Рішення № 33717123, 19.09.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/16774/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарі - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 29.01.2007 року між ТОВ Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є вони, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15-07-И/10. Відповідно до даного договору банком було надано ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 286 133 євро, з терміном погашення кредитних ресурсів до 28 січня 2022 року, з оплатою по процентній ставці 13,5% річних. Позичальник ОСОБА_1 за умовами кредитного договору зобов'язався, починаючи з січня 2008 року, в термін з 26 по останнє число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у розмірі 1 703,00 євро та процентів, згідно графіка зниження розміру заборгованості. 11.11.2008 року між ними та позичальником була укладена додаткова угода №1, якою змінено п.3.2. кредитного договору, та встановлено, що позичальник зобов'язується повернути кредитні ресурси до 28.01.2011 року, зобов'язується щомісячно в строк з 01 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості відповідно до додатку №2, та сплачує проценти щомісяця, починаючи з 13 місяця користування кредитом, у термін з 01 по 10 число кожного місяця, згідно додатку №2. У зазначений термін сплачуються проценти нараховані за попередній календарний місяць. Позичальник скористався кредитними ресурсами, проте свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, систематично порушує виконання умов кредитного договору, про що ними було направлено вимогу про усунення порушень за №9-242200/4527 від 22.05.2012 року, але позичальник так і не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором. Станом на 14.05.2012 року загальна заборгованість складає 2 333 440,18 грн. і включає в себе основну суму боргу - 1 831 658,84 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами - 261 776,88 грн.; пеня - 240 004,47 грн. В забезпечення виконання умов кредитного договору 29.01.2007 року між ними (банком) та позичальником було укладено іпотечний договір, згідно якого передано в іпотеку нерухоме майно - нежилі приміщення з АДРЕСА_1. Також, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору, між ними (банком) та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №15-07-П/10 від 29.01.2007 року. Згідно даного договору поручитель ОСОБА_2 зобов'язується відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, п.3.3 договору поруки також встановлено, що у випадку недотримання поручителем строків оплати грошових коштів кредитору, поручитель зобов'язаний сплатити кредитору пеню у розмірі 1 процент від суми вимоги за кожен день прострочення. У випадку невиконання позичальником зобов'язань, згідно з п.2.1 договору поруки, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, підтримав викладені в позовній заяві обставини, обгрунтування. Зазначив, що за час знаходження справи в суді ніяких проплат по кредитному договору від відповідачів не надходило, пеня розрахована за період, яки становить менше року, з часу укладення кредитного договору процентна ставка не змінювалася. В минулих судових засіданнях представник позивача зазначав, що ОСОБА_2 давала свою згоду на отримання її чоловіком ОСОБА_1 кредиту, що підтверджено її підписом на заяві, що міститься в кредитному договорі. Згода дружини на укладення додаткових угод не передбачена. Про порушення ОСОБА_1 зобов'язань по поверненню кредиту ОСОБА_2 повідомлялася за вказаною нею ж адресою, ніяких заяв про зміну адреси ОСОБА_2 не писала, не надавала їм. Зазначив, що в договорі поруки дата укладення є невірна, це є описка, в самому договорі є посилання саме на кредитний договір (номер, дата), який є предметом спору. Крім цього, є витяг з операційної системи, де правильна дата укладання договору поруки, якою є "29.01.2007".

Відповідач ОСОБА_1 чи його представник в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщалися належним чином, про причини неявки суд не повідомляли. В минулих судових засіданнях ОСОБА_1 пояснив, що кредитний договір він підписував, ОСОБА_2 (яка була на ой час його дружиною) підписувала заяву згоду, вони разом були присутні в банку. Вони разом намагалися віддати банку приміщення, що було в іпотеці, щоб мирно розійтися, але не вийшло, банк затягував вирішення цього питання. Зазначав, що кредитний договір та договір поруки був укладений в один день 29.01.2007 року, і він і ОСОБА_2 в цей день були присутні разом в банку, ставили підписи. Кредитні кошти були перераховані покупцю за придбання приміщення. Дане приміщення належить йому ті ОСОБА_2 на праві власності в рівних частинах. Пояснив, що на додаткових угодах №1, №2 до кредитного договору підпис за ОСОБА_2 ставив він, не пам'ятає чи була тоді з ним ОСОБА_2 в банку. Про всі ці документи - додаткові угоди ОСОБА_2, яка на той час була його дружина, знала. Факт наявності боргу по кредитному договору він не заперечує, але коштів на його погашення не має.

