Ухвала суду № 33715679, 24.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"24" вересня 2013 р. Справа № 12/87

м. Миколаїв

За скаргою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніконджитбуд-сервіс" (54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128) за вих. 246 від. 23.08.2013 року на дії органу ДВС - Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23)

при примусовому виконанні наказу від 04.04.2005 року господарського суду Миколаївської області по справі №12/87 щодо винесення органом ДВС постанови від 05.08.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору

за позовом: Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніконджитбудсервіс"

(54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128)

про стягнення 17150 грн. 23 коп.

Стягувач: Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Миколаївобл-енерго" в особі філії м. Миколаєва

(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від стягувача: Матяш Я.В. - довір. №01/33-392 від 26.12.2012 року.

Від боржника: Іванюк О.Я. - директор.

Від органу ДВС: Кюкало Ю.М. - довір. №25717 від 01.06.2013 року.

Суть скарги: оскарження дій органу ДВС - Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу від 04.04.2005 року господарського суду Миколаївської області по справі №12/87 щодо винесен-ня органом ДВС постанови від 05.08.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

28 серпня 2013 року боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Ніконд-житбудсервіс" за вих. № 246 від 23.08.2013 року звернулося до господарського суду зі скар-гою на дій державного виконавця органу ДВС - Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу від 04.04.2005 року госпо-дарського суду Миколаївської області по справі №12/87 щодо винесення органом ДВС поста-нови від 05.08.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

30.08.2013 року ухвалою господарського суду Миколаївської області суддя Семенов А.К. прийняв скаргу до свого провадження, її розгляд призначив на 24.09.2013 року о 11 год. 00 хв. Суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніконджитбудсервіс" надати суду журнал вхідної та вихідної кореспонденції за березень-серпень 2013 року для огляду, а орган ДВС надати суду:

- письмові пояснення по суті скарги;

- матеріали виконавчого провадження № 36798604 для огляду.

ТОВ "Ніконджитбудсервіс" свого представника в судове засідання направив, вимоги ухвалу суду від 30.08.2013 року виконав, витребувані документи для огляду суду надав.

Орган ДВС свого представника в судове засідання направив, вимоги ухвалу суду від 30.08.2013 року виконав, письмові заперечення на скаргу надав, проти скарги заперечує пов-ністю.

Стягувач свого представника в судове засідання 24.09.2013 року направив, письмові заперечення на скаргу надав, проти скарги заперечує.

В судовому засіданні 24.09.2013 року суд виніс ухвалу по суті скарги.

Із матеріалів скарги та справи вбачається наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.03.2005 року по справі № 12/87 позовні вимоги ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" задоволені частково: стягнуто з това-риства з обмеженою відповідальністю "Ніконджитбудсервіс" (м. Миколаїв, вул. Космонав-тів, 128, код ЄДРПОУ 30737818 ) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопос-тачальної компанії "Миколаївобленерго" (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 код. ЄДРПОУ 23399393) 16287 грн.66 коп. боргу на р/р 26035333432390 в МЦВ "Промінвестбанку", МФО 326438, 685 грн. 83 коп. збитків від інфляції, 94 грн. 18 коп. річних, 170 грн.68 коп. держми-та та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 26002392418001 в МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610.

Всього до стягнення 17356 грн. 35 коп.

04.04.2005 року на виконання рішення господарського суду Миколаївської області

по справі №12/87 був виданий наказ.

Наказ був дійсний для пред'явлення до виконання протягом 3-х років.

Із поданих стягувачем суду документів, зокрема, із витягу із статуту стягувача, заре-єстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 14.10.2011 року, вбачається, що відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» від-повідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (аркуш справи 131).

Отже, у відповідності до статті 5 Закону України "Про акціонерні товариства" сталася зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне, що не є його реорганізацією. Однак, це потягнуло за собою зміну найменування стягувача.

Ухвалою від 07 лютого 2013 року господарський суд Миколаївської області 87 задо-вольнив заяву ПАТ "Миколаївобленерго" про видачу дублікату наказу господарського суду Миколаївської області від 04.04.2005 року по справі №12/87.

01.03.2013 року Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого проваджен-ня.

05.08.2013 року Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на підставі ст.28 Закону України "Про виконавче провадження " була винесена постанова про стягнення з боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Ніконджитбудсервіс" 1735 грн.63 коп. (а.с.117).

28 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ніконджитбудсервіс" (боржник ) звернулося зі скаргою за вих.№246 від 23.08.2013 року до господарського суду Миколаївської області в якій просить:

- скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору винесену

05.08.2013 року, як таку що винесена безпідставно та незаконно;

- зобов'язати державного виконавця усунути порушення, та надати боржнику постано-

ву про відкриття виконавчого провадження за наказом 12/87 і надати строк для доб-

ровільного погашення заборгованості, яка частково сплачена і її розмір становить

11652 грн.35 коп.

Тобто, скарга містить дві вимоги.

У своїй скарзі боржник зазначає наступне.

16 серпня 2013 року боржник отримав постанову ВП № 36798604, про стягнення з нього виконавчого збору, винесену державним виконавцем 05.08.2013 року.

З зазначеної постанови боржнику стало відомо, що під №ВП 36798604, 18 березня 2013 року боржником було отримано постанову державного виконавця Ленінського відділу ДВС Миколаївського управління юстиції від 01.03.2013 року про відкриття виконавчого про-вадження з виконання виконавчого документу: наказу 12/87, виданого 04.03.2005 року господарським судом Миколаївської області. Але, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №36798604 від 01.03.2013 року надійшла з порушенням вимог до виконавчого документу а саме ст.18 Закону України "Про виконавче провадження ". В постанові можливо було прочитати тільки номер виконавчого провадження та неможливо було зрозуміти ким виданий наказ про стягнення боргу, розмір боргу, на чию користь. Тому 19.03.2013 року боржником, постанова про відкриття виконавчого провадження, разом з супроводжувальною заявою, була повернута на адресу Ленінського ВДВС, так як вона не відповідала вимогам ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження ". Державним виконавцем заява (боржника) залишилась без розгляду і виконавчого документу повторно боржнику не надійшло.

Боржник у своїй заяві (вих. №59 від 19.03.2013 року), згідно якої ним органу ДВС бу-ла повернута постанова про відкриття виконавчого провадження вказує, що «більша частина тексту на постанові є розмитою, печатний текст на ній не відбився, розгледити про що йдеться у мотивувальній частині постанови неможливо».

Боржник посилаючись на 25 ст. Закону України "Про виконавче провадження " зазна-чає, що постанову про відкриття виконавчого провадження не отримав, то і не скористався правом на добровільне погашення заборгованості.

Державний виконавець порушив ст.25 Закону України "Про виконавче провадження " чим наніс матеріальну шкоду у вигляді виконавчого збору.

В обґрунтування скарги боржник посилається на ст.18, 25 Закону України "Про вико-навче провадження".

В судовому засіданні 24.09.2013 року представник боржника в усній формі на задово-ленні скарги наполягає.

Представники стягувача та органу ДВС в судовому засіданні 24.09.2013 року в усній формі просять в задоволенні скарги відмовити повністю.

Дослідивши матеріали скарги та справи, заслухавши представників боржника, стягувача, органу ДВС господарський суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи без-діяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягу-вача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

У пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов госпо-дарських судів України " зазначено: "За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту ви-знає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється ".

Щодо першої вимоги у скарзі боржника.

Наказ господарського суду відтворює резолютивну частину судового рішення.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження " у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали осадової осо-

би, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батько-

ві) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб)

або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код

суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індиві-

дуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників

податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян

України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття іден-

тифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади

та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі

суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та

боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження борж-

ника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, ра-

хунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих доку-ментів.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» не містять приписів щодо дій боржника у разі отримання ним постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження, яку він повністю не може прочитати та зрозуміти.

У статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено: «За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одер-жання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбав-лені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам». Боржник правом, наданим йому статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження», не скористався.

