Рішення № 3371953, 04.02.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" лютого 2009 р.

Справа № 12/581/08

04.02.2009 р. Справа № 12/581/08

м. Миколаїв

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Україна”

(49005,м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-А, код ЄДРПОУ

33088946).

відповідач: закрите акціонерне товариство “Зангас - НГС” (540017, м. Миколаїв,

вул. М. Морська, 34, код ЄДРПОУ 20919780).

про стягнення: 5878512 грн. 15 коп.

Суддя А.К.Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Чебаненко Е.В., довіреність № 05 від 28.01.08 р.;

Від відповідача: Баранов Л.О., довіреність № б/н від 12.01.09 р.,

Тафтай С.Б., довіреність № 02/21 від 22.01.09 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий про стягнення зі закритого акціонерного товариства “Зангас - НГС” на ко-ристь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Україна” 5878512 грн. 15 коп., у то-му числі : 4592361 грн. 15 коп. боргу, 739554грн. 20 коп. пені, 449592 грн. 15 коп. –сума на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів, 97004 грн. 65 коп. річних.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов’язань за договором

№ У239/2007 від 21.03.2007 року, в частині розрахунків, за поставлений товар.

04.02.2009 року від позивача до господарського суду надійшла заява № 535 від 29.01.2009 року про уточнення позовних вимог, якою позивач просить стягнути з відповідача 1579831 грн. 33 коп., у тому числі: 857320 грн. 82 коп. пені, 610734 грн. 03 коп. –сума на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів,111726 грн. 48 коп. річних.

Відповідач своїх представників у судове засідання направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали надав, проти позову заперечує у повному обсязі.

В судовому засіданні 27.01.09 року оголошено перерву до 04.02.09 року.

04.02.09 року розгляд справи подовжений та згодою сторін відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

21.03.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Україна” та спільним Українсько-Російським підприємством акціонерним товариством закритого типу «Зан-гас- НГС»(правонаступником якого є закрите акціонерне товариство “Зангас - НГС”) був укла-дений договір № У239/2007 (том 1 а.с. 12-15), за умовами якого (п.п. 1.1 договору) позивач пос-тавив відповідачу продукцію, що відповідачем не заперечується та підтверджується доданими до позовної заяви відповідними документами (накладним, товарно-транспортними накладними, ак-тами приймання –передачі, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо) на загальну суму 124471066 грн. 35 коп.

В порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 119878705 грн. 20 коп. Залишок заборгованості на час подання позову ста-новив 4592361 грн. 15 коп.

У позовній заяві ТОВ “Інтерпайп Україна” просило стягнути з відповідача 4592361 грн. 15 коп. боргу, а посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України 449592 грн. 15 коп. –сума на яку збільшився борг з урахуванням інфляційних процесів та 97004 грн. 65 коп. річних.

За порушення зобов’язань по договору, посилаючись на п.п.7.2. позивач нарахував від-повідачеві 739554грн. 20 коп. пені.

Заявою № 535 від 29.01.2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягну- ти з відповідача: 857320 грн. 82 коп. пені за період з 16.02.2008 року по 09.12.2008 року, 610784 грн. 03 коп. сума на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів за період з березня 2008 року по листопад 2008 року та 111726 грн. 48 коп. річних за період з 16.02.2008 року по 09.12.2008 року

Заява мотивована тим, що після порушення даної справи відповідач сплатив позивачеві суму основного боргу –4592361 грн. 15 коп. Докази цього подані відповідачем.

Вказана заява подана позивачем відповідно до статті 22 ГПК України, а тому господарсь-ким судом прийнята.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує з наступного.

Відповідно до п.п. 1.1.,4.1 договору оплата продукції здійснюється на підставі специфі-кацій, які є невід’ємними частинами договору. Відповідно до специфікації № 1 оплата партії то-вару, здійснюється шляхом 100 % передплати.

Згідно специфікації №1 (додаток №1 від 12.10.2007 року до договору) загальна вартість поставленого товару складає 39876744 грн. 00 коп. Відповідач двома платежами 12.10.2007 року та 18.10.2007 року здійснив оплату за товар, який повинен бути поставлений у повному обсязі - 39876744 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується пози-вачем.

Специфікацією №2 (додаток № 2 від 19.12.2007 року до договору) позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 158475690 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язався здійснити передплату двома платежами у розмірі 80000000 грн. 00 коп. до 24.12.2007 року та у розмірі 78475690 грн. 00 коп. до 15.02.2008 р.

Виконуючи прийняті на себе зобов'язання відповідач 26.12.2008 р. здійснив попередню оплату у розмірі 80001961 грн. 20 коп., а позивач у свою чергу поставив відповідачу товар на вказану суму. Отже, відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар у повному обсязі на загальну суму 119878705 грн. 20 коп. Тому заборгованість перед позивачем відсутня. За таких обставин, вимога щодо стягнення пені, суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних про-цесів та річних необґрунтована.

У позовній заяві позивач зазначає, що залишок боргу відповідача за поставлений товар ста-новить 4592361 грн. 15 коп., але це не відповідає дійсності з наступного.

