Постанова № 3371742, 14.10.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2008 № 14/74

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Верховця А.А.

Тищенко А.І.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Врублевський А.В. - юрист

від відповідача : Табачна В.Л. – адвокат, Дроб»язко М.М. – представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.08.2008

у справі № 14/74

за позовом ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання недійсним договору поруки

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис»

до Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит»

3-я особа: ДП «Будівельно-виробниче підприємство «Пілон»

про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.08.2008 року у справі № 14/74 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Базис» до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-я особа: ДП «Будівельно-виробниче підприємство «Пілон» про визнання недійсним договору поруки, розгляд справи відкладено на 24.09.2008р., в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, яка надійшла до суду 11.08.2008р . відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу скасувати частково в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права.

Зокрема на думку позивача, господарським судом безпідставно не вжито заходів до забезпечення позову, оскільки позивачем доведено факти, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ «Базис» про стягнення 9 742 248 грн.

30.07.2008р. Господарським судом м.Києва винесено ухвалу про порушення провадження по справі № 14/74 та призначення справи до розгляду.

11.08.2008р. позивач звернувся до Господарського суду м.Кивєа з письмовою заявою про забезпечення позову в межах суми позовних вимог – 9 7442 248, 31 грн. та судових витрат 25 618 грн., а у випадку відсутності грошових коштів на майно відповідача.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.08.2008 року у справі № 14/74 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «Базис» до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-я особа: ДП «Будівельно-виробниче підприємство «Пілон» про визнання недійсним договору поруки, розгляд справи відкладено на 24.09.2008р. В мотивувальній частині ухвали відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, яка надійшла до суду 11.0.2008р. без будь-яких обґрунтувань та вирішення даного питання не було зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Відповідний висновок міститься в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” в пункті 3 якого зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішені питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв»язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв»язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов»язано вирішення питання про забезпечення позову.

Предметом розгляду справи є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09-01-06 від 19.09.2006р. в розмірі 9 742 248, 31 грн., укладеним між БАНК «Фінанси та кредит» (кредитором) та Дочірнім підприємством «Будівельно-виробниче підприємство «Пілон» (боржником). Згідно умов укладеного договору боржник з вересня 2006 року по 18.09.2009 року зобов»язався щомісячно погашати кредит згідно графіку погашення. Також з вересня 2006 року боржник зобов»язаний сплачувати комісійну винагороду за послуги по обслуговуванню кредиту у розмірі у розмірі 0,1 % від суми кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи боржник систематично не вносить щомісячні платежі, не сплачує проценти за користування кредитом та комісійну винагороду. Станом на 05.06.2008року заборгованість перед позивачем складає 8 000 000,00 грн. - по кредиту, 104 000, 00 грн. – комісійної винагороди, 1 604 006, 34 грн. – по відсоткам, 34 241, 97 грн.- пені, а всього 9 742 248, 31 грн.

Листом від 30.10.2007р. боржник повідомив позивача про понесені ним великі матеріальні збитки та його неплатоспроможність.

В якості забезпеченя виконання кредитного договору між кредитором, боржником та ТОВ «Базис» було укладено договір поруки № 4 від 19.09.2006р., згідно якого поручитель зобов»язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов»язань за кредитним договором № 09-01-0006 від 19.09.2006р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Базис» було подано зустрічну позовну заяву до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-я особа: ДП «Будівельно-виробниче підприємство «Пілон» про визнання недійсним договору поруки.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач надав докази, які підтверджують невиконання боржником умов кредитного договору, існування значної суми заборгованості та тривалий строк прострочення виконання зобов»язання, що перешкоджає здійсненню позивачем банківської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті може утруднити виконання рішення суду.

За таких обставин колегія приходить до висновку, що ухвала суду підлягає зміні, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси таКредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.08.2008 р. у справі № 14/74 змінити.

Резолютивну частину ухвали в доповнити :

«Вжити заходів до забезпечення позову, а саме накласти арешт в розмірі 9 742 248, 31 грн. та 25 618 грн. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис» ( 04053, м.Київ, пров. Киянівський, буд. 3-7) р/р 26007097401 у АКБ «Інтеграл», м.Київ, МФО 320735, ЄДРПОУ 30525091, а у випадку відсутності грошових коштів на зазначеному рахунку, на будь-який рахунок виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження, а у випадку їх відсутності на майно ТОВ «Базис», виявлене відпвоіконавцем під час виконавчого провадження.лм тоспроможніість

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Верховець А.А.

Тищенко А.І.

15.10.08 (відправлено)