Постанова № 3372345, 25.03.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2009 № 52/12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Лосєва А.М.

при секретарі: Царенко А.М.

За участю представників:

від позивача -не з’явився

від відповідача -Прутас В.О. (дов. №26-12/81-Д від 26.12.2008 р.)

від третьої особи - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2008

у справі № 52/12 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"

до Державного підприємства "Вугілля України"

третя особа позивача

третя особа відповідача Державне підприємство "Луганськвугілля"

про стягнення 131075,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства „Вугілля України”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство „Луганськвугілля” про стягнення 131075,84 грн. збитків, понесених поставкою вугілля неналежної якості, а також просив стягнути судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що позивачу з вини відповідача, всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору постачання вугільної продукції №9-02/1-П від 01.02.2007 р. останнім 09, 29, 30 червня 2007 р. було передано позивачу вугілля у кількості 2205000 тонн, яке не відповідає вимогам п.3.1. договору, чим заподіяно збитки у вигляді витрат на провізну плату з перевезень повернутого вугілля, плату за користування вагонами за час простою вагонів, збори за оформлення документів на відправку вантажу.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі 52/12 від 03.09.2008 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 131075,84 грн. завданих збитків, 1163,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №52/12 від 03.09.2008 р., прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд першої інстанції від час вирішення спору належним чином не перевірив доводів ДП „Вугілля України”, а саме: позивачем виклики передбачені умовами договору (п.4.9) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 24.04.1966 р. №П-7 на адресу відповідача направлені не були, натомість вугілля було опробуване в односторонньому порядку та переадресоване у зворотньому напрямку; акти приймання вугілля та акти відбору проб підписані не уповноваженими на те представниками ДП „Укрвуглеякість”. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що строк позовної давності, згідно з п.8 ст.269 Господарського кодексу України, зі зверненням до суду з даними вимогами позивача сплинув 09, 29 та 30 грудня 2007 р., оскільки недоліки з якості вугілля позивач виявив відповідно 09, 29 та 30 червня 2007 р., що підтверджується актами приймання вугілля.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі №52/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

22.01.2009 р. до Київського апеляційного господарського суду через відділ документального забезпечення надійшов відзив на апеляційну скаргу від Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, в якому позивач просить залишити без змін рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2008 р. у справі №52/12, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представники позивача, третьої особи в судове засідання 25.03.2009 р. не з’явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Західенерго”, як покупцем, та Державним підприємством „Вугілля України”, як постачальником, було укладено договір поставки №9-02/1-П (далі за текстом – Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі – вугілля) в асортименті, за реквізитами і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Строк дії Договору відповідно до умов п.8.1 встановлений з 01.02.2007 р. до 31.03.2007 р., а в частині проведення розрахунків – до повного виконання зобов’язань.

Додатковою угодою №12-06/07 від 27.06.2007 р. до Договору постачання вугільної продукції №09-2/1-П від 01.02.2007 р. строк дії договору продовжено до 31.12.2007 р.

Відповідно до п.2.1 Договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження – 4 напіввагони.

Пунктами 4.1, 4.4, 4.9 Договору сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості.

Відповідно до п.4.1 Договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №116 та №117 від 25.04.1966р., з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості”, ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування”. ГТР 34.09.110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними актами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажовідправника.

Згідно із п. 4.9. Договору якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажовідправника.

На виконання зазначених умов договору на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача 09, 29, 30 червня 2007 р. надійшло вугілля марки ГСШ клас 0-13 мм, загальною кількістю 2205000 тонн, що підтверджується залізничними накладними № 33013958 (у вагоні №66374927), №49617794 (у вагонах №№67702621, 66782863, 66961772, 67889907, 67886689, 65756926), №49617798 (у вагонах №№65293037, 66765553, 66734468, 63428924, 67370544), №49617792 (у вагонах №№67863316, 67847368, 67386300, 67657866, 67849661), №49617856 (у вагонах №№65717381, 67370668, 67676551, 67371229).

При прийманні вугілля за якістю виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам пункту 3.1 Договору, що підтверджується актами приймання вугілля №3938 та №3946 від 10.06.2007 р., №3986 від 11.06.2007 р., №4576 від 01.07.2007 р., №4607 від 02.07.2007 р., складеними та підписаними уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС, представниками вантажоодержувача, представником ДП „Вуглехімічна лабораторія” ТОВ Підприємство енергетичного призначення „Горенерго” та представниками вантажовідправника за довіреностями №24 від 31.05.2007 р., №28 від 25.06.2007 р., актами про відбір проб вугілля №3938 та №3946 від 09.06.2007 р., №3986 від 10.06.2007 р., №4576 від 30.06.2007 р., №4607 від 01.07.2007 р.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що приймання вугілля здійснювалося у відповідності до вимог, викладених в п.4.1 Договору.

Про поставку неякісного вугілля позивач повідомив відповідача та вантажовідправника телеграмами №622 від 09.06.2007 р., №623 від 11.06.2007 р., №691, №692 від 01.07.2007 р. та листами-факосграмами №06/1705, №372/1706 від 11.06.2007 р., №06/1981 від 02.07.2007 р., якими одночасно попереджався про повернення вантажу.

Відповідно до п. 5.3 Договору вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором в п. 3.1, покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника з дотриманням вимог п.6.4 цього договору.

Виходячи зі змісту п. 6.4 Договору за постачання неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

У зв'язку з находженням на Бурштинську ТЕС вугілля із значними перевищеннями встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто вантажовідправнику 13.06.2007 р., 04.07.2007 р., 05.07.2007 р., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №36087043 від 13.06.2007 р., №36087090 від 04.07.2007 р., №36087091 від 05.07.2007 р.

Внаслідок повернення неякісного вугілля позивачем понесені витрати в сумі 131075,84 грн., що складаються з витрат на провізну плату з перевезень повернутого вугілля в сумі 93731,00 грн. без ПДВ, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №36087043 від 13.06.2007 р., №36087090 від 04.07.2007 р., №36087091 від 05.07.2007 р.; плати за користування вагонами за час простою вагонів в сумі 14831,50 грн. без ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №1151/1132 від 13.06.2007 р., №1334/1314 від 05.07.2007 р., №1332/1312 від 04.07.2007 р.; зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 667,37 грн. без ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками для додаткових зборів №13.06.0335 від 13.06.2007 р., №05.07.0380 від 05.07.2007 р. та №04.07.0378 від 04.07.2007 р.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу; одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” щодо відшкодування відповідачем збитків у розмірі 131075,84 грн., понесених позивачем у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо посилання апелянта на те, що строк позовної давності зі зверненням позивача до суду з даними вимогами сплинув 09, 29 та 30 грудня 2007 р., оскільки недоліки з якості вугілля позивач виявив відповідно 09, 29 та 30 червня 2007 р., що підтверджується актами приймання вугілля, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.8 ст.269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції в ході судового розгляду не заявлялися вимоги щодо застосування позовної давності.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2008 р. у справі № 52/12 залишити без змін.

Матеріали справи № 52/12 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Лосєв А.М.

07.04.09 (відправлено)