Відповідач ОСОБА_2 чи її представник в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщалися належним чином, про причини неявки суд не повідомляли. В минулих судових засіданнях ОСОБА_2 пояснювала, що додаткові угоди до кредитного договору вона не підписувала. Зазначила, що договір поруки вона підписувала в указану дату - 22.12.2006 року, не читала його, довіряла чоловіку . Додаткову угоду до кредитного договору вона не підписувала, кредит ОСОБА_1 брав на себе, про сам кредитний договір вона знала, а про його зміст дізналася лише в 2010 році. Чи підписувала іпотечний договір - не впевнена.

Вислухавши представника позивача, покази відповідачів та їх представників, надані в минулих судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що 29.01.2007 року між ТОВ Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15-07-И/10. Відповідно до умов даного договору банком було надано ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 286 133 Євро, з терміном погашення кредитних ресурсів до 28 січня 2022 року, з оплатою по процентній ставці 13,5% річних. Умовами кредитного договору, графіком погашення, додатковими угодами було визначено строки, порядки, терміни, суми, які має здійснювати позичальник ОСОБА_1

В забезпечення виконання умов кредитного договору 29.01.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, згідно якого банку передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з АДРЕСА_1. Також, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №15-07-П/10 від 29.01.2007 року, згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язується відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором. Пунктами 3.3 та 2.1 договору поруки встановлено, що у випадку недотримання поручителем строків оплати грошових коштів кредитору, поручитель зобов'язаний сплатити кредитору пеню у розмірі 1 процент від суми вимоги за кожен день прострочення. У випадку невиконання позичальником зобов'язань, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З матеріалів справи та пояснень сторін в суді було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, скористався ними, проте свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, систематично порушує виконання умов кредитного договору, про що позивачем було направлено вимогу про усунення порушень за №9-242200/4527 від 22.05.2012 року. Дану вимогу позичальник також не виконав.

Станом на 14.05.2012 року загальна заборгованість складає 2 333 440,18 грн. і включає в себе основну суму боргу - 1 831 658грн. 84 коп.; заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами - 261 776 грн. 88 коп.; пеня - 240 004 грн. 47 коп.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів. Така ж умова передбачена п.3.4 кредитного договору. В суді було встановлено та не оспорено відповідачами вказані позивачем суми заборгованості по кредитному договору, в тому числі по тілу кредиту, відсоткам та пені. Таким чином, сума боргу, яка підлягає стягненню на користь позивача становить визначену позивачем суму - 2 333 440 грн. 18 коп.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель, відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Такі ж обов'язки визначені пунктами 1.1, 2.5, 3.3, 2.1 договору поруки. Судом не можуть бути прийняті до уваги пояснення відповідача ОСОБА_2, її представника стосовно того, що вона не знала про зміст кредитного договору, договору поруки, що ОСОБА_1 брав кошти на себе особисто, так як ці посилання є безпідставні і такі, що не можуть давати підстави для звільнення ОСОБА_2 від відповідальності за невиконання ОСОБА_1 (на той час її чоловіком) кредитних зобов'язань.

Стосовно дати "22 грудня 2006 р.", яка зазначена в договорі поруки №15-07-И/10-П, який ОСОБА_2 підписала (підтвердила в суді), суд приходить до того, що є всі підстави для прийняття до уваги пояснень сторони позивача стосовно того, що вказана дата є помилковою, датою укладання договору поруки є - 29.01.2007 року. Дане підтверджується і тим, що в п.1.1 договору поруки зазначено, що поручитель ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №15-07-И/10 від 29 січня 2007 року. Враховуючи те, що договір поруки не може існувати як самостійний документ, що він укладається у зв'язку з наявністю іншого договору - кредитного, слідує, що договір поруки не може бути укладений раніше ніж кредитний договір, що в свою чергу дає підстави суду для визнання факту наявності помилки в даті оформлення договору поруки. Крім цього, враховується і те, що стороною відповідача ОСОБА_2 не було надано жодного доказу щодо її пояснень про сумніви чи належить їй підпис на іпотечному договорі. Стосовно того, що підписи на додаткових угодах до кредитного договору належать не ОСОБА_2, в суді відповідач ОСОБА_1 пояснював, що дані підписи поставив він. Дана обставина ніяким чином не впливає на те, що ОСОБА_2 має нести солідарну відповідальність за невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Відповідно до ст.258 ЦК України визначено, що до вимоги про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Нарахування та сплата пені передбачені умовами кредитного договору - пунктом 6.1, яким встановлено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. По даній справі встановлено, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту нарахована позивачем в межах одного року, сума пені становить 240 004 грн. 47 коп.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог. По даній справі з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто судові витрати (судовий збір) в сумі - 3 219 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.258, 525, 526, 530, 553, 554, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 333 440 грн. 18 коп. та судові витрати - 3 219 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: