Постанова № 33720675, 25.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

> ONT>NT class="fs167">

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25 вересня 2013 року Справа № 814/3883/13-а FONT>

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Ткач Г.С. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціоналіст", (вул. Електронна, 72-А (вул. Арх. Старова, 4-Е, кв.,.Миколаїв,54046)

s123">доT>/P>h="69 %" class="tds11">

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

про

визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціоналіст» (далі по тексту - позивач, підприємство), відповідно до уточнених позовних вимог, посилаючись на незаконність дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту – відповідач, ДПІ, контролюючий орган), звернулося до суду з вимогою про визнання неправомірною відмову в прийнятті додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Відповідач позов не визнав, вказавши що позивачем пропущено строк на подання до ДПІ додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що 27.06.2013 року ТОВ «Інтернаціоналіст» придбано у ТОВ «Торгово-промислова компанія» товар на суму 13702,44грн..

01.07.2013 року ТОВ «Торгово-промислова компанія» позивачеві видана податкова накладна №26 на суму ПДВ 2283,74грн. від 01.07.2013 року.

При цьому, вказана податкова накладна, що виписана контрагентом, не була внесена останнім до державного реєстру податкових накладних.

20 липня 2013 року позивачем до ДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року.

26 липня 2013 року позивачем до ДПІ подано додаток №8 (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торгово-промислова компанія») до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, податкову накладну та розрахункові документи на підтвердження здійснення господарської операції.

30 липня 2013 року листом за №500/10/14-03-2207 відповідач відмовив позивачеві в прийняті додатку до податкової декларації з податку на додану вартість (додаток №8) як податкової звітності за червень 2013 року, обґрунтовуючи відмову пропуском суб’єктом господарювання строку для подання до податкових органів додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, який сплив 20 липня 2013 року.

Відповідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно приписів п.201.10. ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що при повідомлені суб’єктом господарювання орган податкової служби про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), ДПІ мало право на проведення перевірки постачальника, а позивач мав право включити суму ПДВ по спірній податковій накладній до податкового кредиту.

При розгляді справи встановлено, що позивач надав податковому органу заяву про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних (додаток №8), разом з підтверджуючими сплату/поставку документами, які відповідно до ст.201.10 ПК України є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Надання до ДПІ додатку №8 до податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року поза межами граничного строку подання податкової декларації (додаток до декларації подано 26.07.2013, граничний строк подачі податкової звітності 20.07.2013) вказує на порушення суб’єктом господарювання строків подання податкової звітності, на яке відповідач мав право відповідно відреагувати (відповідальність передбачена ст.120 ПК України).

Проте, порушення платником податків строків подання податкової звітності не спростовує відомостей, зазначених у самій податковій звітності, та не має наслідком невизнання цієї звітності.

Враховуючи те, що позивачем надано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), останній мав право формувати податкових кредит за період, в якому відбулася господарська операція, навіть з врахуванням того, що ним було порушено строки подання податкової звітності.

Таким чином, відповідач – суб’єкт владних повноважень в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в прийнятті додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Стягнути судові витрати в сумі 34 гривні 41 копійку з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціоналіст" (код ЄДРПОУ 32056714).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний