Ухвала суду № 33719522, 25.09.2013, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/94/13-ц

30

2/339/61/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,-

встановила:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідачів розмір матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

Крім того, ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить суд з метою забезпечення позову на час розгляду спору вжити заходи забезпечення позову шляхом надкладення арешту на все майно, власником якого є відповідач ОСОБА_3, в межах заявлених позовних вимог з врахуванням заяви про збільшення ціни позову на суму 58069, 98 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3, маючи матеріальні можливості, оскільки є власником вантажного автомобіля марки DAF 85XE 380 р.н. НОМЕР_3, не вживає ніяких заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних з його вини. А тому вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, так як у випадку відчуження відповідачем належного майна будь-яким способом, позбавить його фактичної можливості скористатись наявними правами на повернення грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень пп. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1ст.152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи зі змісту ст.ст. 152-154 ЦПК України забезпечення позову - слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у зв'язку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволенні вимог позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.152 ЦПК позов майнового характеру допускається забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, страхової компанії "Перша страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В процесі розгляду справи позивачі збільшили розмір позовних вимог до 109986грн. і з врахуванням того, що страховою компанією сплачено страхове відшкодування , просили стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку 57 769, 98 грн. та 300 грн. за послуги експерта-товарознавця, від відшкодування яких відповідачі ухиляються.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником траспортного засобу автомобіля марки DAF 85XE 380 р.н. НОМЕР_3, яким інший відповідач вчинив ДТП, внаслідок чого позивачі, зазнавши матеріальних збитків, звернулися до суду за захистом свого порушеного права, оскільки в добровільному порядку спір не врегульовано

ОСОБА_1 заявив клопотання, оплачене судовим збором, про накладення арешту на все майно відповідача ОСОБА_3, посилаючись на те, що маючи матеріальні можливості відшкодувати збитки, з часу вчинення ДТП, не вжив жодних заходів для цього при очевидності його вини і вжиття таких заходів необхідне для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Зазначена заява є мотивованою і містить обґрунтування щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3

Тому накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_3 майно є єдиним засобом забезпечити у разі доведеності вимог позивачів. Невжиття такого заходу забезпечення може утруднити чи, взагалі, зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

ухвалила:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Накласти арешт на майно ОСОБА_3 ( НОМЕР_2, жителя АДРЕСА_1) в межах суми позову- 58069 п'ятдесят вісім тисяч шістдесят дев'ять) грн. 98 коп.

Копію ухвали для виконання направити відділу Державної виконавчої служби Тисменецького районного управління юстиції Івано-Франківської області .

Копію ухвали суду після її виконання направити ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Головенко О.С.