Закон України «Про виконавче провадження» не містить положень, які надають борж-нику право повернути органу ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження з під-став не можливості її прочитати або зрозуміти.

Повернення органу ДВС боржником постанови про відкриття виконавчого проваджен-ня не позбавляє останнього від виконання рішення суду, не зупиняє дії органу ДВС.

Відповідно вимогам ст.25 Закону України"Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього ви-конавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно ви-конати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рі-шення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпо-чате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і ви-трат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 31 Закону України про «Виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи вико-навчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листа-ми простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягу-вачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з пові-домленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Заява стягувача від 27.02.2013 року про відкриття органу виконавчого провадження надійшла до органу ДВС 28.02.2013 року.

Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено органом ДВС 01.03.2013 року.

Постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно повідомлення про вручен- ня) доставлено боржникові кур'єрською поштою18.03.2013 року. Боржником це не заперечу-ється.

Органом ДВС вимоги закону України «Про виконавче провадження» щодо відкриття виконавчого та винесення постанови про стягнення виконавчого збору дотримано.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з

боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Як вже вище вказано, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору винесено органом ДВС 05.08.2013 року та одержано боржником 16.08.2013 року.

Наведено підтверджується також, журналами вхідної і вихідної кореспонденції борожника.

Боржником всупереч вимог статті 33 ГПК України не доведено, що оскаржена ним постанова органу ДВС про стягнення виконавчого збору від 05.08.2013 року не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження», отже, винесена безпідставно, є неза-конною.

Боржником не доведено, що органом ДВС при відкритті виконавчого провадження та стягненні виконавчого збору допущено порушення діючого законодавства.

Отже, в задоволенні першої вимоги боржника - скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору винесену 05.08.2013 року, як таку що винесена безпідставно та незаконно слід відхилити.

Щодо другої вимоги у скарзі боржника.

Боржником не доведено, що орган ДВС допустив якесь порушення Закону України "Про виконавче провадження», зобов'язаний вдруге надати (направити) йому постанову про відкриття виконавчого провадження і вдруге надати йому строк для добровільного погашен-ня заборгованості (добровільного виконання судового рішення).

Та обставина, що боржником, нібито, вказана заборгованість частково сплачена, в предмет спору по цієї скарзі, а, отже, і в предмет доказування не входить, на висновки суду за результатами розгляду цієї скарги не впливає.

Боржником не доведено, що орган ДВС ухиляється від надання (направлення) йому постанови про відкриття виконавчого провадження і надання йому строку для добровільного погашення заборгованості без достатніх підстав.

Крім того, друга вимога боржника є похідною від першої вимоги. Тому у зв'язку з ви-знанням доводів скаржника щодо першої вимоги скарги неправомірними та її відхиленням, слід визнати неправомірними і доводи боржника, якими він обґрунтовує другу вимогу і другу вимогу скарги відхилити.

Таким чином, доводи скаржника, якими він обґрунтовує свою скаргу є неправомірни-ми повністю.

Отже, скаргу слід відхилити повністю.

Керуючись ст.ст. 86,121-2 ГПК України, Законом України „Про виконавче проваджен-ня ", господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Доводи боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсер-віс», які викладені в його скарзі від 23.08.2013 року на дії органу ДВС - Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу від 04.04.2005 року господарського суду Миколаївської області по справі №12/87 щодо винесення органом ДВС постанови від 05.08.2013 року про стягнення з борж-ника виконавчого збору, котра надійшла до господарського суду 28.02.2013 року, є неправо-мірними повністю.

2. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» за вих. № 246 від 23.08.2013 року на дії органу ДВС - Ленінського відділу ДВС Миколаївського місь-кого управління юстиції (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23) при примусовому ви-конанні наказу від 04.04.2005 року господарського суду Миколаївської області по справі №12/87 щодо винесення органом ДВС постанови від 05.08.2013 року про стягнення з борж-ника виконавчого збору - відхилити повністю.

Суддя Семенов А.К.