Рішення № 3372446, 31.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2009 року справа № 6/59

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “УкрОлія”,

вул. Садова, 4, с. Чернечий Яр, Диканський район, Полтавська область.

до відповідача: приватного підприємства “Союз-Лідер”

юридична адреса: вул. Боженка, 100, м. Чернігів;

фактична адреса: проспект Миру, 49-А, м. Чернігів.

про стягнення 245614,85 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Бехтер Л.В., довіреність №16 від 19.01.2009 року,

від відповідача: Кулєба Л.В., довіреність №143 від 03.07.2008 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрОлія” подано позов до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення боргу в сумі 281614,85 грн. з них 273945,04 грн. основного боргу за поставлений товар за період з 15.09.2008 року по 09.10.2008 року згідно договору поставки №58/8 від 27.03.2008 року, 6817,61 грн. –пені, 852,20 грн. –3% річних.

В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначає, що під час розгляду справи відповідачем було сплачено частково борг в сумі 36 тис. грн. В зв”язку з цим позивач просить стягнути 245614,85 грн. боргу.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.

До початку судового засідання на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Також в судовому засіданні 26 лютого 2009 року представник відповідача надав відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги вони не визнають в повному обсязі та вважають їх безпідставними, обгрунтовуючи свою позицію наступним:

На думку відповідача довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей оформлені з порушенням вимог Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і погашених довіреностей на одержання цінностей”, - затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України у 1996 р. за №293/1318, оскільки довіреності оформлені датою, яка не відповідає дійсності, а також в переліку цінностей визначено загальну ціну цінностей без зазначення назви і кількості. Також відповідач зазначає, що на зазначених накладних в якості правової підстави виникнення обов”язку щодо передачі товару не зазначено Договір поставки №58/8 від 27.03.2008 року.

Згідно п. 4.1. договору поставка товару здійснюється тільки при наявності додатків №1 та №2, затверджених та скріплених печатками сторін. У відповідності до п. 1.3. договору сторони затверджують “Протокол узгодження” (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та “Умови торгівлі” (Додаток №1), що є невід”ємною частиною даного договору. За умовами п. 5.1. договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в “Протоколі узгодження” (Додаток №2) та вказується в накладних за одну одиницю.

Таким чином, на думку відповідача, для підтвердження факту передачі товару саме за договором позивач повинен надати суду належним чином підписаний та скріплений печатками сторін Додаток №2 до договору.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “УкрОлія” та приватним підприємством „Союз-Лідер” укладено договір поставки № 58/8.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов’язується в порядку та в строки, встановлені даним договором передавати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та “Умови торгівлі“ (Додаток №1), що є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник повинен поставляти товар вчасно згідно графіка поставки та у відповідній кількості до замовлення покупця, яке є обов’язковим для постачальника. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та надається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік повинен бути узгоджений сторонами.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в „Протоколі узгодження” (Додаток №2), та вказується в накладних за одну одиницю.

У відповідності до п. 5.2. цього договору при зміні ціни постачальник зобов”язаний не менше, ніж за 5 (п”ять) робочих днів надати покупцю додаток №2 до даного договору зі змінами, завірений печаткою та підписом уповноваженого представника постачальника. У протилежному випадку покупець залишає за собою право оприбуткувати товар по раніше узгодженим цінам, з послідуючою заміною прибуткових документів постачальника.

Згідно п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1 до даного договору або у вексельній формі оплати.

Відповідно п. 1.1. додатку №1 до договору поставки №58/8 від 27 березня 2008 року, який складений 27 березня 2008 року, оплата кожної отриманої покупцем партії товару здійснюється згідно видаткових накладних на протязі 30 календарних днів з дати поставки конкретної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 15.09.2008р. по 09.10.2008р. було відвантажено відповідачу товару на загальну суму 273945,04 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними №РН-В001592 від 15 вересня 2008 року, №РН-В001707 від 25 вересня 2008 року, №РН-В001834 від 09 жовтня 2008 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних, відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”, а також довіреностями на отримання товару серії ЯПЗ №113686, серії ЯПМ №502668, серії ЯПМ №502696, які також містяться в матеріалах справи.

Таким чином, в позовній заяві заявлено до стягнення суму боргу за поставлений відповідачу товар згідно договору поставки № 58/8 від 27.03.2008р. в сумі 273945,04 грн. основного боргу, 6817,61 грн. пені та 852,20 грн. 3% річних.

Як вказує позивач, відповідачем було частково здійснена сплата боргу в сумі 36000 грн. Таким чином заборгованість відповідача складає 245614,85 грн., з яких сума основного боргу 237945,04 грн., пеня 6817,61 грн., і 3 % річних в сумі 852,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідачем було переведено на рахунок позивача 36000 грн. в рахунок погашення боргу, то за таких обставин провадження у справі в частині стягнення даної суми припиняється в зв”язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, сума боргу відповідача становить 245614,85 грн. (281614,85 грн. –36000 грн.).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно розрахунку, складеного відповідно до фактичних обставин та законодавства, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення суму боргу з урахуванням 3% річних в сумі 852,20 грн. за час прострочення платежу з 15.10.2008р. по 01.12.2008 р.

Відповідно до умов п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на підставі п. 8.3 Договору нараховано відповідачу пеню за період прострочення платежу в сумі 6817,61 грн. з 15.10.2008 р. по 01.12.2008 р.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 245614,85 грн., з яких основна заборгованість складає 237945,04 грн., пеня 6817,61 грн. та 3 % річних 852,20 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов’язання по оплаті своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 245614,85 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Поведінка особи, що достатньо свідчить про укладення договору слід кваліфікувати як акцепт.

Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Водночас, досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом.

З практичної точки зору можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Законодавча вимога письмової форми для договору дозволяє констатувати факт укладення договору, коли відомості про досягнення згоди щодо частини істотних умов відображені у самому договорі, точніше у його тексті, а згода щодо інших істотних умов може бути досягнута в усній формі, про що може свідчити, наприклад, письмові докази або поведінка сторін договору, що приступили до його виконання.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору поставки товару даний договір був підписаний обома сторонами та завірений печатками сторін. Також в матеріалах справи знаходяться видаткові накладні, які підтверджують факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару в певному асортименті, в певній кількості, за певною ціною одиниці товару та загальною вартістю товару.

Такі дії сторін договору свідчать про те, що вони приступили до його виконання і досягли згоди щодо таких істотних умов договору, як асортимент, кількість та ціна товару.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 36000 грн.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер” (юридична адреса: вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005; фактична адреса: проспект Миру, 49А, м. Чернігів, 14005, ід. код 31895563, р/р 26008007677 в “Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “УкрОлія” (вул. Садова, 4, с. Чернечий Яр, Диканський район, Полтавська область, 38523, ід. код 31577685, р/р 260010296 в ПФ ВАТ “Мегабанк” м. Полтава, МФО 331757) 245614,85 грн., в тому числі 237945,04 грн. основного боргу, 6817,61 грн. пені, 852,20 грн. 3% річних, 2816,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

31.03.09