Ухвала суду № 33719583, 14.06.2013, Вишгородський районний суд Київської області

"14" червня 2013 р. Справа № 363/68/13-ц

УХВАЛА

14 червня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Скарлат О.І.,

при секретарі Тлостюк В. М.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради "Вишгородське бюро технічної інвентаризації", головне управління юстиції в м. Києві, Головну управління юстиції у Київській області, виконавчий комітет Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області про неналежність довідки сільської ради до переліку правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на майно та невідповідність документа вимогам, встановленими нормативно-правовим актам України, визнання договору дарування , дублікату договору дарування та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними.

13 червня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши подані до суду матеріали, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову є передчасною і підстав для її задоволення не вбачає, оскільки такий вид забезпечення позову виходять за межі предмета позову, а тому не відповідає меті його застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення

Суддя