Відповідач сплачував за товар шляхом попередньої оплати у відповідності до підписаних сторонами додатків до договору. Сума 4592361 грн. 15 коп., яку позивач включив до боргу від-повідача за поставлений товар, є платою за транспортні послуги і не відноситься до вартості пос-тавленого товару.

Згідно підписаних сторонами додатків до договору від 21.03.2007 року транспортні витра-ти сплачуються покупцем (відповідачем ) на підставі додатково виставлених рахунків.

Позивач порушуючи умови договору, рахунків на сплату транспортних витрат відповідачу не надавав. 10.12.2008 року відповідач з власної ініціативи перерахував позивачу витрати на транспортні послуги у розмірі 4592361 грн. 15 коп.

Отже порушення умов договору з боку відповідача відсутні і позивач не має підстав для нарахування пені, річних та суми на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд дій-шов до таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання має викону- ватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивачем доведено та підтверджено доданими до позовної заяви первинними документа-ми, що він поставив відповідачу товар на загальну суму 124471066 грн. 35 коп., а відповідач за от-риманий товар розрахувався частково, сплативши лише 119878705 грн. 20 коп. Це також, зазна-чено у відзиві. Отже, стягненню підлягало 4592361 грн. 15 коп. Проте, відповідач після порушен-ня провадження в справі сплатив позивачеві суму основного боргу - 4592361 грн. 15 коп. За таких обставин, провадження в справі в частині стягнення зі ЗАТ “Зангас - НГС” вказаної суми підлягає припиненню відповідно до п.п.1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Підпунктом 7.2 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме зазначено: “У випадку несвоєчасного здійснення розрахунків, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчас- но внесеного платежу, за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочки”.

Відповідно до ст.ст. 547,549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може за-безпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), котрою є грошова сума або інше майно, які борж-ник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 857320 грн. 82 коп. пені за період з 16.02.2008 ро-ку по 09.12.2008 року є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобо-в’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 610784 грн. 03 коп. (сума на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів за період з березня 2008 року по листопад 2008 року) та 111726 грн. 48 коп. річних за період з 16.02.2008 року по 09.12.2008 року є обгрунто- ваною і підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно того, що 4592361 грн. 15 коп. є платою за транспортні послуги, тому не відноситься до вартості поставленого товару і обов’язок по їх оплаті виникає після виставлення додаткових рахунків, які позивач не виставляв необґрунтовано з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які во- на посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не подано доказів того, що 4592361 грн. 15 коп. є вартість автотранспорт- них послуг.

Навпаки, у клопотанні відповідача від 27.01.09 року зазначено, що виписка по особовому рахунку за 10.12.08 року (яка додана до цього клопотання) є підтвердженням сплати основного боргу за договором купівлі-продажу від 21.03.07 року. У вказаній виписці установи банку зазна-чено, що сума 4592361 грн. 15 коп. це оплата за труби стальні ел. зв. згідно договору У239/2007 від 21.03.2007 року.

До відзиву від 04.02.09 року відповідач також додав вказану виписку установи банку від 10.12.2008 року з особового рахунку відповідача, у якій зазначено, що 10.12.2008 року з його особового рахунку було перераховано позивачу 4592361 грн. 15 коп. У призначенні платежу, як вже вище наведено, зазначено: «Оплата за труби стальні ел. зв. згідно договору У239/2007 від 21.03.2007 року».

Це спростовує твердження відповідача, що 4592361 грн. 15 коп., це вартість автотранс-портних послуг, які він добровільно оплатив.

Твердження відповідача про безпідставне відвантаження товару необґрунтовано з нас-тупного.

Обсяг товару, строки його поставки були передбачені договором. Відповідач прийняв то-вар на суму передбачену договором, що підтверджується матеріалами справи, а згодом і оплатив його, виразивши таким чином згоду з діями позивача. Отже, підтвердив їх правомірність.

Згідно ст. 693 ЦК України, у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої опла-ти товару, застосовуються положення ст. 538 ЦК України.

У частині 4 ст. 538 ЦК України зазначено: ”Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.”

Отже, з урахуванням заяви № 535 від 29.01.2009 року про уточнення позовних вимог, стяг-ненню з відповідача підлягає 857320 грн. 82 коп. пені за період з 16.02.2008 року по 09.12.2008 року, 610784 грн. 03 коп. сума на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів за період з березня 2008 року по листопад 2008 року та 111726 грн. 48 коп. річних за період з 16.02.2008 року по 09.12.2008 року. Всього 1579831 грн. 33 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33,44,49, п.п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82,84,85 ГПК Украї- ни, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження в справі в частині стягнення з відповідача 4592361 грн. 15 коп. припинити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути зі закритого акціонерного товариства “Зангас - НГС”, (54017, м. Миколаїв, вул. М.Морська, 34, код ЄДРПОУ 20919780) на користь товариства з обмеженою відповідаль-ністю торгова група “Інтерпайп Україна” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-А код ЄДРПОУ 33088946) 857320 грн. 82 коп. пені, 610784 грн. 03 коп. сума на яку збіль-шено борг внаслідок інфляційних процесів, 111726 грн. 48 коп. річних, всього 1579831 грн. 33 коп., а також 25500 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-тех-нічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного стро-ку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та ре-золютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя