Ухвала суду № 33725082, 05.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18442/13-ц

Провадження №6/761/588/2013

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.,

при секретарі Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової Асі Назимівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2 з вилученням паспортного документа до виконання зобов'язань, покладених на нього вироком Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 30.12.2004р. в частині стягнення з нього грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімова А.Н. за погодженням з Начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовом В.А., звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2 з вилученням паспортного документа до виконання зобов'язань, покладених на нього вироком Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 30.12.2004р. в частині стягнення з нього грошових коштів.

Своє подання державний виконавець обґрунтовує тим, що відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України здійснюється примусове виконання виконавчого листа № 1-1/04 від 29.11.2005 року Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону про стягнення з ОСОБА_2 (Боржник) на користь Міністерства оборони України 10 000 000,00 грн.

26.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику строк на самостійне виконання рішення суду, копію якого направлено сторонам виконавчого провадження.

На день звернення до суду сума заборгованості не погашена навіть частково і боржник не вчиняє жодних дій для її погашення, що трактується як ухилення від погашення існуючої заборгованості та виконання рішення суду. У зв'язку з тим, що до відділу надійшло клопотання стягувача про звернення державного виконавця до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України (а.с. 36), а також враховуючи значну суму заборгованості, державний виконавець просить: - тимчасово відмовити у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасово відмовити у виїзді за кордон з тимчасовим вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_2 до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 30.12.2004 року у справі № 1-1/04; - зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити невідкладних заходів для недопущення виїзду з України громадянина України ОСОБА_2, а в разі вилучення у нього паспортного документу для виїзду за кордон - надіслати його у відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ за місцем видачі.

У судовому засіданні державний виконавець Рагімова А.Н. подання підтримала і просила його задовольнити.

Вислухавши державного виконавця, вивчивши подання державного виконавця, дослідивши додані до нього докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Як вбачається з доданих до подання документів, вироком Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 30 грудня 2004 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, було засуджено до 9 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього особисто належного йому майна і позбавленням військового звання «майор» та з нього стягнуто на користь Міністерства оборони України 10 000 000,00 (десять мільйонів) грн. Вирок набрав законної сили 27.10.2005 року. Виконавчий лист №13 Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 30 грудня 2004р. видано стягувачу 29 листопада 2005р. (а.с. 7-8).

З відміток державного виконавця, здійснених на виконавчому листі, вбачається, що стягувачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» 26.11.2009 року, 06.04.2010 року, 30.11.2012 року (а.с. 8, 43).

При цьому з заяви Стягувача вбачається, що постановою державного виконавця від 16.08.2010 року (ВП № 21049105) було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 10 000 000,00 грн., проте постановою від 04.10.2012 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», про що є відповідна відмітка у виконавчому листі (а.с. 8, 43).

П.7 ч.1 ст.47 вказаного Закону, в редакції, що діяла на час винесення державним виконавцем постанови, передбачалось, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

За ч.5 цієї статті Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

18.12.2012р. Стягувачем було повторно подана заява про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 13, виданого Військовим місцевим судом Миколаївського гарнізону 29.11.2005 року (а.с.5-6).

26.12.2012р. старшим державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 35833751, боржник - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1), за виконавчим листом № 1-1/04 Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону, виданим 29.11.2005 року, про стягнення 10 000 000,00 грн. на користь Міністерства оборони України (а.с. 12), яка була направлена сторонам виконавчого провадження (а.с. 14, 22-23). Зазначеною постановою боржнику було надано строк протягом семи днів з дня винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення суду.

Боржником рішення суду в строк, наданий державним виконавцем для самостійного виконання, не виконано.

Документи, які б свідчили, що боржником ОСОБА_2 вчинені дії, спрямовані на повне погашення заборгованості чи на об'єктивні та поважні причини неспроможності виконання рішення суду, у матеріалах справи відсутні.

При цьому з документів, наданих державним виконавцем вбачається, що в процесі здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було направлено запит до УДАІ УМВС України в Кіровоградській області № 12-0-30-132/5-576/5 від 12.02.2013 (а.с. 15), запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.31), запит до Адресного бюро ГУМВС України в Кіровоградській області № 12-0-30-132/5.-576/5 (а.с.25) щодо надання інформації про наявність рухомого чи нерухомого майна у власності боржника та адреси його реєстрації чи проживання відповідно.

Згідно відповіді УДАІ УМВС України в Кіровоградській області № 10/766 від 27.02.2013 року, за боржником станом на 25.02.2013 року зареєстровано причіп КРАЗ 8138, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію від 08.04.1994 року (а.с.20).

З відповіді №1000518105 від 13.02.2013 на запит № 929512 від 12.02.2013 року до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, вбачається, що по запиту «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.» фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати (а.с.24).

Заявами Стягувача № 341/3/4/2362 від 28.11.2012 року (а.с.17), № 219 від 11.02.2013 року (а.с. 28), останній просив повідомити його про хід виконавчого провадження № 35833751, на що страшим державним виконавцем було направлено Стягувачеві листи № 13-0-31-111/5.-576/5 від 13.02.2013 (а.с. 19) та № 13-0-31-298/5-576/5 (а.с. 30), в яких представника Стягувача повідомлено про хід виконання виконавчого провадження, в якому зокрема зазначено, що на запити державного виконавця щодо майнового стану боржника надано відповіді: згідно відповіді ДПС України у боржника відстуні відкриті рахунки, згідно відповіді УДАІ УМВС в Кіровоградській області за боржником зареєстрований причіп КРАЗ 8138, 1993 р.в.

Судом встановлено, що згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, яка надана Сектором адресно-довідкової роботи Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області № 25 від 08.04.2013 року, боржник з 10.01.2007р., зареєстрований в АДРЕСА_2 станом на 18.04.2013р. (а.с. 33,34, 42).

Поряд з цим суду не надано доказів, які б свідчили, що за вказаною адресою боржник отримує направлену йому кореспонденцію.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Боржник умисно та свідомо не виконує рішення суду та в будь-який спосіб намагається не повертати заборгованість.

Частиною першою статті 33 Конституції України визначено: кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», зокрема передбачено: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань. Громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. про тимчасове обмеження ОСОБА_2, у праві виїзду за межі України з вилучення паспортного документа підлягає задоволенню, оскільки ця вимога ґрунтується на положеннях вказаних законодавчих актів, а додані до подання документи свідчать, на думку суду, про ухилення боржника від виконання зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 377-1, 209, 210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової Асі Назимівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2 з вилученням паспортного документа до виконання зобов'язань, покладених на нього вироком Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 30.12.2004р. в частині стягнення з нього грошових коштів - задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у виїзді за межі України з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов'язань, покладених на нього вироком Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 30.12.2004р. в частині стягнення з нього грошових коштів, згідно виконавчого листа Військового місцевого суду Миколаївського гарнізону №13, виданого 29.11.2005р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Міністерства оборони України 10 000 000,00 грн., за яким здійснюється виконавче провадження №35833751 від 26.12.2012р.

Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити невідкладних заходів для недопущення виїзду з України громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, а в разі вилучення у нього паспортного документу для виїзду за кордон - надіслати його у відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ за місцем видачі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: