахував на рахунок позивача 10 000,00 грн., що підтверджується довідкою банку, належним чином засвідченими копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий згідно видаткової накладної № 1472 від 31.05.2013 товар становить 36 869,51 грн. (з урахуванням зарахованого позивачем залишку попередньої оплати відповідача у розмірі 0,49 грн.).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № С04103(гурт) від 11.10.2012 за отриманий згідно видаткової накладної № 1472 від 31.05.2013 товар відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у розмірі 36 869,51 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" (83058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ідентифікаційний код 36887724, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 37425075) заборгованість у розмірі 36 869 (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 23.09.2013.

Суддя М.В. Сажнева